Півцарства за відставку

02.04.2015
Півцарства за відставку

Прем’єр-«камiкадзе» вже не влаштовує нi наших, «нi їхнiх». Країна робить ставку на технiчного очільника уряду.

Майже рік він був королем телешоу й улюбленцем решти глядачів. Новий Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, ставши до своїх прямих обов’язків, напрочуд правильно зрозумів нішу народних вимог: втомлені роками тотальної брехні «регіоналів» люди захотіли почути від влади правду. Навіть гірку.
І Прем’єр Яценюк чудово виконав свою роль: він щиро і компетентно розповідав людям, як погано нині у державі та як складно буде їм надалі жити. На цій мінорній ноті, як це не дивно, його політсила навіть показала непогані результати на парламентських виборах. Але будь-яка, навіть дуже креативна, ніша має краї. І нещодавно українці з’ясували: а Прем’єр, виявляється, уміє тільки розповідати про негатив, і зовсім не думає про шляхи, які принесли би цій державі позитив. Попутно спливли ще кілька фінансових скандалів, які кидають тінь на чесне ім’я головного «камікадзе», невиконані обіцянки Майдану — і ймовірність дочасної відставки стала більш ніж реальною.

Обіцяв руїну — і слова свого дотримався!

Коли українці вмирали у столичному середмісті від куль «Беркута», тодішня опозиція напрочуд логічно пояснила свої майбутні кроки задля порятунку знекровленої та обкраденої вітчизняної економіки. «Ми створимо технічний уряд», — пообіцяли на Майдані. І це було правильно! Адже на перехідний період, коли необхідність реформувати економіку постала дуже гостро, країні був потрібен саме уряд професіоналів, які не мали би політичної перспективи.

Такі уряди отримувала більшість держав, які опинялися у складній ситуації. Після революційних подій такий уряд постав у Киргизії, після небувалої економічної кризи — у Греції та Італії. Технічний уряд запрацював після політичної кризи у Тунісі.

В Україні, на жаль, далі обіцянок не пішло. Новий уряд, який його очільник Арсеній Яценюк чомусь назвав командою камікадзе, був створений за квотним принципом. І це одразу ж завадило йому працювати ефективно. А від звинувачень у бездіяльності команду Арсенія Петровича рятували хіба що його імідж відмінника та сподівання людей, що людина, котра публічно виразила готовність підставити власне чоло під ворожу кулю, не руйнуватиме державу із запопадливістю попередників.

Експерти висувають цілу низку претензій до Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Якщо коротко, то зводяться вони до відсутності, а не імітації економічних реформ. До кроків, які де-факто нищать, а не стимулюють українську економіку, неефективного використання фінансової допомоги Заходу та різкого зростання податків, зниження соціальних стандартів — без жодних шансів поліпшити ситуацію у майбутньому.

Якщо ж накласти реальну ситуацію у державі на оцінки Прем’єр-міністра Яценюка, то жодних претензій у людей формально бути не має! Арсеній Петрович обіцяв, що всім буде погано? Будь ласка, отримайте і розпишіться — на межі виживання опинилася більшість наших співгромадян. Щоправда, за замовчуванням, симпатики Арсенія Яценюка особисто та його «Народного фронту» сподівалися, що пан Прем’єр знає, що робити для подолання проблем. А оскільки Прем’єр і далі прогнозує погіршення, без жодного проблиску надії, то думка про відставку головного камікадзе вже перестає виглядати крамольною.

«Я люблю твої тріщинки!..»

Кожен маленький українець нині має твердо і чітко усвідомити: між Президентом і Прем’єр-міністром не існує жодних, навіть найменших конфліктів. Потім цю впевненість ми мали транслювати за кордон, до вух наших фінансових кредиторів. «Немає жодної тріщинки між Президентом і Прем’єром, — нещодавно вкотре наголосив пан Яценюк. — Останні події, які відбувалися у країні, засвідчили, що ми йдемо однією командою».

Непублічна частина внутрішньої політики свідчить про зовсім інші тенденції. Між командами Порошенка і Яценюка нині триває запекла боротьба за сфери впливу — задля збереження власних повноважень. І стосується вона різних сфер. Наприклад, влади на місцях. Лише один, але промовистий факт: у Київській області лише у двох районах працюють призначені голови районних державних адміністрацій. В інших — виконувачі обов’язків. Які ні на що не можуть вплинути. Ні зіграти на руку одному з політичних важковаговиків, ні вирішити проблеми своїх територій.

Так, за нашими даними, в одній із районних держадміністрацій обов’язки голови виконує керівник фінансового відділу. В іншій — завідувач відділу культури. Не краща ситуація в Одеській області. Ще недавно не було призначено жодного (!) районного керівника.

Відтак у повітрі підвисла не лише адміністративна реформа — ініціатива, з якої гучно починав роботу Кабмін Яценюка, але й банальні проблеми самозабезпечення регіонів. Що в умовах бойових дій на сході та реальної загрози російського вторгнення на територію інших областей набувають дуже неприємної тональності.

Вчасно зрадити, значить — передбачити!

Незадоволення мужнім революціонером Арсенієм Яценюком зріє і на Заході. Наші європейські та заокеанські партнери готові нині вкладати гроші в Україну та лобіювати наші інтереси у міжнародному середовищі. Але ж не в ситуації, коли розміри корупції за нової влади, як стверджують експерти, анітрохи не зменшилися у порівнянні із ситуацією, коли Київ «тримала» група Януковича! Своє невдоволення ходом економічних реформ навіть публічно висловлює американське посольство, дипломатичні ляпаси на адресу офіційного Києва дозволяють собі у Європі. Черговий, до речі, очікується у Ризі, коли Україні відмовлять у безвізовому режимі та вкажуть на численні недоопрацювання у цьому напрямку.

Усі ці фактори, безумовно, наближають відставку Кабміну Арсенія Яценюка. «Зробити цей крок традиційним шляхом, тобто висловленням недовіри Кабінету Міністрів, Верховна Рада України нині не може, — коментує політолог Сергій Фесенко. — Річ у тому, що у грудні минулого року була затверджена програма уряду. Це означає, що впродовж року, до середини грудня 2015 року, Рада не може висловити вотум недовіри уряду». Також, відповідно до чинного законодавства, Яценюка не може звільнити з посади Президент чи, скажімо, сам Кабмін. Єдиний шанс, за словами Фесенка, якщо Яценюк напише заяву сам. «Я поки що слабо в це вірю», — зазначив аналітик.

Тим часом Яценюка старанно підштовхують зробити цей крок. Адже скандал із тимчасово відстороненим від роботи головою Державної фінансової інспекції України Миколою Гордієнком ще аж ніяк не добіг кінця — і може вистрілити у будь-який момент. Нагадаємо, держслужбовець звинуватив Прем’єр-міністра у заподіянні шкоди державі на суму близько 7 мільярдів гривень. За його словами, звіти про зловживання чиновників, які виявили фінансові ревізори, Прем’єр заховав під сукно і відмовився хоча б якось реагувати на них.

Утiм є ще й інша можливість Україні позбутися «уряду камікадзе», хоча й не така безкровна, як попередні. Йдеться про розвал нинішньої правлячої коаліції, який автоматично призведе до відставки уряду. Прем’єр, судячи з його слів, до такого варіанту розвитку подій готовий. Адже корупціонери, з якими він останнім часом почав боротися під прицілом телекамер, мають всі засоби персонально воювати з ним та рештою уряду. «Адже у їхніх планах — відправити мене у відставку, розвалити коаліцію, — сказав Арсеній Яценюк. — Це повторення 2005 року».

Як стверджують політологи, з коаліції може вийти Радикальна партія або «Батьківщина». Цвяшок у переформотовану могилу нинішньої влади можуть додати і самі перебіжчики із «Народного фронту». Джерела, близькі до Верховної Ради України, називають у цьому переліку прізвище фігуранта недавнього фінансового скандалу Миколи Мартиненка і його групи депутатів.

Шукаємо нові обличчя

Відставка нинішнього уряду — це, хоча й безсумнівний крок уперед, але всього лише половина справи. Важливе питання, яке постає сьогодні: хто прийде на зміну команді Арсенія Петровича?

Серед імовірних кандидатів — нинішній спікер Володимир Гройсман, який нині робить швидку політичну кар’єру. Посада Прем’єра на цьому шляху виглядала би цілком логічною. Кажуть навіть, що Президент Петро Порошенко планував призначити Гройсмана очільником уряду ще після виборів. Але Захід, мовляв, наполіг на Яценюку. Нині ж ситуація суттєво змінилася.

Серед претендентів називають ім’я нинішнього міністра-«іноземця», очільника Міністерства фінансів Наталію Яресько. У підтвердження наводять публікації у західних ЗМІ, які позиціонують пані Наталію як перспективного українського політика для західного світу. «Нині відбувається фактична презентація Яресько для Заходу, — каже аналітик Володимир Октисюк. — Вона їздить у США, країни ЄС, веде активні перемовини з МВФ. Її вже фактично позиціонують як людину, яка буде в Україні і реформи втілювати, і з корупцією боротися». Тож ця постать була би вигідною і нашим західним партнерам, і Президенту. Останній аргумент, утiм, може зіграти і проти Яресько — політики, які побоюються концентрації влади в одних руках, можуть не підтримати цю кандидатуру.

До того ж Яресько майже гарантовано не набере більшості у Раді. «Її можливе обрання було би розтлумачено як те, що Кабінетом Міністрів через свою довірену особу напряму керує Міжнародний валютний фонд, — каже політолог Вадим Карасьов. — Тому ситуація із Яресько — радше фейк, ніж реальний сценарій».

Усіх цих недоліків позбавлена постать Юрія Єханурова. Цей політик, як відомо, у 2005 році вже виконував обов’язки «технічного» Прем’єр-міністра і був звільнений із посади після формування нового уряду Віктора Януковича. Політичні експерти зазначають: пан Єхануров, який тривалий час був непублічним, почав з’являтися у ЗМІ. Це може бути звичайним збігом обставин, а може, і підготовкою до нової посади.

На думку політологів, це був би далеко не найгірший вибір. З одного боку, Єхануров, на відміну від надто молодого Гройсмана і зовсім недосвідченої в апаратних іграх Яресько, має відповідний досвід роботи як на цій посаді, так і в Міністерстві оборони — що у нинишній воєнний час буде додатковим козирем. Його політичні погляди — прозахідні, фігура достатньо компромісна, аби успішно пройти голосування у Раді.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Залишиться «врізаним»

На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, ймовірність відставки голови українського уряду є, але її не варто перебільшувати. «Найімовірніше, Яценюк залишиться на посту, але його повноваження будуть урізані, — каже аналітик. — Можуть бути запроваджені нові посади: першого віце-прем’єра з реформ, із європейської інтеграції. Вважаю, що візит керівників Єврокомісії сприятиме появі таких посад».