У Нацполіції пропонують посилити відповідальність за фальшиві «замінування»

20.09.2017
У Нацполіції пропонують посилити відповідальність за фальшиві «замінування»

Фахівцям силових структур часто доводиться відволікатися на неправдиві виклики.

Перший заступник голови Нацполіції України В’ячеслав Аброськін пропонує посилити кримінальну і адміністративну відповідальність за неправдиві «замінування».

 

До такого висновку він прийшов, проаналізувавши ситуацію в Україні з неправдивими повідомленнями про замінування упродовж кількох останніх років.

 

«Мінерів» побільшало 

 

За даними Нацполіції, за останні п’ять-шість років кількість таких повідомлень до поліції значно зросла.
 
Для прикладу, у 2012-2013 роках до поліції надходило близько 200 таких викликів упродовж року.
 
Водночас у 2014-2016 кількість таких повідомлень зросла більш ніж у чотири рази, та сягає понад 800 повідомлень.
 
«Можна зробити висновок, що стрімке зростання цього показника відбулось у 2014 році, саме у той період, коли в Україні розпочались суспільно-політичні зміни та збройне протистояння на сході держави», — зазначив пан Аброськін.
 
І додав, що такі факти фіксуються на території усієї країни. Однак найчастіше у регіонах, де відбувається переважна більшість суспільних, політичних та громадських подій у державі. 
 
Так, за 8 місяців 2017 року найбільше таких повідомлень зареєстровано у місті Києві (96), а також Одеській (87), Дніпропетровській (48), Харківській (28), Львівській (26) та Херсонській (22) областях.
 
За словами пана Аброськіна, поліція часто отримує повідомлення з окупованих територій про «мінування» різних об’єктів у містах. Тому генерал поліції переконаний, що метою таких дій є дестабілізація ситуації на мирних територіях.
 
Перший заступник голови Нацполіції вказав, що з початку 2017 року поліція вже направила до суду 57 справ цієї категорії злочинів, а у 183 випадках кримінальні провадження завершено.
 
Водночас зловмисникам повідомлено про підозру — 16% зареєстрованих правопорушень про «замінування».
 
Згідно зі статистикою, найчастіше об’єктами «мінерів» ставали адмінбудівлі органів влади (146 фактів), приміщення транспортної інфраструктури (46) і заклади торгівлі (29).
 
Крім того, надійшло 76 повідомлень про «замінування» інших об’єктів інфраструктури.

Телефонний тероризм під час війни 

В’ячеслав Аброськін підкреслює, що особлива небезпека подібних злочинів полягає в тому, що для реагування на них витрачаються значні ресурси: залучається велика кількість працівників поліції, ДСНС, медиків та інших профільних служб.
 
При цьому працівники екстрених служб відволікаються від виконання своїх безпосередніх функціональних обов’язків, ставлячи під загрозу життя тих, кому насправді необхідна їхня допомога.
 
«При цьому призупиняється робота самих об’єктів, на які були спрямовані такі протиправні дії, а ціною такої безглуздої витівки або зловмисного задуму може бути людське життя», — акцентував заступник глави Нацполіції.
 
В’ячеслав Аброськін наголошує, що через дуже м’яке чинне законодавство щодо таких правопорушень кількість неправдивих повідомлень тримається на неприйнятно високому рівні. Тож він звернув увагу на посилення відповідальності за вчинення подібних правопорушень.
 
«Рекомендував би «політичним діячам» висловити свою занепокоєність через внесення змін задля посилення відповідальності за такі злочини. Оскільки основною метою таких протиправних посягань є створення обстановки загального страху, невпевненості та безпорадності, що викликає недовіру до органів влади, породжує паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства. Не можна недооцінювати цього, особливо в час, коли у нашій країні йде війна з окупантом», — підкреслює генерал поліції.
 
Зауважимо, 15 вересня протягом доби поліцейські розкрили три «замінування» та встановили двох «мінерів». Пізніше у Києві оперативники затримали двох чоловіків, які «замінували» Палац спорту в Печерському районі та дев’ятиповерхівку у Дніпровському районі столиці.