На санаторій «Джерело», який у Пущі Водиці на Київщині, налетіли невідомі з кувалдами й розтрощили електрощитову та побили вікна. Нападників було зо два десятки.
У цьому санаторії з 2014 року мешкають більше двохсот переселенців із Криму та Донбасу, в тому числі і діти. І конфлікт у «Джерелі» триває з того ж часу. Власник закладу заявляє, що переселенці самовільно заселилися в санаторій і мають борги з комуналки. Але мешканці санаторію запевняють: справно сплачують усе до копійки.
«Пансіонат «Джерело», наші дні. Після того як переселенців не змогли викинути на вулицю, і люди залишилися без світла та опалення, в будівлю прийшли «тітушки», вибили вікна, повисмикували дроти з усіх комунікацій, які вдалося виявити, налякали до напівсмерті жінок і дітей. Мами з дітьми ховалися на четвертому поверсі будівлі, поки йшов погром. Бійці «Айдара», які живуть у пансіонаті «Джерело», відкрили вогонь у повітря, щоб відігнати нападників», — написала на своїй сторінці у «Фейсбуцi» журналістка Марина Курапцева.
За словами переселенців, невідомі заявили їм, що вони — будівельники. Хоча, переконані мешканці санаторію, люди з молотками та кувалдами прийшли до «Джерела» не будувати, а виселяти їх. І привів їх, наголошують, власник санаторію, який давно хоче всіх позбутися.
У свою чергу, господар санаторію В’ячеслав Гомонай стверджує, що то дійсно були будівельники, і прийшли вони на його запрошення зробити ремонт. Про це, каже, є відповідний підрядний договір. Але, мовляв, коли будівельники прибули до санаторію, то з вікон пролунали постріли. Поліція, що прибула на місце події, констатувала: справді, попереджувальний постріл був, гладкоствольну рушницю вилучено.
Наразі поліція затримала одного з нападників, усі інші розбіглися. Відкрито кримінальне провадження за ст. 296 (хуліганство) ККУ.
Переселенці вирішують, куди розселяти матусь із дітьми і що взагалі робити далі, та звертаються до всіх, у кого є серце і співчуття, допомогти людям із розселенням. У нагоді стане будь-яка допомога. «Переселенці борються не з власником пансіонату, а з системою, яку створила держава, наплювавши на переселенців. Питання тут до влади — від місцевої до чиновників найвищого рівня, — підсумовує Марина Курапцева. — Будь ласка, допоможіть цим людям. Ми на Донбасі теж жили під мирним небом і не знали, що нас чекає. Ніхто не знає, що буде завтра. Проявіть співчуття сьогодні. Ми просто не маємо права залишатися осторонь».
