Плати і атакуй

02.03.2016
Слідкуючи в останні кілька сезонів за поєдинками вітчизняної прем’єр-ліги, важко було не помітити, наскільки порожніми стали трибуни стадіонів. Приміром, якщо в чемпіонаті країни-2012/2013 сумарна статистика відвідуваності окремого туру більше десятка разів перевищувала 100-тисячний рубіж, то в поточній першості цей показник лише одного разу зміг перестрибнути планку на висоті, розташованій вдвічі нижче. Слід визнати, що на заповнюваність футбольних арен вплинула ціла низка об’єктивних факторів: війна, скорочення кількості команд-учасниць ЧУ, різке падіння статків населення тощо. Проте, без сумніву, першим у цьому далеко не повному переліку аргументів має стояти катастрофічне падіння рівня самого чемпіонату.

Досить політики

Керівники вітчизняних клубів визнають, що футбол нині — це бізнес.

І, на жаль, в останні роки «виробники» цього розважального продукту почали пропонувати споживачам відверту «халтуру». Практично повністю втративши турнірну інтригу, національна елітна першість не тільки відштовхнула вболівальників від стадіонів, а й суттєво знизила рейтинги телевізійних трансляцій. Телевізійники не приховували: якщо нічого не зміниться в плані відновлення турнірної цікавості, вони просто перестануть купувати у клубів права на показ матчів за їхньої участі.

Після тривалих суперечок «рецепт покращення» продукту було знайдено і позавчора — на засіданні представників клубів прем’єр-ліги — затверджено. Із наступного сезону в ЧУ виступатимуть 12 команд, при цьому регламент турніру передбачатиме проведення змагань у два етапи. На першій стадії першості її учасники гратимуть традиційну «регулярку», після чого, залежно від зайнятих місць, будуть розбиті на дві «шістки», в яких, власне, вирішуватимуть або свої медальні справи, або розв’язуватимуть проблеми збереження своєї прописки в еліті.

Паралельно з цим клуби-засновники прем’єр-ліги обрали для цієї структури нового президента. Власник «Динамо» Ігор Суркіс не приховував свого розчарування роботою Віталія Данилова, котрий попередні шість років очолював УПЛ.

«Якби під час своєї каденції він працював, ми б зараз не повернулися в 1990-ті роки», — так Суркіс-молодший оцінив роботу першого керівника прем’єр-ліги, котрий, і це не секрет, останнім часом узагалі не переймався проблемами елітного дивізіону.

Виявляється, у ПЛ пан Данилов, більшою мірою, виконував роль політичного «буфера», мінімізуючи наслідки ударів, котрі виникали в процесі протистояння двох конфронтуючих таборів. Нині ж, як заявив генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін, обставини змінилися і сьогодні організації потрібен працюючий президент.

На благо комерційної справи

Компромісною фігурою, що влаштувала всі без винятку клуби, стала персона виконавчого директора ФФУ Володимира Генінсона, якого на безальтернативній основі одноголосно було обрано новим президентом УПЛ. Тож саме йому — не футбольній людині, бізнесмену — довірили виконання місії з повернення інтересу до українського футболу. Як висловився сам Генінсон, він намагатиметься перетворити прем’єр-лігу на «смачний продукт», який зможе зацікавити покупців на європейському ринку спортивного контенту.

«Труднощів не боюся — інакше не пішов би на цей крок», — заявив новообраний президент УПЛ. Аби запланований проект не перетворився на мильну бульбашку, для Володимира Генінсона першочергово важливо створити єдиний телевізійний пул. Поки ж права на телетрансляції належать клубам і вони, на власний розсуд, діляться ними з двома різними провайдерами. «Не буду нікого переконувати. Аби щось продати, потрібно щось створити. Щоб щось створити, треба мати на це право. Якщо УПЛ ці права не отримає, то я як президент не відбудусь і, скоріше за все, клопотатиму, щоб мене звільнили з посади», — заявив Генінсон, який, за сумісництвом, також продовжить виконувати свої функції у ФФУ. Як наголошував у своїй передвиборчій програмі новий очільник прем’єр-ліги, його основне завдання полягає в тому, щоб УПЛ із громадської організації, котра живе на внески клубів, перетворилася в прибутковий об’єкт, що здатен заробляти гроші.

Фінансовий відбір

З огляду на майбутню кількісну реорганізацію елітного дивізіону, цікавим виглядає факт його членського наповнення в наступному сезоні.

Коли ще тільки обговорювали варіанти зі зміною формату ЧУ, почесний президент ФФУ Григорій Суркіс наголошував, що в майбутньому головний футбольний орган країни прискіпливiше проводитиме ліцензування клубів, бажаючих грати в елітному дивізіоні.

Якщо раніше чи не головною вимогою до майбутніх учасників національної першості під егідою ПЛ була наявність у команди пристойної футбольної арени, то тепер першочерговим пунктом для успішного проходження атестації, певно, стануть їхні фінансові можливості.

Нагадаємо, що вже наприкінці минулого року про своє банкрутство заявив один із учасників нинішнього ЧУ — запорізький «Металург». Позавчора ж можливий початок аналогічної процедури анонсував гендиректора «Чорноморця» Сергій Керницький. Рiч у тiм, що в «моряків» існує чималий доларовий борг перед російським «Сбєрбанком» (44 млн. були взяті в кредит на зведення нової клубної арени), який швидко погасити ніяк не вдається. Якщо в судовому порядку вирішити спір iз банком не вдасться, в одеситів може не залишитися іншого, окрім свого банкрутства, виходу. Утім у таборі «моряків» усе ж сподіваються на можливість мирового вирішення проблеми.

Додамо, на межі фінансового виживання перебувають іще кілька клубів. На початку року головний тренер «Волині» Віталій Кварцяний неабияк хвилювався через «мовчання» інвесторів і невизначеність у питанні проведення зимових зборів.

Непросту стадію «хвилеподібного» безгрошів’я останнім часом переживають й у «Металісті» «младоолігарха» Сергія Курченка. Невизначеним виглядає майбутнє й «Говерли», яка взагалі живе за рахунок орендованих футболістів.

Словом, не всім представникам сьогоднішньої футбольної еліти вдасться пройти ліцензійний відбір на наступний сезон.