Синдром невдоволення

23.06.2016

 Україна знову на стремі: про нещодавно створений  Інститут миру посвячені дедалi більше говорять як про  новий інструмент російської п’ятої колони. Ніби-то на його основі планується створення цілої мережі впливу на громадсько-політичне життя країни. Окрім розрізнених думок,  це в матеріалі «Лівий фронт» проаналізував  журнал «Тиждень» (http://tyzhden.ua/Politics/166509): «... процес відбувається досить швидко з огляду на загальну ставку Кремля на розвиток, точніше перезавантаження та реінкарнацію, лівих рухів і громадських організацій, які, за задумом московських кураторів, у збіднілій та розбурханій країні мають перетворитися на надійний інструмент обстоювання інтересів окупанта під вивіскою боротьби за соціальну справедливість та мир». Утім навіть  особливо старатись  не треба. У сьогоднішній політично-економічній ситуації іскри  з’являються одна за другою.   

Близько 400 тисяч переселенців виживали невідомо як  

Тим більше що випробування  теоретичними  підозрами почало, можливо, за збігом обставин,  підтверджуватись практикою.  
Після того як  уряд скорегував відповідні постанови щодо своєчасних виплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО),   ряди  пікетників-захисників прав  переселенців чомусь збільшились, до них додались  хвилі масового невдоволення  шахтарів, чорнобильців...
Щодо ВПО, нагадаємо, йшлося про законодавчі ножиці органів соціального захисту, Пенсійного фонду та  Міграційної служби, що  декотрий час ускладнювали вчасне отримання пенсій та соціальних виплат. У січні нинішнього року набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Зокрема, він  установив, що довідка, котра видається ВПО, є безстроковою, а вимога про відмітку реєстрації скасовується. Однак подекуди  довідки  зі штампами Міграційних служб у переселенців продовжували вимагати  на підставі прийнятої урядом ще в 2014 році Постанови №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб». Отже, через те що два державні органи не могли прийти до порозуміння, близько 400 тисяч переселенців, які дійсно мешкають на підконтрольній Україні території, три місяці  продовжували виживати невідомо як.  
Окрім того, що Кабмін урегулював питання своєчасного призначення і контролю  соціальних виплат та пенсій переселенцям, відмінив необхідність  відмітки Міграційної служби в довідці, а сам документ  набув статусу безстрокового.

На тему переселенців «підсіли» різновекторні депутати  

Питання призначень виплат урегульовує постанова №637. Саме довкола неї збурились хвилі. Цілком резонне прагнення держави  контролювати куди й кому ідуть соціальні виплати, призначені ВПО, стало причиною нових невдоволень.   У політичній протестній риториці вправляються окремі   депутати Верховної Ради,  причому з «антагоністичних» парламентських таборів. У згаданому законі, окрім   чітко визначеної  безстроковості довідки, також зазначено: якщо людина понад 60 днів відсутня на підконтрольній українській владі території або виїхала за кордон,  дія довідки ВПО скасовується. І цього вже фа­хівці управлінь соцзахисту відслідкувати не можуть. 
«Та й не повинні, бо це не їхня робота, а Державної прикордонної служби, Служби безпеки України, — пояснює міністр соціальної політики Адрій Рева. — Якщо працівники силових структур  з’ясують, що певної людини немає за місцем проживання, то повідомляють про це в управління соцзахисту. І на основі цього повідомлення  довідку можуть скасувати. Ми розробили зміни до 509-ї постанови, що відповідали б законодавству і забезпечили їх прийняття. У невдоволених політиків у цій частині питань  немає. Але в процесі роботи над змінами до 509-ї постанови виникло інше питання, що його нам поставили компетентні органи:  а як тепер  буде здійснюватись  контроль за виплатами? Адже якщо ми  зняли бюрократичні перешкоди, то зобов’язані  прописати як цей контроль здійснюватиметься. Тому що насправді  ми захистили   ВПО,  котрі справді мешкають на підконтрольній Україні території, але водночас повинні розуміти, що є чимало таких, котрі лише числяться внутрішньо переміщеними особами. Як бути з ними? Потрібно проконтролювати, кому і як ми платимо. Мене сьогодні чимало за це критикують. Я хочу зрозуміти — за що? За те, що ми просто  вимушені у сьогоднішній дуже складній  ситуації контролювати всі соціальні виплати?  А що,  опоненти хочуть, щоб ми не контролювали  субсидії, пенсії і довічне утримання? Чому всі інші виплати можна перевіряти, а ці — ні. Чому?..  
І якщо нам закидають, що ми ніби-то створили для переселенців проблеми, то вони виникли насправді в тих, хто продовжує проживати на окупованій території. Так, ці люди також мають право на соціальну допомогу, але в іншому порядку, не тому, що затверджений Кабміном. Це питання має регулюватись Мінськими домовленостями.  
Також лунає невдоволення щодо того, що всі ці виплати йтимуть  через державний Ощадбанк України. Мовляв, переселенці  самі можуть   вибрати  банк, де вони обслуговуватимуться.  Але пустивши  вибір банку на самоплив, ми не зможемо контролювати нецільове використання коштів».

Ставка на місцеві комісії та участь самого переселенця

Але якщо певна особа не могла перебувати на нашій території з вагомих причин, після з’ясування всіх обставин виплати поновляться. А займатись цим, як, власне, і первинним  призначенням, наразі  будуть спеціально створені комісії на місцях, очолюватимуть які  заступники мерів міст або заступники голів райдержадміністрацій. До того ж призначення буде проходити безпосередньо за присутності самого  переселенця. 
Крім того, за чотири місяці, віриться, нарешті  запрацює  єдина електронна база даних ВПО, що дозволить проводити прозору верифікацію соцвиплат людям, які змушені були покинути окуповані ворогом домівки. Таких сьогодні нараховується більше 1 мільйона 800 тисяч.