Амністія, поставлена на паузу: чому Порошенко сказав «стоп»?

30.08.2016

Амністія, поставлена на паузу: чому Порошенко сказав «стоп»?

Генпрокурор Луценко, який підтримував на суді Лихоліта, не в захваті від вироку іншому військовослужбовцю, засудженому умовно за зґвалтування неповнолітньої.

Перед тим як піти на канікули, Верховна Рада прийняла закон про амністію-2016, який, однак, заветував Президент Петро Порошенко. Президентська щорічна амністія — звичайна практика, і на подію навряд чи звернули б увагу, якби не «табу» Порошенка і не ще один важливий нюанс. Вперше амністію запропонували поширити і на учасників АТО. Зі значними для них преференціями.

Читаємо закон

Прийнятим законом передбачено, що під амністію потрапляють кілька груп засуджених. Так, у ст. 1 йдеться про засуджених, що є найбільш незахищеними та соціально вразливими: неповнолітніх, жінок, чоловіків, які мають дітей до 16 років або дітей-інвалідів, інвалідів усіх груп, людей з онкологією, туберкульозом або іншими тяжкими захворюваннями, а також пенсіонерів.

Закон «Про амністію» поширюється і на засуджених зі статусом ліквідаторів аварії на ЧАЕС та ветеранів війни, а також тих, у кого один iз батьків або обоє досягли віку 70 років, і у них немає інших працездатних дітей. Для перерахованих категорій ув’язнених амністія застосовується, якщо вони не скоювали тяжких і особливо тяжких злочинів або з необережності вчинили злочин, який не входить у категорію особливо тяжких.

Окремо в ст. 2 вказано категорію засуджених і обвинувачених, які є особами, що захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення, і які отримали статус учасника бойових дій.

До таких осіб амністія застосовується, якщо вони обвинувачені у вчиненні або засуджені за злочини, які не належать до особливо тяжких злочинів проти життя і здоров’я, а також за діяння, які передбачені статтями 408, 410, 411 КК України та які є специфічними для військовослужбовців.

Що ж усе це означає?

А це означає, що амністія для учасників бойових дій та АТО не поширюється тільки на осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини проти життя і здоров’я. Велика частина інших норм закону вказує, що не підлягають амністії громадяни, що вчинили як особливо тяжкі, так і тяжкі злочини.

Це виокремлює категорію бійців АТО в особливу привілейовану касту, якій пробачають усе, крім особливо тяжких злочинів.

Крім того, в даній нормі йдеться не тільки про засуджених, а й про обвинувачених. Остання особливість вказує на те, що закон про амністію може бути застосований і до осіб, які не є засудженими і не відбувають покарання.

У такому формулюванні можна угледіти протиріччя з положеннями чинного Закону «Про застосування амністії в Україні», в ст. 1 якого амністія визначається як звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочинів, або таких, чиї кримінальні справи розглянуті, але вироки не набрали законної сили.

Переходимо до практики

Якщо перевести все вище викладене в практичну площину, то логічним буде просте запитання: що накажете робити з добре відомим нашим читачам «Батею»? Тобто з Валентином Лихолітом, судовий процес над яким викликав відомі всім ексцеси під Печерським судом у Києві?

Йдеться про засновника «Айдара», якому висунуті звинувачення в організації озброєної банди, в розбої, проникненні до житла, викраденні цивільних осіб тощо.

За версією слідства, «айдарiвець» кілька разів порушував Конституцію України, Статут Збройних сил України та неналежно виконував свої службові обов’язки. Згiдно із законом про амністію, «забракованим» Порошенком, Лихоліта варто було б звільнити. Навіть не чекаючи винесення вироку і закінчення суду.

Аналогічний випадок пов’язаний зі звинуваченнями, висунутими Денису Гордєєву (позивний — «Адвокат»), бійцеві «Правого сектору», який — за версією слідства — створив банду і вбив у Волновасі офіцера СБУ Віктора Мандзика, а за версією нардепа Ігоря Мосійчука — відважно боровся з контрабандою, яку Мандзик якраз i кришував.

Справу Гордєєва не так давно розглядали в Приморському районному суді Маріуполя, і також — як і у випадку з Лихолітом, — зі скандалами, бійками та каліцтвами. Але проблема не в цьому, а в тому, чи можливо в принципі застосувати амністію до особи, яка не була визнана судом винною?

Слід зазначити, що участь обвинуваченого в антитерористичній операції або в бойових діях уже й так приймається до уваги державними структурами як пом’якшувальна обставина або підстава для прийняття рішення про помилування.

Президент Порошенко як держчиновник, наділений правом помилування, враховує такі факти з біографій засуджених. А подібних шукачів помилування, котрі акцентують на героїчниму минулому, до речі, стає все більше.

Невтішні наслідки

Тим часом поблажливе ставлення до обвинувачених бійців АТО починає потроху дратувати. Найбільш кричущий випадок змусив сказати своє вагоме слово Генпрокурора Юрія Луценка.

Участь в АТО не звільняє українського військовослужбовця, який зґвалтував неповнолітню і був засуджений до умовного терміну, від реального покарання, — заявив Луценко, коментуючи мегапоблажливий вирок, проголошений одному військовослужбовцю після його специфічного «спілкування» з 16-річною дівчиною.

«Скажу відверто, мене розлютила ця інформація. Я буквально в той же день, коли про це прочитав, зателефонував новому прокурору Київської області, і він узяв це під свій контроль (...). Ми вимагаємо реального покарання з тюремним терміном, тому що жодне геройство на війні не може покривати злочини, які скоїв цей чоловік», — резюмував Луценко.

Отже, президентське вето на закон про амністію видається цілком закономірним. Прощаючи всіх підряд, можна нівелювати прощення як таке. Не кажучи вже про Кримінальний кодекс, яким залишиться, пардон за грубість і прямоту, лише підтертися.

До глави держави виникають, правда, питання іншого порядку: а скількох генералів засуджено українськими судами за відверті провали в поточній війні? Або, як мінімум, скількох військовослужбовців вищого ешелону звільнено за невідповідність займаній посаді? Але це вже тема, далека від ветованого закону про амністію…

Друкована версія