Липневий ПДВ-сюрприз

08.07.2015
Спонсором польових робіт-2015 мав стати акумульований ПДВ, який аграрії перераховували на відповідні рахунки. Адже доступ до кредитних ресурсів обмежений, а вартість польових робіт виросла на третину в результаті девальвації гривні. Втім iз 1 липня 2015 року можливість вільного доступу до цих грошей агрокомпанії втратили: у рамках переходу на електронне адміністрування вирішувати, коли підприємства можуть отримати свій пільговий ПДВ, буде винятково Держказначейство. І лише тоді, коли матиме на це гроші.

Кому потрібне таке спрощення?

Спеціальний пільговий режим оподаткування аграріїв запроваджено Податковим кодексом, ухваленим у 2010 році. До 2015 року аграрії могли акумулювати ПДВ на окремому рахунку, а потім направляти його на розвиток свого бізнесу, відзвітувавши про цільове призначення використаних коштів. Накопичені суми ПДВ дозволялось використовувати на розвиток господарства: будівництво виробничих та обслуговуючих об’єктів — ферм, елеваторів, токів, силосів. Часто гроші йшли і на поточні витрати. Але з 1 лютого мобільні спецрахунки передані до Державного казначейства.

Минулого року, напередодні підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Міжнародний валютний фонд та уряд ухвалили перехід на електронне адміністрування ПДВ. Система електронного адміністрування впроваджена для того, щоб уникнути корупційних схем. Мінфін намагався зменшити кількість готівкових розрахунків або зробити так, щоб перехід iз безготівкової форми в готівкову відбувався лише з погодження голови ДФС. Випадковою жертвою цього рішення стали аграрні компанії: Кабмін змусив сільгоспвиробників перераховувати гроші не на власні спецрахунки, а на рахунки у Держказначействі. З моменту переведення рахунків по ПДВ до держави фермери фактично втратили можливість управляти грошима. Тепер до 30 числа кожного місяця, наступного після звітного, необхідно направити суму податку на електронний рахунок, а після 30 числа Держказначейство повинне повернути ці кошти фермерам.

Уже в першому кварталі почалися проблеми — близько третини коштів не було повернуто аграріям. За підрахунками УКАБ, протягом першого кварталу 2015 року аграрії акумулювали ПДВ на 4,9 млрд. грн. Та 13 відсотків опитаних компаній зазначили, що отримали гроші лише частково, а ще третина повідомили, що не отримали грошей узагалі. У Мінфіні борги визнають. За даними фінансового міністерства, 551 сільгоспвиробник отримав гроші від Держказначейства, проте більше шести сотень господарств залишилися за бортом. Бо грошей у держави для них не вистачило. Посадовці кажуть, що винні самі фермери, які вчасно не перерахували гроші на рахунки. Але ті вважають інакше: держава безцеремонно використовує їхні гроші на свої потреби, а коли настає час їх віддавати, то робить це залежно від їх наявності в бюджеті.

Тим часом, за даними Міністерства фінансів, дефіцит держбюджету України за січень-лютий 2015 року склав 8,7 млрд. грн., — на 3,5 млрд. грн., або в 1,7 раза, перевершивши дефіцит за аналогічний період минулого року.

Знов три шкури з «дрібноти»

Підприємства, де ведеться міжнародна фінансова звітність, нічого складного у нововведенні не побачили, адже великим холдингам повернули ПДВ у першу чергу.

Дрібні та середні фермери налаштовані категорично проти нововведення: поклавши гроші на спецрахунок, навіть коли фактично вони там є, фізично повернути їх неможливо. Вони заморожені, ніби банківські депозити у неплатоспроможному банку. Аграрії розгнівані тим, що тестовий режим нової системи припав на розпал проведення польових робіт, коли грошей і так не вистачає через девальвацію та складну ситуацію в країні.

Збирати податки наперед — це механізм вимивання грошей з обороту. Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз вважає, що систему треба відміняти й виводити з віртуалу. «Вважаю, що цей крок не є вчасним. Ми ще не готові. Треба спочатку навести порядок у фіскальній службі», — говорить вона, аргументуючи тим, що тіньові схеми, відкати та різні способи уникнення податків досі ніхто не прибрав.

Аграрії з острахом чекають повноцінного впровадження системи електронного адміністрування ПДВ. Адже з 1 лютого до 1 липня реалізовувався тільки пілотний проект.

За словами генерального директора УКАБ Тараса Висоцького, відтепер механізм повернення ПДВ стане ще складнішим. По-перше, аграріям не тільки треба буде платити до 20 числа, як зараз. Для реєстрації первинної бухгалтерської документації — накладних — сума ПДВ має наперед відповідати обсягам продажів, запланованих на місяць. Тобто вже до 20 числа мають бути визначені місячні обсяги продажів i сума акумульованого в майбутньому на рахунку ПДВ. Тільки в такому випадку документ зможе зареєструвати контрагент. Оскільки платником ПДВ в Україні є кінцевий споживач, то класти гроші на рахунок має покупець, а не продавець товару (сам аграрій).

«Якщо партнер не виконає цієї умови, аграрію самому доведеться класти на цей рахунок гроші. А повернуться вони не раніше ніж за місяць», — каже Висоцький. Тобто система виходить така: з 1 до 31 липня платимо ПДВ й акумулюємо його на казначейському спецрахунку, 20 серпня подається звіт щодо сплаченої суми, а тільки 30 серпня (наступний за звітним період) гроші повинні повернутися...

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>