«Кукушка» кличе на Полісся на фестиваль «Бурштиновий шлях»

У кожного краю є свій бренд, який приваблює туристів і краще за десятки слів говорить про місцевість. Для Рівненського Полісся одним із таких брендів є «кукушка», названа одним із семи чудес Рівненщини. Ця найдовша в Європі (106 км) діюча вузькоколійка, яка з’єднує село Антонівку та райцентр Зарічне, не раз опинялася під загрозою повної зупинки — то через економічну ситуацію на Укрзалізниці, то через бурштинників, які регулярно підмивають колію. 

 

Проте, якщо взятися до справи з головою, то можна використати «кукушку» для популяризації зеленого та екстремального туризму в усій Європі. Це давно зрозуміли ентузіасти на Рівненщині, започаткувавши в Антонівці ще у 2010 році регіональний відкритий етнотурфест «Бурштиновий шлях». Останні два роки фестиваль був поставлений на паузу — війна та невизначеність ситуації в державі не сприяли розвитку туристичних проектів. Але найближчими вихідними «кукушка» знову покличе шанувальників ретро, провінційної екзотики та народних ремесел на Полісся.

 

Головна сцена фестивалю розташується в Антонівці, де існує Музей вузькоколійної залізниці. Також передбачені екскурсії в депо, де «живе» «кукушка». На час фестивалю будуть і екскурсійні маршрути до станції Біла, звідки гужовим транспортом можна дістатися до надзвичайно цікавих місцин поліської глибинки: містичного поховання у лісі під назвою «Луковські хрести», унікального дерев’яного залізничного мосту через річку Стир, паромної переправи та озера Білого, дна якого не змогли дістатися навіть водолази. 

 

Але головне дійство розгорнеться все-таки у фестивальному містечку. Щоб зрозуміти, що таке «Бурштиновий шлях» і що таке поліська гостинність, треба хоч раз туди завітати. Кожне село тут готує свою експозицію, де виставлені найкращі вироби сільських майстрів, від яких очі розбігаються, на столах — «фірмові» поліські страви від вареників із чорницею (якраз відкрився сезон) та білих маринованих грибочків до поліського делікатесу — мацика (в’ялене м’ясо зі спеціями, яке півроку «готується» під сволоком). Так само кожне село презентує свої фольклорні здобутки, тож біля кожної імпровізованої «садиби» пісні і танці лунають із самого ранку до ночі. В рамках фестивалю передбачені і майстер-класи з народних ремесел, які ще збереглися на Поліссі, та крамнички оригінальних сувенірів у народному стилі. Буде і традиційний «бурштиновий вагончик», де вироби із сонячного каменю презентуватиме поки що єдине на Рівненщині приватне підприємство «Сонячне ремесло», яке видобуває бурштин.

 

Цьогорічний «Бурштиновий шлях» вийшов на міжнародний рівень — учасником культурної програми стане фольклорний колектив «Криниця» із сусідньої Білорусі. Також на фестиваль приїдуть представники Європейської асоціації зі збереження вузькоколійних залізниць. «Сама концертна програма буде дуже насичена. Спеціальними гостями фестивалю буде Діля (Єдуард Приступа), наш друг із часу спільної участі колективу «Надвечір’я» із Володимиреччини у проекті «Фольк-Muzik», гурти «Шабля» та «Друже музико», лірники Андрій Ляшук та Ярема Шевчук, а також Театр вогню. Другий день матиме назву «Полісся в полотні», в рамках якого плануємо провести ексклюзивний показ-дефіле полісянок в автентичних строях та презентувати народний поліський духовий інструмент «бекач». Також запрошую до співпраці дизайнерів в етностилі, творчі студії, колективи та виконавців, майстрів народної творчості. Буде і ще багато цікавинок, які можна побачити лише на Поліссі», — говорить начальник відділу культури і туризму Володимирецької РДА Людмила Босик.

 

Отож, якщо ви ще не вирішили, де провести вихідні, шукайте на карті Антонівку! У вас є шанс на три дні зануритися в неповторну атмосферу фольклорного дійства, приправлену поліською гостинністю та помножену на враження від робіт численних народних майстрів, проїхатися «кукушкою» і ще раз закохатися в Полісся. А ще «Бурштиновий шлях» дає прекрасну можливість оцінити переваги зеленого туризму, познайомитися із власниками агросадиб та вибрати як перспективу відпочинок на чистих поліських озерах чи відвідання осередків народної культури та народних промислів. На Поліссі ще стільки всього незвіданого і невідкритого!