Талант проти політики

30.03.2016

В український кінопрокат впевненим кроком ввійшов дух голлівудського сценариста середини 90-х Далтона Трамбо. Зустріч із ним для глядачів зрежисував Джей Роучер, створивши біографічний фільм «Трамбо», в якому вже покійного сценариста зіграв Брайан Кренстон. За цю роль він був номінований на премії «Оскар», «Золотий глобус» і BAFTA як найкращий актор. Далтон Трамбо — сценарист фільмів «Римські канікули» Вільяма Вайлера та «Спартак» Стенлі Кубрика.

Байопік «Трамбо» — драма, бо навряд чи життя головного героя в Америці в період «холодної війни» можна було описати в іншому жанрі. Відстоюючи ідеї рчивності, взаємодопомоги, сценарист разом із близькими друзями та колегами вступає до Комуністичної партії. «Тату, якщо ти комуніст, то і я теж?» — запитує маленька донька Трамбо. «Давай влаштуємо тобі тест. Якщо мама дає тобі в школу сир із шинкою, і ти бачиш, що хтось хоче їсти, але в нього нічого немає, що ти зробиш? Поділишся? Ти не скажеш йому знайти роботу, не запропонуєш бутерброд під відсотки і не проігноруєш його? Погані справи: ти комуністка». У фільмі ця розмова — найкрасивіший та найбільш влучний засіб, використаний для роз’яснення мотивації сценариста.

Прізвище Далтона Трамбо вносять до чорного списку. Відтепер в нього не купують сценарії, його садять до в’язниці, починаються моральні знущання з боку учорашніх друзів. Найстрашніше те, що кінопродюсери, оглядачі в засобах масової інформації, такі як Гедда Гоппер, підмічають лише ідеологію, не бачачи за нею людини. За сценарії Трамбо «Оскари» отримують інші люди, адже майстер не може визнати шедеври своїми.

Але ось парадокс: дискримінуючи Трамбо-комуніста, демократична, талановита і самовпевнена Америка все ж потребує Трамбо-сценариста. До нього, незважаючи на заборони, звертаються кращі актори, такі як оскароносець Кірк Дуглас, продюсери, зокрема австрійсько-американський режисер та продюсер Отто Премінгер. Згодом це дає можливість Трамбо здолати вплив чорних літер у чорному списку персон нон-грата, а байопіку Джея Роучера — довести вищість таланту над політикою.

Однак на те, аби навчити такої грамоти американське суспільство, у Трамбо йдуть роки та кілометри паперу, який він витрачає на написання під чужими іменами сценаріїв «широкого вжитку». Він писав про горилу, бо кіностудія закупила відповідний костюм і його треба використати, про фермерську дочку та хлопця-прибульця з головою жука.

Тож, навіть із цих тем сценаріїв, очевидно: вірність своєму жанру — драмі — не обмежує фільм у можливості смішити глядача.

Стрічку просто «розтягнули» на цитати, просотані інтелектуальним гумором та гострим сарказмом. У ній актор на запитання під час зйомок, за що бореться його герой, отримавши відповідь, що за мир і добро, відповідає: «Цього не буває, це Америка». Тоді йому пропонують другу версію — «за секс і гроші», і вона повністю його задовольняє — коротка і дотепна сатира картини.

Сюжетна лінія утримує увагу глядача впродовж усього фільму. У стрічці вражає гра не лише актора, який виконав головну роль, а й актриси Джей Роучер, яка зіграла його дружину, коміка Луї Сі Кея — друга Трамбо, Хелен Міррен — його найлютішого ворога за фільмом. На обличчях акторів кожна емоція, думка їхніх героїв простежується новою рисою на обличчі, зморшкою на шиї, складається враження, що на екрані не актори, а їхні історичні прототипи.

Фільм «Трамбо» можуть побачити глядачі у Києві, Вінниці, Дніпропетровську, Запоріжжі, Львові, Маріуполі, Одесі, Сумах та Харкові. В більшості кінотеатрів він іде в українській озвучці. Столичний кінотеатр «Жовтень» пропонує переглянути його мовою оригіналу із субтитрами. Біографічна драма «Трамбо» сколихне цікавість небайдужих до історії Америки, спраглих до дійсно якісно зробленого кіно та тих, хто не проти з іншого боку подивитися на ідею комунізму в умовах декомунізації України.