Штурмом владу не пройняти?

02.02.2016
Про те , що знову визріває необхідність пікетування вінницької міської ради, активісти заявляли під час традиційного в обласному центрі віча. За час, відколи у Вінниці розігнали тарифний майдан (на початку грудня минулого року), звісно, нічого на краще не помінялось.
Перехід фінансування професійно-технічних училищ до місцевих бюджетів, а харчування дітей у школах — на плечі батьків — назвали побічним ефектом децентралізації, тим і втішились.
А тут уже плата за комунальні послуги така, ніби з кранів у нас тече «Хенессі», сміття вивозять на «Лексусі», домофон знаходиться у роумінгу, а сніг у дворі чистить сам голова адміністрації.

Ми для них клоуни

Крім того, накопичилось чимало й інших претензій. Наприклад, за словами одного з активістів, міська рада відмовилась відповідати на колективний запит громади, в якому були викладені побажання та претензії щодо роботи місцевого самоврядування.

«Мені прийшов лист від міськради. Там сказано, що наш запит не може бути розглянутий через анонімність. Як він може бути анонімним, якщо вони мені відповідь додому прислали? — обурюється активіст Андрій. — Я вважаю, що цим вони просто плюнули людям в обличчя».

І от у день сесії міської ради, саме коли обранці сходилися в сесійну залу на третьому поверсі, внизу активісти вимагали, щоб їх пустили на сесію, мовляв, вони мають знати, куди йдуть їхні гроші. Серед основних гасел кількасот вінничан були вимоги обґрунтованих тарифів, прозорого бюджету, збереження безкоштовного проїзду в транспорті, заклики звільнити політичних в’язнів та звинувачення влади у корупції. Окремо, адресно мітингувальники кричали: «Ганьба!» та «Банду геть!».

Однак на цей раз, як і на попередню сесію, саме коли депутати ухвалювали міський бюджет на 2016 рік, — пікетуючих громадських активістів муніципальна поліція знову не пропустила. Хоча в міськраді обіцяли зворотне.

Сутінки комунальної власності

«Ми хочемо знати, куди йдуть наші гроші і кому передається власність. Муніципальний ринок, який будували й робили комунікації там за міські гроші, тепер власність наближених до спікера Гройсмана. Це впорядковане місце придбали за 38 тисяч доларів, як трикімнатну квартиру. Тепер конкретні власники побудують там багатоквартирні будинки й будуть нам продавати», — висловлювала обурення на мітингу активістка Ольга Малиновська.

Слід зазначити, що тоді, коли створювали Муніципальний ринок, зганяючи туди торговців з усього Замостянського району Вінниці, місто пережило чимало потрясінь, скандалів та мітингів підприємців.

З вигуками «Ганьба» люди з «Прозорого офісу», що ним у свій час завбачливо відгородились чиновники, намагалися прорватися через турнікети до входу, де «водяться» депутати й можновладці. Але куди там...

«Понаймали охорону для себе за наші гроші. Вони мають кімнати, куди приводять пенсіонерів і вимагають платити штрафи. Ганяють тих, хто не може заплатити за комунальні послуги і виносить щось продати на вулицю», — обурювалася вінничанка Ніна Полішевська.

Незадоволені вимагали зустрічі з головою міської ради Сергієм Моргуновим. Після сесії до вінничан вийшов заступник міського голови Андрій Рева. Через годину перепалок, після обіцянки заступника організувати зустріч п’ятьох активістів та міського голови на наступному тижні люди розійшлись.

Владні інопланетяни українського громадянства

Вочевидь, владу Гройсмана — Моргунова характеризує зверхність у ставленні до всіх опозиційних виступів, абсолютне нерозуміння, несприйняття того, що народ дійсно не живе, а виживає. Можновладці не цікавляться країною, у сенсі людьми, і, схоже, не усвідомлюють реально, що відбувається. Відтак зростаюча завуальована тиранія в країні — традиційна захисна реакція влади. Й ув’язнений, відомий уже не лише в країні, а й поза її межами Хорт став першим, за словами його матері, Олени Павленко, із 60 таких, як він, у нашій державі. Ні, ми не будемо відволікатись на високе й пафос. Аби не випустити з поля зору головного: сірі кардинали влади намагаються розвести всіх громадських діячів: і тих, хто більш-менш лояльно налаштований до них, і тих, хто насправді з ними один гектар ділити гидує. Зрозуміло, відступати нікуди, позаду — потужна постать спікера.

З іншого боку, впевнена у власній правоті опозиція не збирається залишати все так, як є. Бо, як зазначав неодноразово лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко: «У період війни треба йти на хитрощі — обманювати ворога, але не можна в період війни, і не тільки, обманювати свій народ».

І хоч якими б були гасла, вони свідчать лише про те, що в людей немає відчуття справедливості. Ну й що з того, що відповідальність за це має конкретні прізвища. Вони продовжують відвойовувати в народу гідне своїх заслуг по знедоленню країни загалом і регіону зокрема місце під нинішнім дахом Гройсмана й крилом Порошенка.