Колекціонер Давид Сигалов передав київським музеям кількасот картин

12.07.2016

Ще кілька днів працюватиме у Київському національному музеї російського мистецтва виставка «Д. Л. Сигалов — киянин, колекціонер, даритель». Три десятки років тому колекції відомого київського колекціонера Давида Сигалова потрапили до цього музею. Сьогодні працівники музею говорять про те, що лікар Сигалов заповів їм 388 творів мистецтва, загалом він передав майже 500. 
 
«Він був одержимий тільки мистецтвом, — підкреслює Емма Бабаєва, музейний працівник України найповажнішого віку, що 50 років пропрацювала в Київському музеї російського мистецтва. — Таких, як Сигалов, шанобливо називають збирачами, адже для них колекціонування творів мистецтва — це і сенс, і спосіб життя». 
 
«Я не хочу нікого ображати, — каже Катерина Ладижинська, заступник директора Київського музею російського мистецтва — але часом зустрічаєшся з сучасними колекціонерами — дрімучість первісна. Вони нічого не знають про тих художників, роботи яких збирають, а просто вкладають гроші. Сигалов любив кожну картину у своєму зібранні і художників, яким ці роботи належали». Збирач дуже відповідально підходив до формування колекції, вивчав творчість художників, манери, їхнi листи, їздив по країні, зустрічався з іншими колекціонерами, дивився, навчався, була у нього і прекрасна бібліотека рідкісних книг. 
 
У 1912 році, закінчивши гімназію, юний Сигалов став студентом медичного факультету Університету святого Володимира в Києві. Цікаво, що однокурсником Сигалова був майбутній автор «Майстра та Маргарити» Михайло Булгаков. За кілька років, у серпні 1914-го, почалася Перша світова війна, вже за рік Київ став прифронтовим містом. Старшокурсники-медики переважно були направлені лікарями у військові частини, в тому числі й Сигалов. Під час одного з обстрілів його було важко поранено і контужено, а після лікування 1916 року демобілізовано. У 1919 році Сигалов захворів на тяжку форму туберкульозу. Перемогти хворобу майбутньому лікарю допомогло свіже повітря. Одужавши й повернувшись до роботи в рідному Переяславі, призначав свіже повітря для хворих дітей як незамінний еліксир. П’ять років роботи в провінції, практично на рівні земського лікаря, істотно розширили медичний досвід Давида Сигалова. А згодом він став відомим київським педіатром.
 
Захоплюватися мистецтвом хлопчик iз Переяслава почав ще з дитинства. Із 6-річного віку він збирав листівки з художніми видами, картинки з книжок, гарні ілюстрації з газет. У 1924 році майбутній колекціонер зробив своє перше серйозне придбання — у комісійному магазині на Хрещатику, 12 він купив картину німецького художника, яка поклала початок його першій довоєнній колекції. На жаль, вона не збереглася — 126 картин, зібрані впродовж півтора десятка років, безслідно зникли: щось було розпродано, щось поглинула Друга світова війна. 
 
Уже на початку 1950-х років між Давидом Сигаловим та Київським національним музеєм російського мистецтва зав’язалася справжня дружба, яка тривала аж до самої смерті Давида Лазаровича. У 1963 році він подарував музею першу картину «Портрет князя Петра Голіцина» роботи Федора Рокотова, у 1970-х роках — ще 63 твори різних художників, а потім заповів музею все, що було ним зібрано впродовж життя (близько 400 творів мистецтва). Частину своєї колекції Давид Сигалов також заповів Національному художньому музею України та Музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.