Черкаський лікар-стоматолог: «Приходять iз крутими телефонами, а зуби роками не лікують»

15.02.2017
Черкаський лікар-стоматолог: «Приходять iз крутими телефонами, а зуби роками не лікують»

Боятися треба не стоматолога, а власного невігластва у питаннях здоров’я. (Фото з сайта Lover.ru.)

28-річній Олені Каптенко у міській поліклініці Черкас видалили зуб мудрості. Поставили дренаж, призначила пігулки та полоскання.

Але через три дні у дівчини опухли щока і шия, піднялася температура. На той час вона вже була в Києві, де працює. Звернулася по допомогу в стоматологію однієї зі столичних лікарень.

«Тут треба різати через шию. Операція завтра», — заявив лікар. Від почутого Олена ледве не знепритомніла. Того ж дня повернулася у Черкаси.

«Через флегмону хворий провів півгодини на операційному столі»

«Лікар, яка видаляла зуб мудрості, прочистила ясна, вибрала звідти гній і направила на консультацію в стоматологічне відділення обласної лікарні», — розповідає Олена.
 
Після огляду у стоматологічному їй пояснили: справа серйозна, але про операцію не йдеться.
 
«Я хоч і почувалася кепсько, але зраділа, що не погодилася на те «операція завтра», — зізнається Олена, згадуючи свої перипетії з видаленням зуба мудрості.
 
Її лікування затяглося на два тижні. Щодня — по п’ять болючих уколів, промивання, полоскання, пігулки.
 
На щастя, щока почала стухати, рана на місці зуба мудрості загоїлася, і Олену виписали.
 
Олена каже, що проблеми у неї почалися на порожньому місці. Якось стоматолог, у якого ставила пломбу, порадила видалити зуб мудрості, бо «йому немає куди вилазити».
 
Дівчина відтягувала цю процедуру цілий рік. Зуб її не турбував. А потім наважилася. І все завершилося лікарнею. Та ще й заплановану відпустку довелося відкласти. 
 
«Коли лікувалася, чого лише не надивилася. З якими тільки проблемами люди там лікуються — від травм до усіляких щелепно-лицевих хвороб», — емоційно зізнається Олена Каптенко.
 
У відділенні справді чимало хворих із перебинтованими щелепами та шиями. Серед них і 42-річний пан Микола. Він iз районного центру Чорнобай.
 
«Тиждень тому щока збільшилася та набрякла. Не міг відкривати рота, важко було ковтати. Температура — 37 і сильна слабкість», — пригадує симптоми хвороби чоловік. 
 
До цієї пригоди впродовж року його періодично турбував зуб мудрості. Але пан Микола мужньо терпів, полоскав рота і до стоматологів не звертався. Цього разу теж думав, що ось-ось попустить.
 
Та не попустило: довелося йти до лікаря. А оскільки хвороба була особливо запущена, то відразу потрапив у стоматологічне відділення Черкаської обласної лікарні.
 
«Коли ми його обстежили, то аналізи були жахливі. Зокрема, лейкоцити, які відповідають за запалення, у п’ять разiв збільшилися», — розповідає  стоматолог-хірург відділення Андрій Шевченко. 
Аби не гаяти дорогоцінний час, того ж дня пана Миколу терміново прооперували. У чоловіка — той же діагноз, що був і в пані Олени. 
 
«Це флегмона — гостре розлите гнійне запалення. Флегмони розкривають внутрішньоротовим або зовнішнім розрізом iз боку шиї, під зубом. У цього хворого флегмона містилася біля глоткового простору праворуч, тож ми колегіально вирішили розкривати гнійник через рот, — пояснює хірург Андрій Шевченко.
 
І додає: — в кінці, де зуб мудрості, розрізали і видалили майже три чайні ложки гною. А потім — коріння зруйнованих зубiв, оскільки там основна причина захворювання пішла від зуба мудрості, який пошкодив і наступний».

«50 років тому з таким захворюванням смертність була до 100%»

За словами Андрія Шевченка, в розріз пацієнту поставили тампон з антисептиком. Він убиває мікрофлору, яка викликає таке захворювання. Все — під місцевою анестезією.
 
Словом, хворий провів півгодини на операційному столі. 
 
Після таких операцій, наголошує Андрій Володимирович, зазвичай призначають кілька видів антибіотиків. Це для того, щоб повністю «прикрити» можливий вид збудника інфекції. А ще — крапельниці та уколи.
 
«Наступного дня нашому пацієнту стало легше. Зменшився набряк. Додатково його оглянув лор, який сказав: є асиметрія глотки, але вона не збільшується», — веде далі стоматолог.
 
Але в подібних випадках буває не все так просто. Приміром, вже наступного дня після операції людина відчуває полегшення, та ще через день починає скаржитися, що «знову щось заважає». Це тому, що у вогнищі запалення залишається гній і йому треба дати відтік. 
 
«Так сталося і з паном Миколою. Тож ми провели повторну операцію. Зробили у підщелепній ділянці розріз близько 4 см, аби під дією сили тяжіння гній витік. Витекло майже  5 чайних ложок», — зазначає стоматолог-хірург.
 
Зазвичай лікарі намагаються проводити оперативне втручання через ротову порожнину, щоб не різати шию, бо буде видно місце розрізу. Особливо у дівчат. Це якщо є 50 на 50 гарантії. Тоді спочатку обирають перший варіант — видалення гною через рот. 
 
Андрій Шевченко каже, що після повторної операції пану Миколі відчутно полегшало. В лінію розрізу вставили дренаж. Кілька днів його промивали, а потім зняли.
 
Як правило, рана у таких хворих загоюється і людину виписують iз лікарні. Згодом їй треба буде обов’язково піти до стоматолога-хірурга, який спільно зі стоматологом-терапевтом визначить, які зуби у пацієнта можна вилікувати, а які лише видалити.
 
Бо такі нездорові зуби за певних обставин можуть знову викликати таку саму інфекцію, яку людина вже пережила. 
 
«Часто люди з проблемними зубами потрапляють до нас після переохолодження. Якби Микола не звернувся, то вже через два тижні була б загроза його життю», — зауважує фахівець.
 
І наводить такий приклад. В авіації, каже, є вислів — «точка неповернення». Це коли не ви­стачає пального до аеродрому. Тоді пілоти шукають найближчий аеродром.
 
Буває, що привозять людину, яка вже за цією точкою неповернення, і, хоч би що робили лікарі, хоч які антибіотики призначали б,  запізно. Це залежить від збудника, імунної системи і віку пацієнта. 
 
«Тому хочу акцентувати на профілактиці лікування зубів. Мені важко зрозуміти людей, коли вони приходять до нас із крутими телефонами, а зуби роками не лікують. Тут не кажу про імпланти чи дорогі протези», — наголошує стоматолог-хірург Черкаської обласної лікарні. 
 
Ще років 50 тому, каже лікар, iз таким захворюванням смертність була до 100%. Інколи таке трапляється і зараз, якщо люди затягують iз хворобою.
 
Гній від зуба, пояснює, має свої шляхи розповсюдження. Інколи може «піти» аж до вуха і вище, до ока. І це дуже небезпечно.

«Зуби мудрості бувають не в усіх людей»

Дорослі люди часто бояться стоматологів ще з дитинства. І роблять усе для того, аби оминати кабінет зубного лікаря.
 
Андрій Володимирович пригадує важкий випадок зі своєї практики, коли 32-річному хлопцеві за один прийом видалив 13 зубів, від яких залишилося саме коріння.
 
Нині у відділенні лікується 59-річний чоловік зі Сміли. Він три дні терпів зубний біль, думав, що минеться.
 
«Я з іронією його запитав: то, може, мало почекали? Їдьте додому, ще почекаєте», — пригадує лікар-стоматолог той день, коли пацієнт нарешті приїхав до лікарні. 
 
Рятували хворого з допомогою оперативного втручання. Робили зовнішній трисантиметровий розтин у лівій підщелепній ділянці. Гною вийшло майже 5 мл.
 
Встановили дренажі і видалили зуб, який був причиною захворювання і який уже лікуванню не підлягав. 
 
«Якби цей зуб не спричинив нагноювання, його можна було б урятувати — пролікувати канали, поставити пломби і ортопедичну конструкцію», — пояснює лікар.
 
Після операції хворому призначили два види антибіотиків. На щастя, йому відразу покращало. Бо коли витікає гній, тоді поступово зникає болісне напруження тканин, нервові закінчення не так реагують на розтягнення і збільшення. 
 
«Хворому треба полоскати рот содово-сольовим розчином. На склянку теплої води — по половинi чайної ложки соди і солі та 3 краплі йоду. Цей об’єм — на кілька разів кожні 30 хвилин. Такий розчин витягує гній. І людині відразу легшає», — радить лікар.
 
У відділення привезли 2-річну дівчинку з Канівського району. Маленька впала і пошкодила верхні різці з обох бокiв. Чотири дні дитину лікували у стоматолога, але ефекту не було.
 
Бо навпроти пошкоджених зубів почав збільшуватися набряк. Тож дівчинці під загальним наркозом видалили три зуби і трохи гною. 
 
«Тепер усе значно краще, через кілька днів відпустимо додому», — говорить Андрій Володимирович. 
 
У такій ситуації, пояснює лікар, у дитини порушується процес прорізання постійних зубів. Люди помиляються, якщо думають, що молочні зуби не треба лікувати. Мовляв, можна цукерки дітворі їсти, не треба чи­стити зуби. Навпаки: за молочними зубами потрібно доглядати ще уважніше, щоб не постраждали місця, де будуть постійні зуби. Адже буває, що інфекція від молочних зубів пошкоджує тканини постійних зубів. Отож коли постійні зуби проріжуться, то з ними теж будуть проблеми. Батьки це мають знати.
 
«Постійні зуби в цієї дівчинки ще далеко. Зміна зубів відставатиме від графіка. Всі вилізуть, а ці ще сидітимуть і вилізуть пізніше. Бо кістка заросте, і треба буде постійному зубові більше докладати зусиль, щоб прорости», — пояснює лікар-стоматолог.
 
Коли є молочний зуб, уточнює пан Андрій, то постійний його підштовхує. Тож цей процес безперервний i взаємопов’язаний. А в ситуації, в яку потрапила дівчинка, немає ніякого спротиву.
 
Тож її батькам треба буде давати дитині тверду їжу — моркву, яблуко, щоб жувала тим місцем і масажувала ясна, замість молочних зубів. 
 
За словами Андрія Шевченка, до стоматологічного відділення частіше iз зубними проблеми потрапляють чоловіки.
 
Найстаршому пацієнту було 85 років — у беззубій щелепі почалося запалення. Зробили знімок, а у дідуся зуб мудрості ріс із кута щелепи боком.
 
Хоча в нормі такі зуби ро­стуть знизу вгору або навпаки. А трапляється, що  зуб мудрості росте в бік ряду з зубами і штовхає здорові зуби. Це може призвести до скупчення зубів нерівним рядом. Бувають зуби із закрученим корінням. 
 
Отож дуже часто такі складні зуби лікарі й радять видалити. Лікувати їх не треба. Зуби мудрості були необхідні, коли наші прапращури не мали вогню і жували сиру їжу. Тож її перетирали якраз зуби мудрості. 
 
«Між іншим, зуби мудрості бувають не в усіх людей. Є такі, що не мають навіть зачатків таких зубів. Або мають 1-3 зуби мудрості. Це спадкове», — підсумовує лікар стоматолог-хірург.