Підводні камені: що стоїть за ідеєю створення мегагромади у Новомосковську

05.04.2017
Підводні камені: що стоїть за ідеєю створення мегагромади у Новомосковську

Ідею мегагромади у Новомосковському районі нині активно обговорюють.

У Новомосковську — нове віяння. Активно розпочався процес децентралізації. Тільки що тут нового?

Адже децентралізація охопила нині всю Україну, на кінець квітня планується її наступний етап.

У тій же Дніпропетровській області вже створено 35 територіальних громад. Новомосковського району цей процес поки що не торкнувся.

Але саме тут на повний голос заявили, що хочуть питання об’єднання місцевих громад вирішити так, як цього не робили ще ніде в Україні.

Йдеться про створення однієї-єдиної громади, до якої мають увійти не лише всі населені пункти району, а ще й частина сусідніх — Дніпропетровського та Магдалинівського, яких процес децентралізації також поки що не торкнувся.

Нічого подібного в Україні справді ще не було.

Та й  законодавство жодних юридичних пересторог щодо цього начебто не передбачає.  

Міськрада на... хлібозаводі 

Саме з цього питання в березні було скликано дев’яту позачергову сесію Новомосковської міської ради, яка відбулася в актовому залі місцевого хлібокомбінату № 11, працівників якого того дня завбачливо відправили у відгул.
 
Зате активно з’їхалася багаточисленна охорона ще й з хлібокомбінатів № 10 та «Дніпромлин», також контрольованих народним депутатом України від Блоку Петра Порошенка Вадимом Нестеренком. 
 
На доленосне депутатське зібрання намагалися потрапити й інші народні обранці, зокрема від «УКРОПу», та представники громадськості.
 
Але їх на сесію не пустили. Ще трагікомічніше — не міг потрапити на сесію і сам... міський голова Віктор Літвіщенко. Отож обурені люди заблокували всі входи на територію підприємства.
 
«Депутати від «Опоблоку» та БПП приїздили на мікроавтобусах. Щоб потрапити на сесію, вони були змушені лізти через паркан чи протискуватися через дірки в ньому», — розповідає Ігор Гуртовий, помічник народного депутата України Валентина Дідича.

Місто, в якому більше року немає мера

Ті, хто налаштовані рішуче проти створення такої мегагромади, мають власні аргументи й побоювання.
 
По-перше, на цих територіях є родючі землі й чималі запаси корисних копалин, зокрема коксівного вугілля, газу й нафти. Отож місцевих жителів просто хочуть зробити кріпаками.
 
Адже в задуманій мегагромаді вони, у кращому випадку, матимуть лише одного свого представника, а не стільки, як, наприклад, у нинішніх сільських радах.
 
По-друге, Новомосковськ — місто особливе. У тому плані, що в цьому 71-тисячному населеному пункті вже впродовж цілих 14 місяців не може приступити до своїх обов’язків міський голова Віктор Літвіщенко.
 
Ще 26 жовтня 2015 року його було вп’яте обрано на цю посаду. Що теж є всеукраїнським досягненням, адже за кількістю каденцій з Віктором Літвіщенком, кажуть, може позмагатися хіба що мер Чорноморська (колишнього Іллічівська) в Одеській області Валерій Хмельнюк.
 
Літвіщенко міг навіть бути обраним ушосте... Але у 2006 році він не зміг взяти участь як чинний на той час міський голова у чергових виборах.
 
Причиною цього, як неодноразово розповідав Віктор Літвіщенко, стала його відмова вступати до лав тоді всесильної Партії регіонів на пропозицію тодішнього голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександра Вілкула.
 
Вочевидь сподівався, що з його незаперечним авторитетом подібне вільнодумство міг собі дозволити.
 
Але не так сталося, як гадалося... Віктора Літвіщенка привселюдно схопили просто на вулиці, заштовхали до авто і доставили до слідчого ізолятора у Дніпропетровську, де він провів загалом 19 місяців.
 
І хоч усі обвинувачення потім луснули, про те, щоб претендувати на посаду міського голови, годі було й думати. 

Посмішимо Європу 

Коли ж ситуація в  Україні, здавалося б, кардинально змінилася, у 2015 році Віктор Літвіщенко знову став балотуватися на посаду новомосковського міського голови і переміг як самовисуванець.
 
Переміг, незважаючи на численні перепони.
 
Адже половина інших кандидатів були вихідцями саме з Партії регіонів. Спершу його під різними приводами виборча комісія відмовлялася реєструвати як кандидата.
 
Як кажуть у таких випадках, прискіпувалися буквально до кожної крапки і коми в  документах. Зрештою, зареєстрували тільки тоді, коли до голосування залишалося 13 діб.   
 
Коли ж, попри всі палиці в колесах, Віктор Літвіщенко таки переміг, посипалися звернення до суду з вимогою перерахунку голосів. Але й тут в опонентів мера нічого не вийшло. Отож після того, як результати виборів міського голови були офіційно затверджені, залишалося тільки провести сесію міської ради та привести Віктора Літвіщенка до присяги.
 
Але... Навіть рішення Новомосковського міськрайонного суду від 25 квітня 2016 року, яке визнає протиправними дії секретаря міської ради Сергія Горошка і зобов’язує його зібрати сесію міськради, щоб зачитати рішення міської виборчої комісії про обрання міського голови, дотепер (майже рік!) не було виконано.
 
Ще раніше було зроблено такий собі хід конем. Зал засідань міської ради з 30 листопада 2015 року змінив місце своєї дислокації.
 
«Зал засідань переїхав до приміщення приватного підприємства «Хлібозавод № 11», яке належить народному депутату Вадиму Нестеренку. Це колишній регіонал, який організовував «тітушок» біля облдержадміністрації в січні 2014 року і обкрадав фермерів», — розповідає Ігор Гуртовий.
 
Ситуація вимальовується й справді чудернацька та неймовірна. Дійшло до того, що питання по Новомосковську незабаром слухатиметься в Конгресі регіональних громад Ради Європи.

Новий хід конем 

Але поки до цього справа дійде, депутати на хлібозаводі в екстреному порядку вирішили долучитися до процесу децентралізації, який відбувається наразі в Україні.
 
І тепер ідея мегагромади завитала по навколишніх селах, де в прискореному темпі скликають зібрання та обговорюють її за участю приїжджих «агітаторів».
 
Якщо задумане його ініціаторам вдасться довести до логічного кінця, то постане необхідність обрання депутатів до нового органу місцевого народовладдя, де розпорошиться і сам багатотисячний Новомосковськ, для якого такі поняття, як «міська рада» і «міський голова» відійдуть в історію.
 
Певна річ, за таких обставин комусь невгодний Віктор Літвіщенко автоматично перестане бути мером.
 
Звісно, не можна стверджувати, що таку перспективу всі сприймуть на «ура».
 
У Піщанці, наприклад, пропонують створити територіальну громаду, яка нараховуватиме 21 тисячу жителів і бюджет у 82 мільйони гривень.
 
При цьому тамтешній сільський голова наголошує на тому, що в Новомосковську немає навіть своїх кладовища і сміттєзвалища.
 
А в курортній Орлівщині зауважують: який сенс їм, цілком самодостатнім щодо фінансів, об’єднуватися з проб­лемним райцентром, де вже більше року не може стати до виконання своїх обов’язків сам міський голова.
 
Нещодавно тут теж відбулося велелюдне і бурхливе зібрання на цю тему, на яке завітав, зокрема, і Віктор Літвіщенко.
 
Після запальної дискусії присутні переважною більшістю голосів виступили проти об’єднання з Новомосковськом, віддавши перевагу територіальній громаді разом iз Піщанкою, Знаменівкою та Меліоративним. 
 
«Держава зробила райони, щоб годувати бідні села за рахунок багатих. Зрозуміло, пане Нестеренко, ви хочете забрати в багатих і віддати бідним. І при цьому керувати цим процесом. Залишається питання — як багаті села стали багатими і чому бідні села залишаються бідними? Чи не є причина в тому, що провідні фермерські господарства Новомосковського району, інфраструктура, елеватори, землі були рейдерським шляхом захоплені на користь купки людей...
 
А мешканцям цих сіл, позбавлених суспільної власності, залишилось отримувати копійки на захоплених господарствах та під загрозою звільнення голосувати за панів на громадських слуханнях та виборах до Верховної Ради», — описав на одному з сайтів свої враження очевидець зібрання в Знаменівці, житель сусідньої Піщанки В’ячеслав Горобець.   
 
Отож пристрасті на Новомосковщині лише починають розгоратися.
 
Що мимоволі змушує задуматися над тим, що в процесу децентралізації, попри розрекламовані владою його позитивні моменти, можуть з’явитися підводні камені.
 
Так, дивись, комусь захочеться оголосити мегагромадою всю Україну без будь-яких міських чи районних рад та мерів. І хоч як це не звучить смішно і неймовірно, час над цим задуматися.
 
На тій же Дніпропетровщині не лише у Новомосковську активно проштовхують ідею мегагромади. Днями до корпункту нашої газети звернулися читачі з Синельниківського району.
 
Люди теж висловлюють стурбованість щодо поривань місцевої влади створити мегагромаду й тут. І знову ж наголошують, що натхненники такої ідеї є вчорашніми «регіоналами»...