«Прилетіла ластівочка...»

13.01.2016
«Прилетіла ластівочка...»

Український хор під керівництвом Олександра Кошиця у Брюсселі, Бельгія. 1921 рік. (з Вікіпедії.)

«Щедрик, щедрик, щедрівочка...» — не раз пролунало на пам’яті у кожного з нас. Ці слова ми чули, навіть коли за радянських часів існувала заборона на народні традиції. Мелодію відомої в усьому світі різдвяної колядки, яка народилася в Україні, можна почути в американських фільмах «Сам удома», «Гаррі Поттерр», «Сімейка Адамсів» і «Міцному горішку-2». Гумористична версія звучить навіть у «Сімпсонах».

Вважається, що 25 грудня 1916-го знаменитий «Щедрик» Миколи Леонтовича вперше прозвучав публічно на концерті, і виконав його хор Київського університету Святого Володимира під керівництвом відомого диригента й композитора Олександра Кошиця. Тобто наприкінці року, що розпочався, минатиме 100-річний ювілей презентації музичного бренду України.

«...І якби ми були «європейською країною», цей рік мав би бути оголошений Роком «Щедрика» — з відповідним міжнародним фестивалем, куди б з’їхалися виконавці з цілого світу, — написала у соціальній мережі письменниця Оксана Забужко. — І так «Щедрик» би вернувся додому, а Україна отримала б, нарешті, те, чого їй так розпачливо бракує — загальновизнану, впізнавану на всіх широтах «культурну візитку». Зрозуміло, чому за попередні 100 років такого не можна було зробити, — тому що Леонтовича вбило ЧК. А чекісти страх «обидчивые» — і ні на що не ображаються так, як коли їхні жертви нагадують про себе. Їх це травмує.

Але тепер, коли Українська армія вже другий рік як перестала щадити їхні почуття, — вже ж можна, ні?»

Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими композитор Микола Леонтович працював майже все життя. Перша її редакція була створена в 1901–1902 роках, до 1919-го – ще чотири. За висловом композитора Кирила Стеценка, засновника й диригента Республіканської капели УНР (перша назва хору Олександра Кошиця): «Він — ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива з шовку. Його техніка ... настільки «ажурна», ніби тонка різьба із золота, прикрашена самоцвітним камінням. Леонтович бере невеличку річ ... і так вичеканить, що просто диву даєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб».

Українську Республіканську капелу у складі 80 осіб було створено у 1919-му за рішенням уряду Директорії. Того ж року співочий колектив, який очолив Олександр Кошиць, поїхав на гастролі у країни Європи й Америки. А через те, що на українських землях встановлювалася більшовицька влада, хористи після гастролів не повернулися на батьківщину. «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку 5 жовтня 1921 року. Українська культура у США почала з’являтися з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України ще в 1870-х роках. До речі, хор імені Олександра Кошиця нині — український хор, що діє в Канаді. У 1992-му його відзначили Шевченківською премією за популяризацію українського хорового мистецтва. Ще у 1922 році хор встановив світовий рекорд присутніх на концерті — 32 600 чоловік в «Пляца де Торос» у Мексіко Сіті.

Настільки «Щедрик» сподобався американцям, що у 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський (Peter Wilhousky), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до колядки. Пісня нагадувала Вільговському передзвін, тому він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «Колядка дзвонів». Відтоді її співають на Різдво, використовують у фільмах і рекламах.

Текст «Щедрика», вважають дослідники, складався українцями ще у дохристиянські часи, коли Новий рік святкували навесні. Тоді ластівка прилітала в дім господаря зі звісткою про те, що у новому році на родину чекають достаток та щастя.