Перлині біля моря — достойну оправу

      Україна вже тричі представлена в цій номінації: історичним центром Львова та столичними комплексами Софії Київської і Києво-Печерської лаври. А у 2006 році до них може приєднатися й історичний центр Одеси. Процес підготовки пакета документів для експертів ЮНЕСКО, а також вибір номінації триває вже понад шість років. Спочатку Указ Президента України передбачав документування ансамблю Одеського оперного театру з прилеглою територією. Втім, незважаючи на незаперечну архітектурну цінність будівлі, Одеська опера не була настільки унікальною та значущою, як того вимагали критерії ЮНЕСКО. Іншими словами, у світовому масштабі таких перлин назбирається чимало, а список — лише для надзвичайних.

      Одесити не розгубилися і вирішили внести улюблений театр до колекції об'єктів всесвітньої культурної спадщини у складі історико-архітектурного ансамблю центру міста. Щоправда, трохи переборщили. Стартові розміри цього об'єкта не вписувалися в жодні правила і нормативи. За початковим задумом, в номінацію «Історичний центр міста» мала увійти практично вся територія зони «Порто- Франко»: від вулиці Преображенської до берегової лінії. Міжнародні експерти порадили вибрати меншу територію або ж готуватися до відмови комісії. Одеса вибрала перший варіант. Територія центру тепер становила близько 95 гектарів найбільш насиченої історико- архітектурними пам'ятками частини міста. Але зітхнути з полегшенням не вдалося і після цього. Міжнародна конференція, присвячена перспективам розвитку центру Одеси, яка відбулася у вересні 2001 року, принесла нову несподіванку. Загальна політика діяльності ЮНЕСКО щодо включення об'єктів до списку всесвітньої спадщини зазнала значних змін. Експерти заявили, що список ЮНЕСКО уже містить дуже багато історичних центрів міст. І проходження Одеси саме в цій номінації стало малоймовірним. Тоді й було сформульовано остаточну номінацію — «Історичний центр міста-порту Одеса».

      За словами заступника начальника Одеського обласного управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Валерія Сунцова, саме завдяки розвитку порту і притоку до міста багатонаціонального населення історична Одеса має такий неповторний колорит. «Ззовні ви бачите фасади будинків з претензією на шедеври європейської класики, а всередині — відомі на весь колишній Радянський Союз багатонаціональні одеські дворики. Унікальне поєднання, яке не зустрінеш в іншому місці», — додає Валерій Сунцов.

      Остаточні межі об'єкта тепер охоплюють майже 95 га: від вулиці Приморської через Воєнний узвіз по вулицях Преображенська, Буніна, Польська, від неї через Польський узвіз до Приморської. Експерти ЮНЕСКО попередньо схвалили цей проект, тож тепер залишилося допрацювати документацію та подати їх на розгляд міжнародної організації. Станеться це 1 лютого 2006 року. Одесити грунтовно підійшли до справи і сподіваються на успіх. До речі, витрати на підготовку пакета документів становлять вже понад 150 тисяч гривень.

      Якщо Одеса потрапить до списків всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, то це, за словами Валерія Сунцова, «не стільки дасть нам, скільки нас зобов'яже. Ми маємо гарантувати збереження об'єктів у тому вигляді, в якому презентуємо ЮНЕСКО». Миттєвої користі Одеса не отримає, але матиме хороший каталізатор для розвитку туристичного бізнесу та залучення іноземних інвестицій. Крім престижу і внесення міста до всіх значних туристичних каталогів, одеситів така честь зобов'яже ставитися до пам'яток ще дбайливіше.