Відчуй весняний аромат: добірка рецептів запашних страв із сезонних продуктів
Другий місяць весни триває, а тому саме час приготувати щось свіже, запашне й вітамінне. >>
Тенденції кулінарної осені: викладачка Оксана Калита ділиться рецептами смаколиків
28.09.2016
Господарка Оксана Калита.
У мене є улюблений кулінарний блог, який мені слугує і як художня книжка, і як мистецький альбом, і як компас у кулінарії. Його веде автор рецептів, уже приготовлених смаколиків і фото, неначе з найвідоміших кулінарних журналів, Оксана Калита — викладач Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
Оксана мешкає в Бучі на Київщині, має цікаву роботу і не менш цікаве хобі. Кожне фото чергового кулінарного шедевра майстрині — не лише бажання це скуштувати негайно, не лише чергове рішення одягати фартушок і чимчикувати на кухню, а й ще один доказ того, що гармонію можна створити в усьому, за що берешся з любов’ю. Овочі, фрукти, ягоди, м’ясо, спеції і все інше на зображеннях приготовлених нею страв набирають довершених ліній, з’єднуються в красиві композиції, оживають цілою кулінарною історією.
Із численних відгуків так само численних друзів і знайомих майстрині переконуєшся, що зовнішнє оздоблення її смаколиків відповідає внутрішній наповненості, і вже навіть через це сам починаєш щось творити за її покроковими рецептами. Так, із легкої руки Оксани Калити моя гірка морква перетворилася на пухкий, ніжний і такий смачний торт, який я навіть не вірила, що можу створити. А з яблуками — я і досі в стані експериментів. І не думала, що духмяна осіння яблучна випічка — моя улюблена — може бути водночас і такою легкою, ощадною до фігури.
Узагалі, Оксана Калита точно зробила відкриття: можна пекти найсмачніші смаколики, і їсти їх можна навіть власницями і претенденткам на найстрункішу талію. А ще — зефір, моя пристрасть, прив’язка, мана і омана — Оксана так легко і доступно розповіла, як створити той пухкий солодкий шедевр, що він мені дався з першого разу, і я зрозуміла, що таки не святі горщики, точніше, зефір, ліплять. Я би вже і почала ділитися отриманими рецептами зефіру або яблучно-морквяно-гарбузових пухких смакот, але правильніше буде почати з того, з чого починається день, — зі сніданку.
Кіш на кухні!
Дуже добре пасує до сніданку кіш лорен, розповідає кулінарна майстриня.
Це — французький солоний відкритий пиріг. Він може бути з різною начинкою, але завжди заливається яєчно-вершковою сумішшю і посипається зверху сиром. Начинки Оксана пропонує різні, але каже, що традиційним сніданком у її родині по суботах є кіш лорен із броколі й італійськими травами. Ви скуштуйте цю смакоту! Можете бути певні, що і ви «запровадите» собі такі сніданки.
«Я готую кіш лорен на сніданок, тому тісто роблю напередодні ввечері, — ділиться покроковими порадами майстриня. — Для тіста змішуємо 125 г маргарину, пів чайної ложки солі, чайну ложку розпушувача, десь півтори склянки просіяного борошна і 2-3 столові ложки молока. Тісто має вийти, як на вареники (у мене форма діаметром 29 см). Вмикаємо духовку на 200 °С. Тісто розкачуємо, викладаємо у форму, формуючи бортики, наколюємо виделкою. В ідеалі, щоб воно не сповзло з бортиків, треба пом’яти пекарський папір, покласти його на тісто й насипати зверху квасолю, монети, якусь крупу. Я цього не роблю, бо ж не на виставку.
Отже, ставимо тісто в духовку десь на 25 хв. (поки не почне трішки рум’янитися). Тим часом робимо начинку: броколі приварюємо 2-3 хв. у підсоленій воді, перець і помідори нарізаємо. Готуємо заливку: 2 яйця, 200 г вершків або сметани, дрібка солі, перець, італійські трави змішуємо до однорідної маси. Натираємо на терку грамів 50 голландського сиру. Викладаємо овочі на припечене тісто, зверху заливаємо вершковою масою, із самого верху притрушуємо тертим сиром. Ставимо в духовку ще на 25-30 хвилин.
Дуже смачний кіш лорен із кабачками і петрушкою, з чері й базиліком — експериментуйте!
Сьогодні ми також смакували кіш лорен — із брюссельською капустою і помідорчиками. А от завтра…
Салат-бар
Завтра буде салат. Точно не знаю який, мені всі подобаються. Напевне, все-таки гарбузовий. Він — неначе осінь на тарілці. Це гарбузовий салат, який можна і треба готувати упродовж усього гарбузового сезону: нарізаємо очищені гарбуз, солодкий перець, цибулю довільними шматочками. Солимо, притрушуємо італійськими травами, поливаємо олією і — в духовку до готовності (щоб шматочки залишалися цілими). Готовий салат уже в салатниці посипаємо гарбузовими зернятами.
Салат зі спаржевої квасолі називається «смачний салат для стрункої фігури», але не кажіть про це чоловічій половині вашої родини, бо вони його так уплітають, що аж за вухами лящить. Моя фігура від того явно потерпає, бо мені мало дістається, наступного разу приготую більшу порцію.
Отож беремо спаржеву квасолю, приварюємо її, потім викладаємо її на сковорідку разом із цибулею і помідорами. Страва готується 20 хвилин. Наприкінці присмачуємо часником.
А оця страва у Оксани Калити так і називається «Цікавий салатик». Головний його елемент — червоний (обов’язково!) болгарський перець. Для цього салату з перцем необхідно провернути наступну маніпуляцію: покласти в гарячу духовку і тримати там до легкого почорніння шкірки.
Після цього мордування овоча не закінчується: його слід покласти на кілька хвилин у целофановий пакет. І перець здається — його шкірка відділяється, а м’якоть стає приємно-пружною і соковито-духмяною...
Далі залишилися дрібниці: порізати очищений від шкірочки перець на довгі ремінці, заправити олією (соняшниковою чи оливковою — це вже як вам більше смакує), винним оцтом, додати цибулі, петрушки і м’яти, кмину та інших спецій, які підказує вам фантазія.
ДЕСЕРТ
Вантажівка випічки
Ну що, любителі випічки, нарешті й на нашій вулиці перекинулася вантажівка з пирогами, кексами, тортиками і зефіром. Бо печені яблука — смачно і корисно, печений гарбуз — те саме, морква — сюди ж, а всі разом вони — головні «герої» дійства на нашій кухні.
Пора яблук — значить, пора пекти яблучні пироги», — резонно зауважує Оксана Калита. А хто ж їй заперечить? Швидше, попросять порадити щось смачненьке.
Любите яблучну випічку, але ревно бережете фігуру? Тоді вам точно підійде французький яблучний пиріг, у якому гора яблук і мінімум тіста — приблизно так відповість викладач столичного вузу і «за сумісництвом» — чудовий кулінар.
А рецепт такий: 2 яйця збити з 50 г цукру (можна більше, якщо любите солодке), додати ванілін, дрібку солі, 20 г розтопленого масла, 100 мл молока і перемішати. Потім всипати чайну ложку розпушувача і 70 г борошна, перемішати. Тісто вийде рідке. Далі почистити 5-6 яблук, нарізати тоненькими скибочками. Додати до тіста й перемішати. Тіста майже не буде видно серед яблук.
Змазати форму 20х20 маслом, висипати в неї суміш і розрівняти. Випікати при 180°С десь 45 хвилин. Орієнтуйтеся на колір країв тіста — вони мають підрум’янитися, як і тісто на яблуках. Яблука мають бути м’які, пропечені (пробуємо їх зубочисткою). Витягати з форми, коли повністю охолоне. Подається холодним, бажано з холодильника. Смачного!
Тема смачного і калорій може набути й історичного забарвлення. «Хочеться смачненького, але перебір у калоріях? — перепитає майстриня і розкаже про ще один смаколик і про історію його народження. — Ось вам підходящий лагумін — печиво «Гарібальді з родзинками», якому, на хвилиночку, уже більше 150 років.
Придумав його 1861 року відомий у ті часи шотландський кухар Джон Карр і назвав на честь Джузеппе Гарібальді, який тоді перебував у вигнанні в північно-східній Великобританії. Хрумке, ароматне, з кислинкою, надзвичайно просте в приготуванні, воно й досі популярне, випускають його в різних варіаціях у промислових масштабах. Ну, а я швиденько спекла собі маленьку порцію до кави.
У мене на випічку на одне деко пішло 110 г борошна, 25 г масла, 25 г цукру, чайна ложка розпушувача, 2 столові ложки молока і 50 г родзинок. Зверху змащувала білком і посипала цукром. До речі, зручно родзинки не підмішувати в тісто, а насипати зверху під час розкачування і накривати другою частиною розкачаного тіста. Різати краще сирими ножем для піци».
Яблучний пиріг зігріє прохолодним осіннім вечором. Він — за рецептом родини Цвєтаєвих.
Рецепт дуже простий, але результат вас точно порадує: вмикаємо духовку на 200 оС, 4-5 бажано кислих яблук очищуємо від серединки й нарізаємо тоненькими скибочками; змащуємо форму маслом чи маргарином; для тіста змішати півсклянки сметани, яйце, 150 г розтопленого масла, 3/4 склянки цукру, 1/2 чайні ложки соди, гашеної оцтом, 2 неповні склянки просіяного борошна.
Тісто ще буде липнути до рук, але не розтікатиметься. Консистенція така, що розкачувати його не можна, а формувати руками можна. Отже, змоченими у воді руками розподіляємо рівномірно тісто по формі, формуючи бортики. На тісто викладаємо яблука (хто любить, можна притрусити корицею). Готуємо заливку: змішуємо яйце, склянку сметани, 3/4 склянки цукру, 3 столові ложки борошна.
Виливаємо масу на яблука. Запікаємо близько години.
Поняття ніжності на кухні Оксани Калити також трансформується у смак. «Чи може бути щось ніжніше за традиційний угорський яблучний пиріг? Мені важко таке придумати. Складається він із цукрово-борошняно-манних шарів напереміну з тертими яблуками. Масло, яке викладається зверху, поступово просочує пиріг у міру його випікання. Зверху я посипала цю смакоту подрібненими волоськими горіхами. По-моєму, вийшов ідеальний осінній десерт». Зацікавилися? Ось рецепт.
Вмикаємо духовку на 180 градусів. Змащуємо пекарський папір маслом, вистеляємо ним низ і боки форми. Змішуємо у великій мисці 130 г борошна, 160 г манки, 100 г цукру, 8 г розпушувача (за бажанням можна додати сюди з пів чайної ложки кориці), умовно ділимо цю суміш на 3 частини. Чистимо від шкірки й качанчика 2 великі або 3-4 менші яблука, натираємо їх на крупну терку.
Далі проробляємо таке: 1/3 частину сухої суміші насипаємо у форму, розрівнюємо, викладаємо на неї половину яблук, розрівнюємо, знову 1/3 сухої суміші, потім знову яблука, зверху повинна бути суха суміш. На все це рівномірно викладаємо дрібненько порізане масло і ставимо в духовку на 40-50 хв (до легкого підрум’янення).
Коли трохи остигне і «схопиться», дістаємо з форми, викладаємо на красиву тарілку і посипаємо подрібненими волоськими горіхами. Дуже смачно виходить.
