«І я гукну. І край мене почує»

08.09.2015
«І я гукну. І край мене почує»

Василь Стус.

У вінницькій обласній бібліотеці ім. К.Тімірязєва розпочалися традиційні вересневі Стусівські читання «Журавлем небесним на Вкраїну вернусь». Вони приурочені дню пам’яті поета-вінничанина, Героя України Василя Стуса. І саме цього року минає 30-та осінь від дня його загибелі.

Хоча віншування поета-громадянина почалось ще у серпні літературно-художнім фестивалем «Палімпсести». Окрім Стусової поезії, тут звучали вірші й сучасних українських поетів, демонструвались музичні та театральні номери, організовувались різноманітні перформанси, стріт-арти, а також проводились публічні дискусії про творчість Стуса та події на Донбасі.

У «Палімпсестах» узяли участь художники з Вінниці, Донецька, Києва, Львова та інших міст та сіл України. Скажімо, це — Олена Стяжкіна, Станіслав Федорчук, Тарас Компаніченко, Дмитро Стус, Олександр Никитюк, Таня-Марія Литвинюк, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Павло Лисий, Віра Бондар, Олександр Матвійчук та ін.

Однією з найважливіших тем, на думку організаторів, виявилася мистецька дискусія про український Донбас і актуалізація проблеми його української ідентичності.

Ініціатором фестивалю виступив Всеукраїнський рух «Простір свободи».

Окрім численних заходів, цікавими виявились і зустріч із політв’язнем Василем Овсієнком, презентація збірки віршів «Абрикоси Донбасу» Любові Якимчук, фільм «Палімпсести» (режисер Роман Веретельник), арт-вечір за участі Дмитра Стуса, Тараса Компаніченка, Любові Якимчук, Олега Коцарева, Ірини Старовойт та ін.

Назву «Палімпсести» фестиваль отримав від однойменної збірки поета. Це була четверта книга поезій Василя Стуса, яку, за іронією долі, уклав не автор, а слідчі Київського КДБ. Арештувавши поета, вони забрали твори, які були записані на різноманітних зшитках паперу. Символічну назву «Палімпсести» Василь Стус дав збірці вже потім.

Палімпсести — це тексти, які пишуться на невибіленому від попередніх написів пергаменті чи папері. Старий текст ще може виднітися, проступати, але новий запис перекриває його. Назва «Палімпсести» символізує те, що кожен твір має прихований зміст, який треба зуміти побачити і прочитати між рядків.

Поет усвідомлює неможливість подати широку, цілісну картину світу (ці твори писалися здебільшого за колючим дротом), а тому витворює цей світ у тексті двома-трьома змістовими пластами.

Друзі Стуса відзначали, що він ніколи зовнішньо не реагував на події, умів стримувати свої емоції, але у творах за допомогою образної системи точно і влучно висвітлював те, що відбувалося.

Однозначних і декларативних творів у цій збірці немає. Вірші Василя Стуса — це музика Шнітке, це полотна експресіоністів. Багатозначність і напластування. Словом, палімпсести.

Отож і на Стусівські читання, що триватимуть у Вінниці цілий вересень, також очікується чимала кількість українських митців. Ще стільки незбагненного залишилось для нас у Стусовій поезії.