Орден мафії: Мальта стала островом відмивання грошей

18.07.2017

Про скандал iз публікацією «Панамських паперів» уже трохи призабули, але справа міжнародної корупції та відмивання «брудних» грошей знову виходить на перший план завдяки новому масштабному звіту, який уже охрестили «Мальтійські файли».
 
Це черговий великий скандал, пов’язаний iз так званими «податковими раями».
 
Із щойно опублікованої серії документів випливає, що на маленькій Мальті відмивали гроші фірми, пов’язані, зокрема, з італійською та російською мафіями. 
 
Понад 150 тис. таємних документів зібрали і виклали 49 журналістів iз 16 країн світу.
 
Папери свідчать, що найменша за територією країна ЄС, тобто Мальта, завдяки надзвичайно ліберальним податковим законам стала тим місцем, куди велетенські міжнародні фірми і концерни втікають від великого податкового навантаження у власних країнах і де злочинці з легкістю відмивають великі гроші.
 
Відразу 13 європейських друкованих органів, які належать до видавничої мережі European Investigative Collaborations («Європейська слідча співпраця» — EIC), опублікували Malta files («Мальтійські файли»).
 
Утiм влада Мальти висловлює обурення з приводу публікацій. А приголомшена черговим масштабним скандалом Єврокомісія наразі відмовляється коментувати викладені таємні документи.
 
І лише зазначає, що боротьба з ухилянням від сплати податків залишається її пріоритетом. 
 
Проблема легалізації доходів від злочинної діяльності не дає спати урядам усіх країн віками і є такою ж старою, як і самі банкноти.
 
Історики економіки стверджують, що прецедент «відмивання грошей» в Китаї дату­ється VII—IX століттями нашої ери, коли почали з’являтися перші прототипи паперових грошей.
 
У Європі це явище з’явилося у часи середньовіччя.
 
А сам термін «відмивання грошей» увійшов у світовий обіг iз часів «сухого закону» у США, коли мафія намагалася легалізувати гроші, зароблені на нелегальній торгівлі алкоголем.
 
Міжнародне «відмивання грошей» у великих масштабах полегшують складні фінансові операції, які в наші часи розвитку інформатики в банківській системі все важче викривати.
 
Італійський тижневик «Л’Еспрессо» повідомляє, що головна роль у «Мальтійських файлах» відводиться Італії.
 
Це й зрозуміло, з огляду на близьку відстань від Мальти до Італії, передусім до Сицилії (лише 80 кілометрів), яку вважають батьківщиною мафії.
 
Між Мальтою та Італією щоденно курсують численні пороми та пасажирські літаки.
 
Має значення також історична спорідненість двох країн. 
 
Італійське видання у статті під заголовком «Острів скарбів» повідомляє, що на крихітній Мальті діють близько восьми тисяч фірм (це при тому, що населення Мальти становить 430 тисяч осіб), співвласниками яких є італійці.
 
Тижневик також подає прізвища відомих італійців, які розмістили на Мальті свій бізнес і гроші. Серед них і політики, і підприємці, й артисти. 
 
В Італії не є великою таємницею, що різноманітні клани італійської мафії відмивають свої «брудні гроші» на Мальті.
 
Принаймні італійський письменник та журналіст, знавець мафіозних середовищ та їхніх порядків Роберто Сільвано стверджує, що Мальта впевнено зайняла місце Панами — дотеперіш­ньої головної світової «пральні» здобутих нелегальним чином грошей.
 
А оскільки Мальта входить до зони євро, то європейські мафії відтак можуть забути про всі складнощі фінансових транзакцій через Латинську Америку, про різні конвертації, а натомість відмивати гроші просто в європейській банківській системі.
 
Навіть наркоторговці з Латинської Америки тепер «відмивають гроші» на Мальті, інвестуючи їх у численні на острові ресторани, нічні клуби, казино та інші заклади азартних ігор.
 
Дослідники теми стверджують, що Мальта також стала своєрідним колом порятунку для різноманітних мафій та корупціонерів Східної Європи та пострадянських країн.