Нещодавно у київському будинку Михайла Грушевського, що на Паньківській, 9 — тепер музеї великого українця, зібрались члени Київського правозахисного товариства депортованих українців «Холмщина». Організація iменi історика-державотворця. Адже Михайло Грушевський народився у місті Холм, прожив тут кілька років свого життя і ніколи не забував цей край, присвятив ряд праць західним українським землям. А коли у вересні 1917 року в приміщенні Центральної Ради проходив Всенародний з’їзд Холмщини, що зібрав делегатів від 300 тисяч українців, виселених зi своєї рідної землі та розкиданих по всій Російській імперії, Грушевський виступив iз промовою.
«Холмське питання мене цікавило особисто. Я виступав в українській і закордонній пресі за відділення Холмщини з польських земель. Персонально я скільки зможу, буду допомагати вам. Я сам народився в 1866 році в Холмі, де мій батько був директором Педагогічних курсів, що також зобов’язує мене перед Холмщиною. Крім того, до праці примушують мене українські почування і я ніколи не забуду про потреби холмського народу», — так говорив голова Центральної Ради. На жаль, подальші події склалися не на користь споконвічних прагнень українців Холмщини приєднатись до матері України.
Цього разу київські холмщаки зустрічались iз поважними гостями з Польщі: делегацією Союзу українців Підляшшя та головою Українського товариства, членом Спільної комісії уряду та національних та етнічних меншин д-ром Григорієм Купріяновичем, відомим істориком, автором ґрунтовних досліджень з історії Холмщини. З цікавістю слухали кияни доповідь доктора Купріяновича про діяльність Українського товариства для збереження української культурної спадщини. А голова СУП д-р Андрій Артем’юк розповів про українське життя у Північному Підляшші. Виступи викликали багато емоційних питань у депортованих, що сумують за своєю втраченою батьківщиною.
Змістовним було і обговорення підготовки до вересневих заходів у Холмі з нагоди 150-річчя від дня народження великого холмщака за участі директора Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлани Панькової, провідних учених грушевськознавців, голови товариства «Холмщина» Степана Романюка. Делегати українських громад із Польщі передали через МЗС листа до Президента України, в якому закликали його взяти участь у холмських відзначеннях ювілею Михайла Грушевського, цієї епохальної особистості в історії України, на його малій батьківщині, що мало б, на їх думку, символічний вимір.
Колишню Арку дружби народів у Києві Міністерство культури України визнало такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих памʼяток України. Монумент втратив статус памʼятки історії і тепер його можна демонтувати. >>
Пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм набере чинності 17 липня. Він допускатиме іноземні мови на телебаченні лише у вигляді окремих слів чи виразів. >>
У Львові завершився архітектурний конкурс на проєкт меморіального комплексу військових поховань Героїв України на вулиці Іллі Мечникова. Переможцями стала команда архітекторів з Хмельницького — Віктор Голубєв та Дмитро Райфшнайдер. Конкурс тривав три місяці. >>
Нарешті у кінотеатрах з 9 травня можна подивитися художній фільм «Будинок «Слово». >>
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
У Черкаському обласному музеї «Кобзаря» тамтешня колекція мистецької шевченкіани збагатилася ще однією картиною — портретом Тараса Шевченка. >>
