Захоплива давнина: науковці готують четверту «Ніч історії» у Харківській філармонії

01.08.2017
У ніч з 26 на 27 серпня любителі захоплюючих оповідок про давнину вчетверте зберуться у залі Харківської філармонії, аби прослухати більше десятка лекцій від дев’яти істориків.
 
Цього разу науково-пізнавальне дійство проходитиме під гаслом «Місто, про минуле якого можна говорити нескінченно».
 
Деякі заявлені теми дивним чином перегукуються з нашим сьогоденням, оскільки історія газети «Утро», що століття тому спромоглася бути зразком демократичної преси у Харкові, а також гарячі пристрасті виборів у 1917 році чимось нагадують нинішні політичні процеси.
 
Тобто зміна поколінь та суспільного устрою не відмінила усталені традиції.
 
Як повідомив автор проекту історик Антон Бондарєв, родзинкою четвертої «Ночі історії» стане лекція «Коріння ідентичності, походження та формування еліти Слобідської України».
 
Її прочитає кандидат історичних наук Олександр Алфьоров, який спеціально приїде з Києва.
 
«Це всеукраїнського рівня історик, — уточнив пан Бондарєв. — І для нас велика честь, що нащадок славного слобідського роду (слобідських старшин Алфьорових) виступить у самому серці Слобожанщини, звідки походить його родове коріння».
 
Організатори вже традиційно підготували для слухачів й історичний сюрприз.
 
Цього разу ним опікується викладач кафедри «Основи архітектури» ХНУБА Костянтин Бондаренко.
 
Лектор на прохання оргкомітету й далі тримає інтригу, але зізнався, що йтиметься про «N-палац та N-архітектора», на творчість якого мали серйозний вплив особисті смаки імператриці Катерини ІІ.
 
Причому царський смак, за словами лектора, формував специфіку проектування на межі ХVIII-XIX століть. 
 
Про український Харків у літературному контексті розповість викладач педагогічного університету Антоніна Яковлєва.
 
Вона спробує розвіяти стереотипи сприйняття міста як осередку, перш за все, російськомовних традицій.
 
«Коли працюю з учнями, то часто запитую у них, де початки української літератури, — каже вона. — «У Львові», — одразу відповідають вони. А якщо ні, то одразу називають Київ. А якщо й після цього ні, то довго думають. І якщо починаю говорити, що саме у нас були початки справжньої української мови і літератури, то це для бага­тьох — справжнє відкриття. Насправді ж сотні письменників нашого краю, що дали поштовх іншим містам України, — саме звідси».
 
Для прикладу пані Валентина навела ім’я Семена Климовського, піснею якого «Їхав козак за Дунай» був зачарований сам Бетховен.
 
«Попереджаю одразу — шоу не буде, танців та розваг також, — уточнив Антон Бондарєв, відповідаючи на попередню критику, що захід надто монументальний. — Ми не женемося за кількістю, не протиставляємо себе комусь. Матеріал буде серйозний, але це не означає, що він буде нецікавим, оскільки кожен із наших лекторів-дослідників — виняткова індивідуальність».