Мрії Донбасу Карабаса

12.06.2015

Останніми днями набула розголосу тема нібито якоїсь «конституційної дискусії» між самопроголошеними Донецькою й Луганською народними республіками з одного боку та офіційним Києвом — з іншого. Повпред так званої «ДНР» на переговорах у Мінську Денис Пушилін заявив, що ці території не повернуться до політичного поля України, «бо не є самогубцями». Але «якщо дійсно будуть виконані всі пункти комплексу заходів [Мінських угод], якщо буде проведена конституційна реформа — тоді справді є можливість обговорювати якийсь формат договірних відносин із Києвом», — цитує Пушиліна РІА «Новості».

Сепаратисти висувають умову навіть не федеративного, а конфедеративного устрою України, коли Київ не матиме жодного впливу на владу в окупованих російсько-терористичними військами Донецьку й Луганську. У пропозиціях щодо змін до Конституції України, представлених 8 червня «ДНР/ЛНР», сепаратисти наполягають на безстроковому закріпленні в Основному законі особливого статусу Донбасу, позаблокового статусу України, а також на введенні особливого економічного режиму для «ДНР/ЛНР» (читай — щоб Україна годувала сепаратистів, а вони жили собі окремо на кшталт Палестинської автономії при Ізраїлі). Крім того, в «Новоросії» диктують своє бачення змін до Конституції України, що зачіпають судову систему, прокуратуру, місцеве самоврядування, адміністративно-територіальний устрій усієї України.

Цікаво, що в поширеному документі від «ДНР/ЛНР» міститься фраза: «До складу України входять: Автономна Республіка Крим, окремі райони з особливим статусом Донецької та Луганської областей, (...) міста Київ та Севастополь». Українські коментатори зробили з цього новину про те, що «сепари» не визнають російської анексії Криму. Повпред «ЛНР» у контактній групі Владислав Дейнего спершу пояснив таке формулювання в проекті «відсутністю повноважень у республік змінювати Конституцію України». А невдовзі — вочевидь не без прочухана від «ляльководів» із Росії — Пушилін і Дайнего видали заяву, в якій ідеться: «ДНР і ЛНР безумовно вважають Крим частиною Росії. Більше того, наші республіки теж в ідеалі хотіли б увійти до складу Російської Федерації».

«Чи є сенс давати коментар із приводу того, що хтось там [на Донбасі] відкликав «свої зміни» до проекту Конституції України [які стосуються статусу Криму]? Ну ми ж не коментуємо дії ляльок у театрі Карабаса-Барабаса, — коментує колізію народний депутат Ірина Геращенко, голова Комітету ВР з питань євроінтеграції та колишній уповноважений Президента з мирного врегулювання в Донецькій та Луганській областях. — Що їм написали в Кремлі — те вони й сказали. А щодо української Конституції, то її писатимуть і прийматимуть у Києві, а не в Москві. Делеговані народом депутати, законно обрані на відкритих виборах. Долучаться до цього процесу українські правники й конституціоналісти в рамках конституційної комісії. Карабаса-Барабаса просимо не турбуватися і сховати пошарпаних маріонеток у свій брудний комод».

Політолог Володимир Фесенко в коментарі з цього приводу додає: «Варіант, при якому «ДНР» і «ЛНР» де-факто мають повну самостійність від України, ніколи не буде прийнятий ні суспільством, ні парламентом України, тому що це означає розпад держави Україна». Також неприйнятною буде відмова від позаблоковості. Фесенко зазначає, що реальне повернення регіонів до складу України відбудеться тільки після зміни влади в Донецьку та Луганську, коли там втратить вплив «партія війни».

ПЕРЕГОВОРИ

Україна, Німеччина та Франція на зустрічі в «нормандському форматі» у Парижі переконували Росію забезпечити виконання мінських домовленостей і заявили, що місцеві вибори на Донбасі повинні обов’язково пройти під егідою та за стандартами ОБСЄ. Про це повідомив посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба. За його словами, росіянам відмовили у спробі розгорнути дискусію щодо розширення тристоронньої контактної групи за рахунок включення представників «ДНР» та «ЛНР». При цьому Франція, Німеччина, Росія, Україна в якості одного з пріоритетів підкреслили необхідність «завершення виконання плану з деескалації ситуації в районі Широкиного» та завершення обміну полоненими.