Моя сентиментальна квасоля

09.12.2015
Моя сентиментальна квасоля

Квасолевий паштет. (автора.)

Справді, саме до цього овоча особисто я, (та й, думаю, ще дуже багато хто), відчуваю особливі сентименти. Навіть якщо пропустити пункт «корисність», то в квасолі залишиться стільки «плюсів», що не любити її видається неможливим. Хто сіє квасолю, уже в час її цвітіння почувається, ніби в раю, — серед ніжно-рожевого і білосніжного квіту, в плетучих ясно-зелених стеблах, рясно обкручених акуратними листочками, або в низеньких густих «парканчиках» квасолі неплетучих сортів. Аромат — ніжний, ледь вловимий медовий, але бджілки так і летять на цей свіжий солодкий знак. А смак — що ми будемо говорити про смак, коли в квасолі його відтінків — сотні? З неї готують перші страви, салати, закуски, гарніри, десерти, випічку. Вона — джерело повноцінного природного білка, цілком здатного замінити м’ясо. Завдяки великому вмісту клітковини, мінеральних речовин, антиоксидантів і вітамінів (у 100 грамах стручкової квасолі міститься 20 мг вітаміну С, а це дуже багато!) при її вживанні ваша фігура буде стрункою, а обличчя — свіжим а шкіра — пружною. І, зрештою, з квасолі готувати — ніби гратися білими, бордовими, червоними, зеленими, перистими намистинками…

Усі відтінки паштету

То що, пограємося? Для початку запам’ятаємо правило — воно одне — нашої «гри»: підготовка квасолі. Її слід помити і замочити на ніч. Так ми збережемо її вітаміни при тепловій обробці і швидко приготуємо. Варити квасолю слід постійно додаючи невелику кількість холодної води. Це потрібно тим людям, чиє травлення по-особливому реагує на боби: простіше кажучи, при такій обробці наші животи не здуватимуться. Ну все, проза закінчилася, далі знову — «квасолева поезія».

Сюди віднесемо, приміром, паштет із квасолі, що є дуже доречним під час посту. Коли ним намастити грінки, тости чи просто шматочки свіжого хліба, притрусити зеленню, прикрасити шматочками помідорів чи перцю, з такої страви — хоч картину малюй. Інгредієнти: склянка квасолі, середня цибулина, столова ложка майонезу (якщо не постите), сіль, перець, олія. Квасолю замочуємо звечора, а зранку відварюємо до готовності. Підсмажуємо дрібно порізану цибулину на олії. Воду з квасолі зливаємо і подрібнюємо на м’ясорубці чи в блендері. Змішуємо квасолю з підсмаженою цибулею, солимо, перчимо. Якщо маса загуста, то можна додати майонез. Намащуємо на хліб, робимо собі чай і насолоджуємося цією смакотою.

Цей рецепт — базовий , але його можна змінювати: разом із цибулею підсмажити дрібно порізані печериці; разом із цибулею підсмажити натерту на крупній тертці моркву; в готовий паштет можна додати сік одного лимона.

Окремий витвір вашої фантазії і рук — квасолево-тахінний паштет. На 1,5 склянки квасолі потрібно 0,5 склянки тахіні, 2 зубці часнику, по 2 столові ложки лимонного соку та оливкової олії. Квасолю замочити на ніч. Злити вранці воду і залити новою, щоб покрила квасолю, і поставити варитися. Не солити. Варити 2,5 години. Відкинути квасолю на друшляк. Відвар не виливати. Приготувати тахіні — 100 г кунжутного насіння перемолоти блендером, додати 2 ст. л оливкової олії, часник і лимонний сік і збити блендером в пасту. Збити квасолю, додати тахіні і добре перемішати.

Кольоровий салат із білої та червоної квасолі нагадає про літні барви. Його смак — також літній, дуже насичений. До його складу у вибраних вами пропорціях входить порівну відварена двох кольорів квасоля, цибулина, червоний болгарський перець, зелень, сіль, перець чорний, хмелі-сунелі, лимонний сік або оцет. Заправити улюбленою олією. Перемішати, дати постояти близько години і подавати до столу. Буде красиво!

І зупка

Ідеальний варіант, коли змерзли зимової пори і хочете зігрітися чи зігріти когось. Густа, навариста, з ароматами лісу і поля, вона так і проситься на ваш стіл. Готуйте, не замислюючись! Головне, запасіться інгредієнтами. Потрібно буде 3 літри води, 3-4 картоплини, склянка білої квасолі, цибулина, дві морквини, по кореню петрушки і селери (або шматок, якщо велика), 4 зубчики часнику, 250 г сушених грибів (найкраще, звісно, білих, можна і заморожених або свіжих, якщо знайдуться), 2 столові ложки вершкового масла і 4 столові ложки олії, склянка сметани, по 3-4 горошини чорного і духмяного перцю та лаврового листу, сіль за смаком.

Квасолю замочити напередодні, а зранку відварити до готовності та розділити на дві частини. Гриби промити, відварити і подрібнити. Відвар знадобиться для приготування зупи. Картоплю почистити, порізати на кубики і злегка обсмажити на олії. Вкинути її в киплячу воду і посолити. Моркву, петрушку і селеру потерти на крупній тертці і також підсмажити на олії та додати до картоплі разом із подрібненим часником. Половину відвареної квасолі подрібнити блендером разом із водою, в якій вона варилася, і викласти в банячок. Цибулю порізати кубиками і підсмажити на вершковому маслі до золотистого кольору. Додати підготовлені гриби. Просмажити ще одну хвилину і вкинути в каструлю. Туди ж влити склянку сметани, додати перці і лавровий листок. Проварити 3-4 хвилини. Лавровий листок вийняти. У тарілки покласти по ложці відвареної квасолі, налити супу, притрусити зеленню і починати смакути. Це точно той випадок, коли це слово — цілком на своєму місці.

ОРИГІНАЛЬНО

Пекла пісний пиріг із квасолі. Вважаю, що і дієтичний, ну майже дієтичний. Але похвалитися хочу іншим: вийшов дуже смачним. Знову не встигла сфотографувати, хоч і хотіла — він буквально тане в роті і не дає шансів відволікатися на фото.

Потрібно 300 г білої квасолі, 100 г вівсяних пластівців, 50 г цукру, 4 столові ложки яблучного джему, повидла чи пюре (можна приготувати безпосередньо перед випіканням пирога, протушкувавши два почищені й подрібнені яблука зі столовою ложкою цукру і збивши в блендері), половина чайної ложки кориці, трішки ваніліну та солі, пакетик розпушувача і цукрова пудра для прикрашання.

Квасолю замочити і відварити до готовності. У блендері з’єднати квасолю, вівсяні пластівці, яблучне пюре, цукор, корицю, ванілін, сіль і розпушувач, перемішати і збити. Рівномірно викласти тісто на деко, змащене маслом і присипане сухарями (або застелене пекарським папером) і випікати при 180 градусах приблизно 30—35 хвилин. Готовий пиріг присипаємо пудрою. Ріжемо на ромбики і скликаємо всіх до чаю.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>