Не лети, голубе «синій»: в новому році сталося 80 п'яних аварій

17.01.2017
Не лети, голубе «синій»: в новому році сталося 80 п'яних аварій

Аварія, спричинена п’яним водієм.

Торік, 26 липня, набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Згідно з ним за кермування у такому стані було збільшено штрафи до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, це 10200 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Якщо протягом року водій вчинив повторне правопорушення, то штраф уже становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 20400 грн., а права керувати транспортним засобом позбавляють на три роки. Ну і якщо водія протягом року двічі притягали до адміністративної відповідальності за кермування у стані алкогольного сп’яніння, то за наступне таке порушення штраф уже становитиме 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 40800 грн., а права керувати транспортними засобами його позбавлять на десять років. Здавалося, таке посилення покарання мало б бодай якось змінити ситуацію на українських дорогах. Проте статистика поки що цього не підтверджує. 
За даними Департаменту превентивної діяльності управління безпеки дорожнього руху, лише з 1 по 9 січня 2017 року в Україні сталося 80 (!) дорожньо-транспортних пригод з вини водіїв напідпитку. Чи то навіть нещодавно ухвалені штрафи замалі, чи свята занадто довгі, чи річ у тотальній безкарності? 
 

«Не вірю, що ту мразоту посадять...»

Саме про безкарність написав на своїй сторінці у Facebook поет Артем Полежака. 27 грудня 2016 року на Салтівському шосе в Харкові назустріч ВАЗ-2102, у якому їхав його брат із дружиною та донькою, вилетів джип Toyota Prado, за кермом якого був Павло Ігоревич Мороз. Експертиза підтвердила — він був напідпитку, а виїхав на зустрічну смугу, бо тікав із попереднього місця аварії. 8-місячне немовля загинуло на місці, батько — 35-річний Олександр Полежака — впав у кому, і врятувати його вже не вдалося. «Не вірю, що ту мразоту посадять. Відкупиться», — прокоментував ситуацію Артем Полежака, брат і дядько загиблих.
 
Після цього сторінку Артема в соцмережі з невідомих причин було заблоковано, тож через своїх друзів, знову ж таки в соц­мережі, Полежака звернувся до всіх iз проханням поширювати цю інформацію, щоб вона набула розголосу, і, можливо, саме цей розголос не дозволить винним уникнути покарання: «Не варто піднімати паніки, доки ведеться слідство. Я звичайна людина, і мої батьки — прості люди, але я хочу, щоб убивцю було покарано так, як він на це заслуговує за законом.

Єдине, про що я прошу на даний момент, щоб цю інформацію було максимально поширено», — написав Артем Полежака. Його друзі поширювали цю інформацію, а заразом і те, що цю справу під свій особистий контроль узяли керівники Генпрокуратури і Нацполіції.
 
Виникає запитання: чому так сталося, що в нашій державі справу, коли загинули двоє людей, коли доведено, що водій був нетверезим, ще мають контролювати керівники Генпрокуратури і Нацполіції? Що або хто може виправдати людину, що скоїла таку ДТП? І що робити людям, які не зареєстровані у Facebook і не можуть поширювати інформацію через соцмережі з проханням узяти справу на контроль чи принаймні просити розголосу? І знову ж таки, чи є такий контроль гарантією того, що винних покарають?

Мажорам Генпрокурор не указ

І тут згадаємо ще один приклад. 9 січня 2016 року в Києві на метро «Лівобережна» джип Mercedes GL на шаленій швидкості вилетів на тротуар і наїхав на продавчиню стихійного ринку Надію Прилуцьку, жінка загинула. Винуватець ДТП — Станіслав Толстошеєв, син бізнесмена Андрія Толстошеєва із Дружківки Донецької області. Улітку 2016-го прокуратура Києва закрила цю справу «за відсутністю складу злочину». У вересні з’явилася обнадійлива новина: речниця Генпрокурора України Лариса Сарган повідомила, що, цитую, «Юрій Луценко витребував у прокуратури міста Києва кримінальне провадження про розслідування смертельного ДТП на Лівобережній 9 січня 2016 року, в якому підозрюють 21-річного киянина Станіслава Толстошеєва. Після вивчення формальних причин закриття справи Генпрокурор буде наполягати на відновленні слідства. Винні у покриванні мажора будуть притягнені до відповідальності. Справедливість буде відновлена». 
 
За рік після того, як сталася ця ДТП, і за півроку після обнадійливого поста речниці Генпрокурора України журналіст Дмитро Гнап у тому ж таки «Фейсбуці» пише: «Днями я отримав відповідь від прокуратури. Ніхто з тих, хто «покривав мажора», так і не покараний. Справу три місяці тому відправили на чергову експертизу, результатів якої досі немає. Коли будуть результати і коли справу передадуть до суду — мені не відповіли. Очевидно, експерти з прокурорами ставлять науковий експеримент: коли в суспільства закінчиться обсяг пам’яті, щоб забути про випадок Толстошеєва, і потім тишком «закрити провадження назавжди». Хоч як там є, поки що справедливість не відновлено.
 

Статистика «п’яних» ДТП
 

«Україна молода» звернулася в Департамент превентивної діяльності управління безпеки дорожнього руху з проханням надати статистичні дані щодо ДТП в Україні, що скоїли водії напідпитку. Цифри такі: 2016 року в Україні сталося 8129 ДТП з вини водіїв у нетверезому стані, це 5,3 % від загальної кількості дорожньо-транспортних пригод. Із вини водіїв напідпитку загинуло 223 людини. І статистика свідчить, що кількість «п’яних» ДТП за останні 5 років практично весь час зростає:
 
Рік ДТП % до минулого року % від загальної кількості ДТП
2016 8129 +4 % 5.3 %
2015 7796 -1.9 % 5.6 %
2014 7947 +3.9 % 5.2 %
2013 7652 +9.9 % 4 %
2012 6962 +10.4 % 3.5 %
 
 
Як видно з таблиці, якщо п’ять років тому кількість «п’яних» ДТП становила лише 3,5 % від загальної кількості, то нині цей відсоток уже перевалив за 5. І, судячи з кількості новорічних ДТП, ця цифра може й надалі зростати.
Чи вплинув на статистику закон про посилення адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння від 26 липня 2016 року, судіть самі:
 
2016 ДТП з вини водіїв 
у нетверезому стані
серпень 423
вересень 502
жовтень 538
листопад 496
грудень 472
 
 
І ще одне зауваження щодо цифр. До цієї статистики потрапляють ЛИШЕ ті, хто пройшов експертизу на вживання алкоголю — її можуть проводити на місці або в лікувальному закладі. Якщо експертизи не проведено, то, як нам сказали в Управлінні безпеки дорожнього руху, «ніхто нікого ні в чому не може звинуватити» і, відповідно, ДТП вже не кваліфікують як таке, що сталося з вини водія напідпитку: «Якщо немає документального підтвердження, то ця ДТП у статистику не потрапляє», — сказав «Україні молодій» заступник начальника Управління безпеки дорожнього руху Василь Брянцев. 

Аварії за участі фотографа Макса Левіна й доньки телеведучого Костянтина  Грубича

І тут хочемо згадати ще одну резонансну дорожньо-транспортну пригоду — за участі директора з вантажних перевезень і логістики Укрзалізниці Івана Федорка. 3 липня 2016 року на дорозі Забір’я — Боярка він за кермом Audi Q7 виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з автівкою Dacia, в якій їхав фотокореспондент Макс Левін, його дружина і двоє дітей.

Тоді речник Національної поліції Київської області Микола Жукович повідомив «112 каналу» таке: «Коли брали кров на аналіз у лікарні у водія Audi, зайшли двоє чоловіків, силоміць забрали цього водія, сказавши, що ми йому самі надамо допомогу, відштовхнувши при цьому працівника поліції, забрали водія, посадили в легковик і вивезли з лікарні. На всі заперечення лікарів і слідчих стосовно того, що йому (Федорку) тут теж можуть надати фахову допомогу, вони заперечили і повезли його в інший заклад». І того дня взяти кров у Федорка на експертизу так і не вдалося, отже, пив він чи не пив — документальних підтверджень немає, тож ця ДТП стовідсотково до статистики вже не потрапила.
 
Треба розуміти, що статистичні цифри дуже приблизні, і однозначно вони не можуть бути меншими, а тільки більшими. Бо так само не потрапляють до цієї статистики ті водії, кому вдалося втекти з місця аварії — тверезі чи напідпитку, про це теж ніхто не знає. 
 
Згадаємо, влітку 2014 року невідомий збив дочку телеведучого Костянтина Грубича — Ольгу. 17-річну дівчину не врятували, вона так і не вийшла з коми після аварії. За понад два роки вбивцю так і не знайшли. За словами Костянтина Грубича, не допомогли жодні звернення до найвищих чинів. Тому й мав Артем Полежака всі підстави сказати про те, що винний у загибелі його брата і племінниці відкупиться. 
Тож уважно стежитимемо, чи буде справедливим розслідування справи Полежаки і винних таки покарають, чи ця ДТП стане одним із негативних прикладів безкарності й свавілля п’яних убивць за кермом. 
 

КОМПЕТЕНТНО

Адвокат Олександр Швець: 
Протоколи складають, 
а штрафів майже ніхто не платить
 
Чому українці не бояться штрафів, а й далі сідають за кермо хильнувши, та чи є якісь універсальні поради для тих,  хто постраждав у ДТП з вини водіїв напідпитку, «Україна молода» запитала в адвоката Олександра Швеця, голови адвокатського об’єднання «Незалежне бюро розслідувань», що спеціалізується на справах із ДТП. 
— Почастішали звернення саме п’яних водіїв до адвокатів, бо до ухвалення закону про посилення адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння, що почав діяти від 26 липня 2016 р., вирішували питання — або штраф, або позбавлення прав, а тепер і штраф чималий, і позбавлення прав.
У нас проблема в тому, що люди звикли їздити напідпитку — ти зроби хай які штрафи, але наші водії хоч і зрідка, але все одно так їздитимуть, треба переламувати цю звичку. 
 
— А як її можна переламати?
 
— Треба сказати, що збільшення штрафів і позбавлення водійських прав багатьох простимулювало в позитивному плані: люди почали частіше замислюватися, чи сідати за кермо напідпитку. Але для того, щоб побачити результат посилення покарання за водіння у нетверезому стані, потрiбен певний час, півроку — це мало, за рік-два побачимо. Можливо, тоді вже їзда напідпитку перестане бути нормою. 
 
Треба, щоб люди знали, що когось за таке порушення притягають до відповідальності. От у нас, наприклад, у Кримінальному кодексі, покарання справно виконують, а в адміністративному плані проблема — принаймні раніше було саме так, зараз не знаю, можливо, цифра й інша, але не кардинально — стягають штрафів на рівні 2% від накладених. Тобто протоколи складають, а штрафів майже ніхто не платить. На законодавчому рівні не відпрацьовано механізму стягнення штрафів, не спрацьовує механізм невідворотності покарання: момент накладення напрацьований, а стягнення штрафів — ні. Я знаю особисто випадок, коли людина купила машину, хазяїн якої набрав штрафів на 14 тисяч.
 
— Можливо, треба переймати досвід в інших країн?
 
— До порівняння у США. Там давно права — це пластикова картка. Коли поліція зупиняє водія, то вона зчитує з картки дані. Якщо набралося 200 доларів несплачених штрафів, то керманича забирають у дільницю. І поки за тебе ніхто не заплатить цього штрафу і не внесе заставу, тебе не випустять. Тож люди і платять штрафи — бо якщо набереться на 200 доларів, їм світить арешт. 
 
А в нас як: є штраф, він висить у базі ДАІ, і до тебе можуть пред’явити претензії, коли ти прийшов перереєструвати автомобіль або змінити посвідчення водія. А коли тебе зупиняють на дорозі, то навіть не перевіряють — є в тебе неоплачені штрафи чи немає. Коли їх набирається на певну суму — щось понад 10 тисяч, то тебе можуть через виконавчу службу виставити в арешт або затримати автомобіль. Але там теж свої умови, і якщо пропущені терміни, то вже штрафу не стягнуть.
 
Кодекс про адміністративні правопорушення був ухвалений у 60-х роках минулого століття. Туди вносять якісь нові норми, але самої процедури ніхто не міняв. Наприклад, у всіх кодексах є поняття відведення судді, а тут немає — навіть якщо суддя п’яний чи зацікавлена особа. Законодавчої роботи в нас дуже багато, але, на жаль, її ніхто не робить. 
 
— Можливо, озвучите якісь поради тим, хто по­страждав у ДТП з вини нетверезих водіїв?
 
— На місці, коли сталася ДТП, треба, щоб грамотно працювала поліція. Порад як таких немає, треба збирати доказову базу — будь-які дані, що вказують на вчинення особою адмінправопорушення, тобто відео, фото, свiдчення очевидцiв. Цих доказів не буває забагато, що більше — то краще, а тим паче, коли водій вини не визнає. Може, це звучить із вуст адвоката не дуже коректно, але найкраща порада — одразу звернутися до адвоката, людини, що знає всі підводні камені. Або до іншого фахівця, хто допоможе зорієнтуватися на місці і все зробити правильно. Дуже часто виправдовують п’яних водіїв саме на підставі того, що порушено процедуру освідування на стан уживання алкоголю. В адмінкодексі зазначено, що порушення цієї процедури тягне за собою визнання освідування недійсним, тож усе, що треба довести, — це те, що процедуру порушено. 
 
Я не бачив таких матеріалів, у яких наші копи не допускали б порушень, там суцільні порушення. Вони законів не знають і знати не хочуть. Півтора року тому, коли поліція лише почала працювати, то взагалі було щось страшне. Судді весь час надсилали матеріали на доопрацювання в органи, що їх склали, бо протокол має бути складений у чітко визначений спосіб, передбачений кодексом. І стан справ у поліції не кращає. Тепер от із поліції йдуть нормальні люди, лишаються ті, що поводяться точнісінько, як колишні. Можна було зробити реформу в поліції правильно, але насправді зробили лише видимість реформи.