НОВИНИ ПЛЮС

19.08.2015

Яблука в ціні

За обсягом виробництва у світі яблуко поступається лише апельсинам та бананам. Головними його експортерами традиційно лишаються Китай, США, Туреччина і Польща. Україна ж, за прогнозами експертів, цього року експортує близько 60 тисяч тонн яблук. З 2009 по 2012 рік урожай яблук в Україні зріс майже вполовину: з 853 тис. тонн до 1,13 млн. тонн (дані FAO). Таких темпів зростання немає ні в кого з топ-15 світових виробників яблук. За останні п’ять років ринок яблука в Україні зріс майже на 20 відсотків, при цьому пропозиція місцевого столового яблука за цей період зросла в три з половиною рази. Незважаючи на те, що значна частина плодів і ягід в Україні вирощується в невеликих фермерських господарствах і в господарствах населення, у виробництво фруктів вкладають кошти і великі компанії. Наразі головне завдання вітчизняних садівників — переорієнтувати експорт із Росії на інші ринки. За даними профільної асоціації «ВинСадПром», поляки беруть українське яблуко невеликими партіями — через високі вимоги до його якості. Планується розширення співпраці з Австрією. На Вінниччині працюють господарства, що мають досвід уже не одного року такої співпраці. Головний акцент — на еко-продукції. Через невисоку ціну українське яблуко цілком може конкурувати у Франції та Німеччині. А також на ринках Середньої Азії та Африки, де ще й не треба отримувати додаткових сертифікатів.

Якщо баранина — то мармурова

В Україні баранина займає лише один відсоток у загальному виробництві м’яса. Тим часом тільки за минулий рік імпортовано 7,8 тисячі тонн баранини. До того ж вона має високий експортний потенціал: у ЄС цього року надали Україні квоту в 1500 тонн, арабські країни залюбки купують українську баранину, як і яловичину. З 2010 року експорт баранини виріс із 1,4 до 5,2 тисячі тонн. Але, за словами заступника міністра аграрної політики Владислави Рутицької, вітчизняні сільгоспвиробники навіть внутрішній попит на цю продукцію покривають лише на 17 відсотків. Директор департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства Микола Кваша засвідчив, що за останні 25 років поголів’я скоротилось майже вдесятеро. Основні причини: занепала переробна промисловість, впали ціни на вовну та скоротилася купівельна спроможність українського населення. За словами Кваші, баранина просто не по кишені споживачу, який почав надавати перевагу дешевшій курятині, відмовившись навіть від яловичини і свинини. А імпортне м’ясо ще дорожче: у 2014 році Україна імпортувала баранину за середньою ціною 14,2 дол./кг, а експортувала — за 3,6 дол./кг. Втім, представники малих та середніх господарств, які займаються виробництвом елітних сортів баранини, оптимістично оцінюють перспективи вівчарства в Україні: «У нас на фермі 1000 овець м’ясної породи, м’ясо яких є мармуровим. Орієнтуємось на експорт», — говорить власник ТОВ «Меріно-Україна» Лайміс Гурскіс. З досвіду заводчиків, розведення баранів м’ясних елітних порід досягає рентабельності близько 40 відсотків, повідомляє інформагенція Agravery.

Отримати землю стане простіше

Уряд схвалив перелік документів, які підтверджують стаж роботи у сільському господарстві. Це стимулюватиме розвиток фермерства в Україні, вважає директор Департаменту науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі України Олег Хоменко. «Землю уже можна отримати за фактом відповідної освіти або надавши один із документів, визначених переліком. Це значно спрощує для людини можливість отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Спрощений порядок землі стимулюватиме зайнятість на селі», — зазначив Олег Хоменко.

Постанова КМУ від 12.08.2015 р. № 584 визначає перелік документів, один із яких громадянину необхідно подати для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель державної і комунальної власності. Це виписка з трудової книжки або відповідна архівна довідка, чи копія трудового договору (угоди) між працівником і власником підприємства, або ж виписка з господарської книги, чи відомості з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб.

Зловживання жнива не відміняють

Державна продовольчо-зернова корпорація України планує збільшити потужність експортної перевалки до 6 млн. тонн на рік та довести обсяги одночасного приймання та відвантаження в портах на судна до 425 тис. тонн на місяць. Як повідомив заступник голови правління корпорації Денис Полежаєв, до основних інвестиційних планів корпорації належить реконструкція Одеського зернового терміналу і Миколаївського портового елеватора та мережі філій, а також будівництво глибоководного портового елеватора. У структурі ДПЗКУ планується створити логістичний підрозділ для автомобільних перевезень зерна з метою оптимізації та здешевлення транспортних витрат.

З початку 2015/2016 маркетингового року на філії корпорації зберігається близько 1 млн. 85 тис. тонн зернових. Обсяги поставлених на зберігання зернових та олійних культур збільшилися. Планами на поточний маркетинговий рік передбачено довести обсяги заготівлі до 3,2 млн тонн. Тим часом за фактом фінансових зловживань у корпорації продовжують роботу правоохоронні органи. «Поки триває слідство, єдиний вихід для компанії — крок за кроком доводити суспільству і міжнародним партнерам, що її робота віднині прозора і прогнозована», — наголосив Полежаєв. За даними прес-служби Мінагрополітики, ДПЗКУ — найпотужніша державна вертикально-інтегрована компанія в Україні, що об’єднує підприємства 21 регіону. Корпорація має 17 млинів, 21 КХП, кілька круп’яних і комбікормових заводів. До її структури належить 56 елеваторів із загальною зерновою місткістю 3,75 млн. тонн, два зернові термінали в Миколаєві та Одесі з обсягом перевалки в 2,4 млн. тонн. Загалом ДПЗКУ належить 11 відсотків сертифікованих потужностей складського зберігання та середньорічних обсягів портової перевалки в Україні.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>