Щастя за рецептом

Ілюзія теплого літа

«Ми з Віталиком не вважаємо себе дуже романтичними, — каже Ірина, — але в повсякденному житті знаходимо час для щоденних проявів турботи — наприклад, варимо один для одного каву вранці, залежно від того, хто раніше встає на роботу. Переважно це Віталик, але з появою ранкової програми на «Громадському радіо» іноді й мені доводиться прокидатися раніше. Але якщо вже говорити про романтичні пригоди, то розкажу про найпершу. Якось у грудні 2006 року моя колега, фотограф «Української правди», Анна Андрієвська разом із чоловіком покликали мене та мого (тоді ще) бойфренда Віталика в новорічну мандрівку до Криму. Це була спонтанна ідея, але ми чомусь погодилися, тож наступного ранку вже їхали з друзями в авто до Гурзуфа. Там ми зустріли Новий рік та провели незабутній тиждень. Напевно, найбільше відповідає канонам романтичності наша прогулянка Мангуп-Кале, куди ми довго підіймалися, де ми заблукали в тумані, але всі зусилля винагородив обід у кримськотатарському ресторанчику. Другим відкриттям став майже весняний Нікітський ботанічний сад. І також не можу не згадати про прогулянку Бахчисарайським палацом у темряві, що привела нас у вірменський маленький і дуже сімейний ресторан «Спітак». Для мене та подорож стала відкриттям зимового Криму — прозорого, малолюдного і теплого. А також це була наша перша спільна велика мандрівка».

«Традиції романтичних вечер або сніданків у нас немає, — продовжує Ірина Славінська. — Ми просто влаштовуємо маленьке свято тоді, коли хочеться, без особливих приводів. Якщо хочеться чогось святковішого, то я віддаю перевагу простій їжі, що не потребує особливих зусиль. Наприклад, сирна тарілка з добрим вином. Одним із ідеальних варіантів мені також видається запечена в духовці риба з духмяними травами та лимоном, її смачно запивати крижаним білим вином. Така вечеря дозволяє влаштувати ілюзію теплого літа навіть на кухні взимку, коли за вікном іде сніг».

Шарм м’яса по-бургундськи

А для гостей пара любить готувати boeuf bourguignon, тобто телятину по-бургундськи: якщо переказувати рецепт у двох словах, то це тушковане в червоному вині м’ясо з великою кількістю овочів, духмяними травами, сіллю та перцем.

Багато хто дивився фільм «Джулі і Джулія: готуємо щастя за рецептом» — чудовий фільм, талановиті актори, повчальна і добра історія в основі. Її головна героїня Джулія Чайлд — автор книжки «Опановуємо мистецтво французької кухні». Коронною стравою і одним iз героїв фільму і є boeuf bourguignon. Якщо бажаєте відчути і собі шарм вишуканого м’яса у вині чи порадувати близьку людину чимось незвичним і незвичайним, приготуйте цю страву також. Вона в певній мірі довільна, часто господині додають і свої нотки у вишуканий ансамбль м’яса, овочів, вина і прянощів.

На 1 кг телятини треба: морквина, 2 цибулини, 2 зубчики часнику, пучок зеленої цибулі, два помідори, столова ложка борошна, пляшка сухого червоного вина, 100 г печериць, 3 столові ложки оливкової олії, столова ложка томатної пасти, сіль і перець — за смаком. А для аромату — пучок петрушки, 2 гілочки тим’яну, по кілька лаврових листочків, горошин духмяного перцю і гвоздичок.

Приготувати соус, подрібнивши моркву, цибулю, зелену цибулю і петрушку, часник, помідори, посоливши суміш і додавши половину вина. М’ясо почистити, порізати на чималі кубики і замаринувати в соусі (приблизно на 5-6 годин). Потім шматочки вийняти з маринаду і, злегка обвалявши в борошні, обсмажити на олії, не даючи зарум’янитися чи висушитися. Додати соус, овочі й решту вина. Нехай на повільному вогні м’ясо мліє не менше двох годин, після чого додати подрібнені й обсмажені гриби, потушкувати м’ясо ще хвилин 15 і додати зелень і спеції.

«У цій страві є два важливі нюанси, — каже Ірина. — Перший: овочі, які тушкувалися з м’ясом, не варто використовувати як гарнір — їхньою функцією є саме віддати свої соки м’ясу. Другий: не економте на вині для цієї страви. І ще про вино скажу два слова. Ми цінуємо цей напій і любимо його дегустувати, таким чином мандруючи світом і куштуючи його на смак. Улітку я найбільше люблю легкий і дуже прозорий смак білого вина совіньйон, а також ароматне прованське рожеве вино, яке продають у пляшці особливої форми — таку у Франції називають «дівчинка», а чи навіть «дівчисько», тобто gamine. Взимку хочеться червоного вина, і тут найліпше пасує, звісно ж, бордо або бургундське. Nota bene для недосвідчених дегустаторів: починайте тренувати язик і піднебіння з менш породистих вин (бо шарм доброго вина без досвіду розпізнати не вдасться), куштуйте вина різних країн, озвучуйте і записуйте свої враження, купуйте напої в добрих крамницях із репутацією, не соромтеся радитись із сомельє. Обирайте собі до смаку».

Велика любов — це насправді маленькі, але постійні і турботливі знаки уваги, які всім цілком під силу. Як бачите — справа лише в бажанні!