РАДА бачити: яким буде новий політичний сезон?

31.08.2016

РАДА бачити: яким буде новий політичний сезон?

Ще трохи, і парламентарії займуться своїми звичними справами — гортатимуть таблоїди, приміром... (Фото «Української правди».)

Вересень — час, коли до шкіл повертаються учні, а до стін Верховної Ради — парламентарії. От тільки останні — «діти неслухняні», і користі від їх повернення може бути небагато. Принаймні остання сесія ВР (попри переобрання уряду та Прем’єра, призначення нового Генпрокурора) була напрочуд неефективною. І, мабуть, рекордною за кількістю блокувань трибуни, до яких перманентно вдавалися то фракція Юлії Тимошенко, то Радикальна партія Ляшка. Лідер «радикалів» вимагав створення тимчасової слідчої комісії щодо президентських офшорів i зниження тарифів на газ. І ще — на пару з ВО «Батьківщина» — наполягав на проведенні дострокових парламентських виборів. Тепер уже ясно, що дострокові вибори якщо й відбудуться, то, швидше за все, весною. А осінь політики можуть використати для безкінечного педалювання цієї теми. І не тільки для цього.

Тема №1: тарифи

Прогнозуємо, що тему зниження тарифів цієї осені експлуатуватимуть по повній. Благо, що життя підкине конкретний інформаційний привід: iз 1 вересня в ціні зросте електроенергія (в середньому в 1,3 раза для більшості споживачів), а пізніше — з середини жовтня — зросте вартість опалення та гарячої води. Останнє впирається у здорожчання газу, тож на блакитному паливі політики піаритимуться особливо активно.

Газовій темі «Україна молода» останнім часом приділяла чимало уваги, і вже було сказано про те, що за роки незалежності нашій державі не вдалося як диверсифікувати джерела постачання газу, так і спромогтися на видобуток iз власних надр альтернативного варіанта — газу зі сланців.

До того ж, аби знизити тарифи на енергоносії, зокрема на газ, за що так ратує Тимошенко, необхідно, щоб в Україні існував відповідний конкурентний ринок. А його, на жаль, нема. І хоча Україна видобуває власний газ, його свого часу роздавали за собівартістю частково населенню, частково — великим монополістам. Через це «Нафтогаз-Україна» мав велику дірку в бюджеті, яка сягала 200 мільярдів гривень, а олігархи при цьому отримували надприбутки.

Європа була готова вкладати в нашу «трубу» гроші, але умовою Брюсселя було створення ринку газу. Юлія Тимошенко, яка в часи такої готовності була Прем’єр-міністром, усіма силами гальмувала запровадження відповідних ринкових законів. Хоча якби на ринку енергетики існувала конкуренція, українці могли б вибирати між різними постачальниками, що й врегулювало би ціну на паливо. Однак цього не сталося.

Утiм довкола тарифів політики ламатимуть списи недовго. Вже у жовтні населення (принаймні значна його частина) отримає субсидії, а отже, гострота проблеми може дещо понизитися. І напругу в Раді буде знято. Але, щоправда, ненадовго. Бо на порядку денному виникне новий привід для суперечок.

Тема №2: держбюджет

Державний бюджет на 2017 рік, без сумніву, зіштовхне парламентаріїв лобами, але станеться це не у вересні, а ближче до глибокої осені чи навіть до початку зими (бо в Україні існує усталена традиція: ухвалювати головний фінансовий документ мало чи в останній день, чи то пак в останню ніч року).

При нинішній економічній кризі, коливаннях долара і проблемах iз наповненням бюджету кошторис-2017 буде в кращому випадку бездефіцитним. Тобто з великою імовірністю соціальним Держбюджет не буде, на чому також намагатимуться грати політики від різних політичних сил.

До речі, продуктивність діяльності коаліції в Раді буде не на висоті. Тим паче що фактично як такої коаліції у парламенті й не існує. Фракціям БПП та «Народний фронт» час від часу підкидають голоси депутатські групи «Відродження» і «Воля народу», яких контролюють олігархи. Але за це вони хотітимуть свої преференції, й чималі. Наприклад, у питанні щодо проведення виборів в ОРДЛО.

Тема №3: вибори на окупованих територіях

Про вибори на окупованих територіях Донецької і Луганської областей говоритимуть неодмінно. Наприкінці попередньої сесії такий закон уже намагалися проштовхнути крізь парламент, і про повторення подібних спроб можна говорити з високою часткою вірогідності. Однак тема виборів в ОРДЛО майже напевно розкручуватиметься в синергії з темою дострокових парламентських виборів.

У них — більше зацікавлених, аніж тих, хто хотів би від таких виборів утриматися. До позачергової парламентської кампанії, чого вони і не приховують, мають великий інтерес «Батьківщина», Радикальна партія Ляшка та «Опоблок». Усі перераховані політсили на даний момент мають доволі непогані рейтинги, тому у випадку позачергових виборів можуть збільшити своє представництво в парламенті. А «Опоблок» до того ж прагне отримати певний реванш за втрату влади після Революції гідності і втечі Януковича.

Однак при всьому бажанні наступні чергові чи позачергові вибори не можна проводити без ухвалення змін до відповідного закону. Зокрема, вибори народних депутатів повинні проходити на пропорційній основі за відкритими партійними списками. До речі, це було одне з передвиборчих положень Президента Петра Порошенка, який обіцяв зміни до закону протягом першого року після свого обрання.

До того ж проводити вибори без оновлення складу Центральної виборчої комісії не можна. Нинішня ЦВК, по суті, вже давно нелегітимна. Але, як відомо, народні депутати так і не змогли на попередній сесії призначити нових членів ЦВК. Причиною стало те, що більшість із запропонованих кандидатур так чи інакше були людьми Президента.

Що ж стосується виборів в ОРДЛО, то, як уже було сказано, цей момент можуть педалювати знову й знову. У зв’язку з цим у парламенті актуалізуються й питання, пов’язані з Нормандським форматом та Мінськими домовленостями (іншими словами, з ефективністю та відповідністю очікування як першого, так і другого). Однак ця тема буде все ж більш маргінальною, аніж проблематика тарифів чи держбюджету.

Говоритимуть, напевно, й про децентралізацію. Але небагато. В умовах, коли навіть просту більшість зібрати проблематично, мріяти про 300 голосів за конституційні зміни — контрпродуктивно. Зате восени вступлять у силу зміни до Конституції в частині судочинства, а до кінця року почнуть діяти остаточні зміни щодо Верховного Суду України. Не виключено, що постане питання корекції вже прийнятих законів чи ухвалення парламентом додаткових актів. Напевно, ми станемо свідками колосального внутрішнього опору в середині судової системі. Що відіб’ється й

на парламенті, позаяк лобістів не зовсім чесних суддів там більш ніж достатньо.

І якщо вже ми заговорили про реформування судової системи, слід зазначити, що тестом на рівень ефективності наступної сесії може стати голосування за притягнення до відповідальності судді Дніпровського районного суду Києва Миколи Чауса, якого нещодавно НАБУ викрило на хабарі в 150 тисяч доларів. Слуги народу не захотіли відірватися від курортного відпочинку і зібратися на позачергову сесію для того, аби позбавити Чауса суддівського імунітету. Що буде далі — покаже час.

P.S.

Якщо вже на початку статті мова зайшла про здорожчання комунальних послуг, конкретизуємо цю інформацію. Отож, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у галузі енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) №220, з 1 вересня електроенергія при споживанні від 100 кВт/год. стане дорожчою.

Зараз при споживанні до 100 кВт/год. кожен кіловат коштує 57 коп., а вже у вересні буде коштувати 71,4 копійки. При споживанні від 100 до 600 кВт/год., за чинним тарифом, кожен кіловат коштує 99 коп., а з 1 вересня — 129 копійок. Наприклад, якщо за 300 кВт/год. сім’ї доводиться платити 255 грн., то в наступному місяці за таку ж кількість електроенергії доведеться віддати 329 гривень. Ці тарифи будуть актуальні до березня 2017 року. Уже в квітні наступного року 300 кВт/год. подорожчають до 426 гривень.

Крім того, цієї осені українці отримають перші платіжки з новими тарифами на опалення. Так, у результаті подорожчання газу на 47% підприємства переглянули тарифи на гарячу воду й опалення. У кожному місті теплокомуненерго розрахували, наскільки доведеться підняти тариф через дорогий газ. Так, за даними «Київенерго», якщо раніше на 1 Гкал тепла доводилося витрачати газу на 392,45 грн., то після подорожчання блакитного палива ця сума зросла до 902,97 гривнi.

Приміром, за квадратний метр опалювальної площі в Києві після подорожчання доведеться платити 32,97 грн., а за 1 Гкал — 1 416 гривень. Таким чином, опалення однокімнатної квартири у столиці на 30 кв. м обійдеться в 989 гривень, двокімнатної на 50 кв. м — у 1684 грн., а трикімнатної на 70 кв. м — у 2307 гривень.

Окрім цього, Мінекономрозвитку прогнозує зростання цін восени через тиск із боку світового ринку, підвищення тарифів на гарячу воду, опалення та електроенергію. У Кабінеті Міністрів розраховують, що в 2016 році інфляція досягне 12%. За сім місяців ціни виросли на 4,8%, у другому півріччі, припускають чиновники, ціни можуть вирости ще на 7,4%.

Експерти зазначають, що з жовтня почнуть дорожчати молочні продукти і м’ясо (у середньому на 30%). Також, за їхніми підрахунками, стане більше недорогої ковбаси, сирів, а імпортна і вітчизняна продукція вищого сорту подорожчає на 35-40%. Також великі виробники вже прогнозують подорожчання соняшникової олії на 10%, виростуть ціни і на хліб.

Друкована версія