Парламентський вівторок був відзначений двома ключовими моментами.
По-перше, на розгляд депутатів було винесено проект закону №5313 щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації, який передбачає введення 75% квоти для державної мови на українському телебаченні.
Представляючи його, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики, співавтор законопроекту Вікторія Сюмар повідомила, що на підтримку документа складена електронна петиція від українських діячів культури, яка розміщена на сайті Верховної Ради.
«Діячі культури просять народних обранців сьогодні підтримати цей законопроект, тому що телебачення було і лишається локомотивом культури», — сказала Сюмар.
За її словами, законопроект лише «повертає історичну справедливість, тому що до 2012 року, тобто до ухвалення «закону Колесніченка—Ківалова», в Україні діяла норма про 75% української мови на телебаченні».
«Усі канали виконували цю норму, і не було жодних проблем. Зараз за ці чотири-п’ять років стався фантастичний відкат. Деякі канали мають лише 12% української мови (в ефірі), хоча раніше цілком справлялися із зовсім іншою квотою», — заявила голова комітету.
У підсумку нові квоти було успішно прийнято — голоси «за» віддали 269 народних депутатів.
Утім, чи не абсурд, що в державі квотується державна мова? Вона у зрілому суспільстві апріорі мала б займати базове становище, а квоти — для мов нацменшин.
Відтепер державне мовлення стане українським на три чверті, а для телеорганізацій регіональної та місцевої категорій мовлення закон встановлює обов’язкову частку україномовного контенту на рівні 50%.
Уточнюється, що передача вважається україномовною, якщо всі виступи дикторів (ведучих) виконані винятково українською мовою.
Однак допускається використання без дублювання і озвучення репортажів iз місць подій, які не супроводжуються коментарями або іншим текстовим супроводом ведучого, трансляцій виступів запрошених учасників передачі (гостей), а також музичних творів.
Інший парламентський сюжет пов’язаний з обранням нового Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Як уже писала «УМ», повноваження чинного омбудсмана Валерії Лутковської добігли кінця, а відтак парламент мусить найближчим часом знайти їй заміну.
Власне, заміну вже знайдено, і її лишилося тільки «провести» крізь процедуру голосування. Йдеться про Людмилу Денiсову — парламентарiя від «Народного фронту».
Наразі Денiсова обіймає посаду голови парламентського Комітету з питань соціальної політики. А в бекграунді у депутатки — дві вищі освіти та фах педагога і правника.
У другому уряді Тимошенко Денiсова працювала міністром соцполітики — аж до обрання Президентом України Віктора Януковича.
Тепер же висувається на посаду омбудсмана.
І, судячи з усього, певні домовленості щодо успішного призначення цієї кандидатури в парламенті вже є.
Принаймні перший етап пройдено: Денiсова набрала 125 необхідних для її висування голосів.
У парламентських кулуарах говорять про те, що Блок Петра Порошенка, котрий обстоював власного протеже — Сергія Алексєєва — поступився «Народному фронту» кріслом Уповноваженого в обмін на можливість залишити за «своєю» людиною посаду голови Рахункової палати.
Таким чином наразі можна говорити про те, що коаліція дійшла консолідованої згоди щодо кандидатури Уповноваженого.
А отже, вірогідність того, що Денiсову не призначать, є вкрай незначною.
Також у вівторок Верховна Рада прийняла закон №6437 Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг.
За основу і в цілому за закон проголосували 297 народних депутатів.
Ініціаторкою законопроекту є дружина Президента Марина Порошенко. Саме Президент і подав цей проект у Раду два тижні тому.
