Агрорекреаційний кластер: об’єднана громада дає шанс створити тисячі робочих місць

04.07.2017
Ще під час червневої виставки «Агро-2017» зацікавлені сторони змогли ознайомитися з ефектом створення агрокластерів у п’яти пілотних регіонах України.
 
Тоді презентували агроекологічні кластери «Медвино» в Іванківському районі Київщини та «Фрумушика-Нова» у Тарутинському районі Одещини, агротуристичні кластери «Диканька» на Полтавщині та  «ГорбоГори» у Пустомитівському районі Львівщини, агрорекреаційний кластер курорт «Коблеве» у Березанському районі Миколаївської області.
 
«Створення агрорекреаційних кластерів — це ефективна форма співпраці на локальному рівні. Вона дозволяє розширити горизонти підприємницької діяльності, поєднати виробництво сільськогосподарської продукції, туризм, задіяти об’єкти культурної та історичної спадщини, ремесла. Якщо взяти приклад навіть одного кластеру «Курорт «Коблеве» — це можливість створити тисячі нових робочих місць», — каже заступник міністра агрополітики Олена Ковальова.
 
Успішні приклади реалізованих кластерів можуть бути поширені на інших територіях, які мають відповідний аграрний та природно-ресурсний потенціал.
 
Семінар «Створення агрорекреаційних кластерів як механізму сталого розвитку сільських територій» на прикладі Коблівської об’єднаної територіальної громади провели днями для заохочення представників Миколаївської, Одеської та Херсонської областей.
 
Комплексне використання рекреаційного потенціалу причорноморських територій — в ідеалі, поки що — просто показати, що це можливо.
 
Стартова робота — розробка інвестиційних проектів для залучення коштів бюджету за програмами регіонального розвитку «Сільський розвиток» або «Розвиток туризму».
 
Учасникам семінару презентували, зокрема, досвід використання підходу Leader як одного з інструментів розвитку громад на сільських територіях та впровадженню принципів кооперативної взаємодії.
 
Також розглядали перспективи використання природних лікувальних ресурсів причорноморських територій України.
 
Коблівська об’єднана територіальна громада організувала у вигляді агрорекреаційного кластеру перший в Україні цілорічний реабілітаційний курорт.
 
У рамках реалізації проекту планують створити до чотирьох тисяч місць лікування та реабілітації та близько півтори тисячі робочих місць.
 
Це сприятиме залученню інвестицій в економіку громади через оптимальне використання природних ресурсів.
 
Цікаво, що перспективним планом Кабміну на Березанщині планувалося впровадити формулу «Один район — одна громада».
 
Але мешканці Коблівської, Рибаківської, Новофедорівської та Української сільських громад вирішили об’єднатися в автономну родину.
 
А вже тепер агрорекреаційний кластер має об’єднати під одним дахом усі приморські регіони Березанщини, котрі мають однакову специфіку та проблеми.
 
Так, на території Української сільської ради є унікальні цілющі води та грязі Тилігульського лиману, що чудово доповнює можливості морського узбережжя Рибаківсько-Коблівської зони відпочинку.
 
З’явилося чітке бачення подальшого розвитку об’єднаної громади.
 
Якщо в Коблевому є і якісні асфальтовані дороги, і нормальне водопостачання та водовідведення, розгалужена мережа закладів соціально-культурного призначення, то в маленьких сільських радах проблем вистачає.
 
Починаючи з відсутності нормального транспортного сполучення та незадовільного стану водопроводів і закінчуючи відсутністю перспектив для молоді.
 
Але вже за кілька місяців перші кроки для поліпшення інфраструктури віддалених населених пунктів  зроблено.
 
Але, тiльки коли позбавляться зайвих гальм централізованої адміністративної системи, мешканці приморського регіону зможуть рухатися швидше.
 
Серед пріоритетних завдань місцевої влади — реконструкція систем водопостачання, забезпечення проїзду до всіх сіл громади.
 
Так, постачання чистої води першим налагодили в село Бесарабка, продовжили будівництво водопроводу до Новофедорівки та Українки.
 
Планують завершити цього року ремонт автодоріг у Морському та Виноградному. Для Українки  виготовляють проектно-кошторисну документацію з газифікації...
 
Основні джерела поповнення місцевого бюджету — земельний податок та орендна плата за землю, акцизний збір, податок на нерухомість, податки з доходів фізичних осіб.
 
Останні зростають iз відкриттям сезону на узбережжі.
 
Взялися за ретельне впорядкування земельних  відносин на території громади.
 
Планують взяти під свою опіку й полігон твердих побутових відходів, знявши з балансу районного комунального підприємства «Причорномор’я».
 
Адже звалище обслуговує територію саме цієї громади, в тому числі бази Коблівсько-Рибаківської зони відпочинку.
 
Хочуть на рівних конкурувати в цій галузі з  сусідніми Туреччиною чи Болгарією, створивши привабливі умови для інвесторів, і стати повноцінними європейськими курортами з цілорічним режимом роботи та цивілізованими умовами для відпочинку та оздоровлення.
 
Замахнулися реалізувати амбітний проект будівництва шлюзу між морем та Тилігульським лиманом, щоб запобігти подальшому руйнуванню берегової лінії морського узбережжя.
 
У 2018 році передбачається подання до державного фонду регіонального розвитку проектних пропозицій щодо побудови сучасної соціально-побутової інфраструктури для сільських громад та створення нових робочих місць для мешканців сіл.