Діброви — на дрова

12.04.2016
Діброви — на дрова

Замість розкішних дібров — дубові дрова.

Сумно констатувати, але в Україні традиційні гасла на галявинах «Ліс — наше багатство» все менше відповідають дійсності. Формально — багатство. Загальнонаціональне, без сумніву. Однак справжнім джерелом збагачення ліс у нас потроху став для окремої касти людей. І вільно почуватись у ньому можуть не всі. Тим часом, за висновками еколога Олени Яворської, у Вінницькій області, наприклад, ліси впродовж останнього року вирубують так, як не вирубували вже сторіччя.

Хто крайній?

Колись був ліс у державно-колгоспній власності. Потім перейшов у комунальну, а подекуди, став приватним мисливським угіддям.

На Вінниччині лісова комунальна власність, парадом якої ( відповідно і перерозподілом потоків бюджетних коштів) керувала влада рад, сформувалась чи не найоперативніше серед усіх областей України. Зрозуміло, це спричинило протистояння державних лісоводів iз комунальними колегами.

Коли знищили колгоспи, без господаря залишились ліси, що їм належали. Державні лісники почали підіймати проблему самовільного, безпідставного вирубування цих лісів. Особливо непокоїло знищення цінних вікових дубів. Однак ліси в держлісгосп не віддали, а створили нову структуру — «Вінницякомунліс», що згодом перейменували у «Вінницяагроліс».Туди пішло спочатку 127 тисяч гектарів, потім ще 12 тисяч і ще, і ще…

На зорі створення комунального лісового господарства депутат облради Іван Бондарчук дорікав колегам сприянням знищенню лісів і закликав передавати їх винятково в державну власність. У сесійній залі прозвучали звинувачення у незаконному вирубуваннi лісів і вивезеннi деревини через комерційні структури. Але стурбованість людини з державним мисленням залишилась голосом волаючого в пустелі. Так ведеться і досі.

На території всієї України з 2002 до 2015 року діяла програма «Ліси України», яка передбачала, зокрема, збільшення лісових масивiв області до 20-25 відсотків від усієї території. Це майже в півтора раза більше, ніж є сьогодні. Дохазяйнувались. Держлісники нарікали свого часу, що гроші, котрі виділялись з такою метою, ішли на створення нової комунальної структури. Мовляв, тих коштів вистачило на близько 60 відсотків відновних робіт: вирощення посадкового матеріалу, профілактичні роботи, зачистку... А сьогодні начальник управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар називає вже інші цифри. За його словами, лісистість на Вінниччині становить 13,8 відсотка при оптимальному мінімумі — 15 відсотків .

Де правоохоронці?

Вінницькі ліси завжди були унікальним явищем для України. Такої концентрації дібров і такої якості дубової деревини , напевне, ніде більше не мали. І сьогодні вінницькі лісоводи орієнтовані на дуб, котрий визнано стратегічною породою третього тисячоліття, причому не лише в нас, а й на світовому ринку.

Якось київські посередники однієї піренейської фірми вийшли на лісника Козятинського лісництва, потім приїхали і відібрали в лісі 33 могутніх дерева. За першу партію в 52 кубометри вони відвалили щедрому ліснику аж.. три тисячі доларів. От тільки завантажений деревиною КрАЗ на трасі одразу ж загальмувало ДАІ.

А вже в наступній історії міліція виявилась не при справі. Одразу 160 дубів пустили під пилку на вивіз під виглядом науково обґрунтованого «прорідження».

Услід за дубом попит є й на граб. Коли вивозяться машини цієї деревини, знову ж чомусь нікого поряд iз правоохоронних органів не виявляється. Очевидний лише відчай мешканців навколишніх сіл: «ліс убивають на очах, а ми ніяк цьому не можемо зарадити»…

Перевірка для галочки

Щоправда, іноді в контролюючих органів виникають питання щодо господарської діяльності в лісах. Навіть робляться якісь приписи, але...

Наприклад, років сім тому обласне КРУ перевірило дочірнє підприємство облагролісу — «Гайсинський райагроліс» і тільки на його території виявило «втрат фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму понад 180 тисяч гривень». Аудитори зафіксували самовільну вирубку дерев, несвоєчасний вивіз заготовленої деревини і т.д. Результати перевірки лягли на столи прокурорів. Однак більше про ту справу ніхто не чув. І от нещодавно Держфінінспекція (колишнє КРУ) повідомила, що той самий «Гайсинський райагроліс» знову безпідставно вирубав у заповідниках майже півтори тисячі дерев на суму понад 5 мільйонів гривень!!!

«Протягом дев’яти місяців 2015 року посадові особи підприємства безпідставно вирубували дерева на території природних заповідників місцевого значення «Урочище «Великий Довжок» та «Урочище «Бурлацький ліс». Матеріали ревізії передано до правоохоронних органів». І що далі? Про які нові «здобутки» повідомлять фінансові контролери через наступних сім років?

Хоч і зі скрипом, але просунулись далі захисники природи в Немирівському районі. Там підприємець незаконно вирубав 214 дубів у лісозахисних смугах на території Семенківської та Зяньковецької територіальних громад. Заподіяно шкоди на суму 1 мільйон 117 тисяч гривень. Слідчі кваліфікували лісозаготівельну діяльність підприємця за статтею 246 КК України (незаконна порубка лісу). До суду направили клопотання обрати звинуваченому міру запобіжного заходу — утримання під вартою. Наразі готуються підозри іншим особам, причетним до вказаного злочину.

«Скоро вже буде два роки відтоді, як усе це почалось, — розповідають жителі села Семенки. — Приїжджали і з міліції, і з прокуратури, оформляли протоколи. Знаємо, що вирубали дуже багато хороших дерев. Сподіваємось, що рішення суду буде справедливим».

Лісопосадки Вінниччини — це бурштин на Поліссі

Загалом останнім часом повстають цілі села проти масових і, на думку місцевих мешканців, незаконних вирубок лісу. Селяни повідомляють кричущі факти й просять негайного втручання у ситуацію влади області та природоохоронних служб. Бо в гонитвi за наживою на місці дібров, котрі вирощувались століттями, можуть залишитись тільки пеньки.

«На початку березня в лісопосадці між Русавськими і Гальжбіївськими полями я нарахував на відстані кілометра більше 250 свіжих пеньків, — повідомляє активіст, волонтер та журналіст з Ямполя Василь Кізка. — За моїми підрахунками, в районі знищено до 90 відсотків дубів у захисних лісопосадках, що складають близько тисячі гектарів».

За словами інженера із захисту лісу Могилів-Подільського держлісгоспу Ганни Володимирівни Коменчук, знищення лише одного дуба діаметром 30 сантиметрів тягне за собою штраф у розмірі більше трьох тисяч гривень! Лише у цій, вищевказаній, посадці нарізано дубів на суму штрафів близько мільйона гривень.

«Як сказав мені охоронець агролісу, таких посадок у нього під охороною — 192! Сам він охопити їх не може, — обурюється Василь Кізка. — Отже, триста тисяч штрафів множимо на 192 посадки, адже і в решті посадок ситуація не краща, і маємо цифру вражаючу: 57 мільйонів 600 тисяч гривень. То де ці гроші?! Таких районів, як Ямпільський в області, як відомо, 27. Отже, цю суму множимо на 27 і отримуємо приблизно 1 мільярд 552 мільйони. Це така загальна сума штрафних санкцій, яка мала би поповнити місцевий бюджет. Де вона?!»

Стосовно ямпільської вирубки відкрито кримінальне провадження. А втрати в масштабах країни?

Ще є і непрямі збитки, що з роками будуть лише збільшуватися. На місці дубових посадок росте чортополох, бузина, шкідливий самосій, який поглинає і виснажує орну землю. На боротьбу з цим уже зараз потрібні колосальні затрати гербіцидів, пального та людської праці.

Державні лісники цієї весни проводять акції з посадки молодого лісу, але чи все прийметься і коли воно виросте? А наразі злочинний вивіз цінних порід дерев веде, без перебільшення, до екологічної катастрофи. Виходить, із вінницькими лісосмугами та сама біда, що й із поліським бурштином: їх неможливо врятувати?..

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>