Хто в першому ряду, того й вiжки

11.03.2016
Оголошення про створення в Україні антикорупційного руху Саакашвілі було багатообіцяючим. Особливо для тих, хто все ще вірить, що серед нинішніх діючих політиків є ті, хто нарешті наведе порядок, переможе корупцію і зробить ситою нашу старість.
Коли Міхіко почав керувати Одещиною, новиннєві стрічки стало приємніше й веселіше дивитись. Дика, але достоту приваблива суміш популізму, пофігізму, нетерпимості до жлобства та неефективності підкуповували.
Однак iз того часу в заявах ідеолога новоявленого «РУХу за очищення» встигло чимало розчаруватись. І Вінниця не виняток. Гучні лозунги та різноманітні солодкі обіцянки так і зависли на вербальному рівні. Хоча в день проведення антикорупційного форуму охочих у Вінниці подивитись на колоритного й харизматичного Міхо виявилось чимало. Одні, хто знайшов для себе новизну в постановці питань, прийшли справді подивитись i на форум, і на Саакашвілі, а інші — оцінити тих, хто прийшов подивитись на Саакашвілі. Адже головна інтрига останніх місяців досі у Вінниці так i не зникла: хто ж представлятиме тут рух Михеїла Саакашвілі? За першість уже давно почали змагання, не гидуючи усілякими методами, чимало впізнаваних політиків, громадських діячів, а також ті, чиї імена мало відомі вінницькому широкому загалу. У цій колотнечі виявились нові поштовхи владного вулкана, що зможуть призвести до чергового виверження — перезавантаження місцевих керівних кадрів.

Згідно з купленими білетами

Чи не найзасекреченішим серед інших обласних центрів є склад наразі віртуальної команди Саакашвілі та віртуального її керівника на вотчині Президента й спікера.

Оскільки всі таємні зустрічі-перемовини лише додають оливи у вогонь допитливості, то одним iз головних об’єктів уваги ЗМІ на форумі, що пройшов у Вінниці, став перший ряд залу. Мовляв, хто там сидітиме, того й віжки.

У суперечках, кого ж Міхеїл Ніколозович бачить керівником майбутнього партійного осередку Вінницької області, ще донедавна проявлялось ім’я місцевого керівника «Народного контролю», активіста, отамана вінницького козацького полку імені Богуна Володимира Воловодюка. Однак і філіалу українського парламенту у Вінниці — міськраді, й команді Президента ця кандидатура не зовсім до душі.

Отже, в перших двох рядах на форумі розмістилась верхівка вінницької «Самопомочі». А найбільш «козирні» місця в першому ряду зайняв екс-нардеп, лідер «Європейської партії» Микола Катеринчук. Колишній революційний комендант Києва був у супроводі радника вінницького «губернатора», який виконує роль «Мінстеця», політтехнолога Миколи Філонова. Його одразу й «записали» в майбутні керівники партійного осередку Саакашвілі у Вінниці. У 2012-му він виступав опонентом Катеринчука на одному виборчому окрузі до ВР, а у 2015 році балотувався в депутати обласної ради від «БПП «Солідарність» та був одним iз керівників обласного виборчого штабу.

Саакашвілі під час форуму назвав «новизну людей» основною вимогою «кастингу» до проекту «РУХ за очищення». Він заявив, що не хоче до себе в команду діячів, які вже «заплямували» своє політичне реноме. Однак так казав і Порошенко, коли створював свою політсилу, і «укропівці», проводячи незалежні праймеріс, а в результаті «маємо те, що маємо».  

От і до Філонова у Вінниці ставлення неоднозначне. За свою коротку політичну кар’єру — з 2010 року — він устиг обзавестися ярликом «одіозної особистості». У позитив записують організаторські, видавничі здібності, заснування декількох медіа-проектів. У негатив, а циніки — в позитив — маніпуляцію свідомістю споживачів інформації, коли через ЗМІ розганяється й підтримується потрібний клієнту, а не суспільству, медійний сигнал.

І рибку з’їсти, і кісточкою не вдавитись

Новий вінницький активіст — «арештант», котрому суд на два місяці присудив ув’язнення браслетами у власному житлі, Віктор Маліновський зазначив, що наразі триває боротьба між відкрито провладним Філоновим та керівником обласного осередку «Народного контролю» Воловодюком. Останнього він теж називає наближеним до влади.

Не все так просто. Як відомо, з самого початку створення руху Саакашвілі можливими партнерами вбачались і «Європейська партія» Катеринчука, і «Народний контроль», і «Громадянська позиція», і Демальянс, і «Сила людей». Скажімо, Гриценко ще на початку, мабуть, вирішив, що «Громадянській позиції» з позицією Міхо не по розбитій дорозі. Головний «контролер» Добродомов востаннє супроводжував гіпотетичного партнера в Івано-Франківську. Ще задовго до Вінниці. Тут же присутність у перших рядах «європейця» Миколи Катеринчука та його місцевого оточення може означати лише партнерський супровід.

А в тих показових рядах були й вінницькі партійці львівського мера Андрія Садового. І саме за посередництва місцевої «Самопомочі» — депутатів вінницької міської ради, але зусиллями не відомих широкому загалу молодих людей, був організований захід. Не забуваймо, на Вінниччині партійність може носити вельми умовний характер.

«У нас депутати від «Самопомочі» — це група людей, котрі сіли у вагончик Садового, а тепер не знають, що з цим робити, — безапеляційно заявив для «УМ» «народний контролер» регіону Володимир Воловодюк. — А Філонов, я не маю нічого особистого до нього, але, як голова осередку нового руху у Вінниці, — це фіаско для Саакашвілі».

Про можливість самому очолити обласний осередок руху Саакашвілі Володимир Воловодюк говорить без ентузіазму, мовляв, наразі майбутні стосунки уточнюються.

На закид «УМ», що й « НК» називають проектом Банкової, Воловодюк відповів: «За увесь період діяльності «Народний контроль» не зробив жодного випаду, що якимось чином підігрував би Банковій. Та й лідер партії Дмитро Добродомов не робить таємниці з того, що має певні людські взаємини з представниками оточення Президента. Але це ніяк не впливає на партійну розбудову».

Імовірно, доки в інформаційному просторі відволікаюче розігруватимуться лише два прізвища, насправді вінницьким керівником грузинсько-українського руху стане людина, справді пов’язана службовим підпорядкуванням представникам місцевої «Самопомочі». Адже навіщо винаходити велосипед? Ця схема була завжди виграшною для Володимира Гройсмана. І на цей раз калейдоскоп нового утворення можуть скласти ті ж скельця в одній ємності, просто фігура інша. Цікаво, як на це відреагує сам Садовий? Але Саакашвілі (який більшою мірою президент, ніж «губернатор») мала б обтяжувати політична залежність, як від Гройсмана, так і від Порошенка. Є над чим пітніти. Тому-то остаточний вінницький варіант «РУХу за очищення» ще не жевріє на горизонті.

Перезавантаження першої особи — не вигадки?

Чому стільки таємничості та інтриг — невідомо. Адже центром перевороту свідомості та менталітету рух, що претендує перерости в партію, так і не став.

А для частини вінницьких активістів Саакашвілі приніс розчарування ще тоді, коли приїхав підтримати на вибори мера креатуру спікера Гройсмана — Сергія Моргунова. Далі не втішили й піарники одеського «губернатора». Очевидно, і вони перебувають поза межами реальності, що за вікном. Адже не винесли б у заголовок матеріалу в передовиці газети, котру роздавали у Вінниці, пряму мову батька «Руху за очищення»: «Я — людина команди». Цим і назбирали нового негативу риторичних запитань: то це й він iз команди бездарних державних діячів? Ну і зовсім неприємним для багатьох стало те, що логотип назви «РУХ за очищення» дуже схожий на той, що з’явився свого часу в партії В’ячеслава Чорновола. Наразі у середовищі НРУ обговорюється питання судової претензії щодо вкраденого логотипу.

Однак зважування кандидатур можливих претендентів, що перебуває у суворій секретності матриці вінницької міськради та ОДА, виштовхнуло на поверхню давню, проте традиційно актуальну тему — ймовірність заміни керівника облдержадміністрації. Оскільки нинішній її голова Валерій Коровій — чиновник грамотний, але вважається людиною Гройсмана. Відтак вплив Гройсмана розрісся на вотчині далеко за межі обласного центру.

А вінницька команда Президента Порошенка почала втрачати позиції. Мало віриться, що в ситуації з рухом Саакашвілі Володимир Борисович віддасть у чужі руки свою улюблену іграшку, тепер не лише Вінницю, а й область загалом. Також не факт, що цей пошук «компромісів», тобто заміна «губернатора», не здетонує у відповідь у міру наближення чергових-позачергових парламентських виборів.