Беня і крик

25.03.2015
Беня і крик

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

На сьогодні в Дніпропетровську анонсували народне віче. Про це ще позавчора повідомив на своїй сторінці у «Фейсбуці» народний депутат Андрій Денисенко. Він назвав анонсовані збори вічем «за національну єдність, проти переродження всього демократичного режиму в режим авторитарний, проти реваншу і спроб розколоти Україну, виконавши таємний протокол Мінських домовленостей». Ідеться про демонстрацію підтримки голови Дніпропетровської адміністрації Ігоря Коломойського в умовах його протистояння з центральною владою. А суперечка загострюється не на жарт.
Після силових дій влади задля повернення впливу в державній компанії «Укртранснафта», де донедавна домінувала бізнес-група «Приват» Коломойського, почалася друга серія конфлікту. «Днiпропетровськi» застосували бiйцiв мiсцевих добровольчих пiдроздiлiв. Людей із «приватівського» кола обвинуватили у створенні банди і вбивстві працівника СБУ. Заступник голови Дніпропетровської ОДА Геннадій Корбан заявив, що «в Києві сидять злодії, і пора цим злодіям піти», а спроби центру усунути Коломойського — це нібито виконення втаємничених угод із росіянами в Мінську. «Годі брехати про децентралізацію, годі брехати про успіхи при проведенні АТО, про кількість загиблих... Тепер правоохоронці підмінили собою режим Януковича», — не шкодував стріл у бік Києва найближчий соратник «Бені».
Учора він підтвердив, що віче відбудеться, хоча це ініціатива не обласної влади, а громадських організацій. «Дніпропетровськ не збирається відділятися від України й вивішувати якісь фейкові прапори, але ми прагнемо одного — виконання обіцянок. Ми хочемо бачити процес [фінансової] децентралізації», — сказав Корбан, ще більше окресливши серйозний конфлікт Дніпропетровська в особі олігарха Коломойського з офіційним Києвом.

Ворог № 1 не тільки Путіна?

Донедавна такий сценарій розвитку подій мало хто міг передбачити. Адже саме Дніпропетровськ серед усіх південно-східних областей постав найпотужнішим форпостом на шляху російської агресії. Ще коли Путін став анексувати Крим, тут зібрався проукраїнський мітинг із небувалою для міста кількістю учасників. Коли ж розпочалися бойові дії на Донбасі, саме в Дніпропетровську вперше стали активно формувати добровольчі батальйони. І така згуртованість пов’язувалася насамперед із потужною фігурою керівника групи «Приват» Ігоря Коломойського.

Як зізнається Ігор Валерійович, власну кандидатуру на посаду голови Дніпропетровської ОДА він зі своєю командою запропонував сам. Він одразу заявив про свою націленість на те, щоб забезпечити у регіоні спокій, щоб Дніпропетровщина залишалася частиною неподільної України. А пам’ятне висловлювання новоспеченого голови облдержадміністрації щодо «шизофреніка» Путіна тільки додало Коломойському балів.

Вибори до Верховної Ради підсилили переконаність у тому, що команда Коломойського й Блок Порошенка — якщо й не «близнюки-браття», то щось до цього близько. Адже в ряді мажоритарних округів перемогли кандидати, які донедавна про такий успіх могли хіба що мріяти. Як, приміром, яскраво виражений представник національного спектру політичних сил Андрій Денисенко, який ніколи публічно не розмовляв російською, а тепер впевнено переміг у центральному виборчому окрузі російськомовного Дніпропетровська. Пан Андрій ішов на вибори саме під егідою Блоку Порошенка, але при цьому вважався людиною, наближеною й до Коломойського.

Те ж саме можна сказати і про деяких інших нових нардепів — Віталія Купрія, Максима Курячого, Валентина Дідича та навіть Дмитра Яроша. Звісно, і про Бориса Філатова, який здавна вважається людиною Ігоря Валерійовича.

Але той же Філатов ще під час виборчої кампанії почав потихеньку відхрещуватися від своєї приналежності до Блоку Порошенка. Уже в парламенті його не взяли до фракції БПП. Тож можна говорити, що «тліти» ситуація почала ще раніше — щоб досягти апогею біля офісної будівлі «Укртранснафти», куди після зміни державою керівника заявився Ігор Коломойський та, не добираючи висловів, обматюкав одного з журналістів. Нагадаємо, ті події призвели до догани Президента держслужбовцеві Коломойському.

Стінка на стінку

Далі було більше. Позавчора голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко озвучив версію про опосередковану причетність вищезгадуваного Денисенка до ситуації з убивством у Волновасі Донецької області працівника СБУ Віктора Мандзіка (позивний «Панчер»)

Згідно з довідкою МВС, 22 березня міліція порушила справу «за фактом організації озброєної злочинної банди з метою скоєння нападів на підприємства, установи, організації та окремих громадян». Правоохоронні органи розшукують підозрюваного в безпосередньому виконанні убивства помічника депутата від БПП Андрія Денисенка — Дениса Гордєєва, який був юристом «Правого сектору». Фігурантами справи є також Артем Мартиненко, Дмитро Іванов, Станіслав Джумаєв та Олександр Сіренко.

Згідно з документом, 21 березня о шостій годині у Волновасі військові зупинили три вантажівки, відібрали у водіїв документи й телефони та висунули претензії, що водії начебто рухаються не в тому напрямку. Через деякий час на мікроавтобусі прибули ще двоє військових і приєдналися до претензій проти водіїв. Після цього на місце під’їхали Мандзік і прокурор району Сергій Браговський. Між ними і військовими виникла словесна перепалка, в результаті якої один із військових наказав привести зброю до бойової готовності. Чоловіків кинули на капот і скрутили їм руки. Мандзік представився працівником СБУ та спробував вирватися, після чого один із військових вистрілив у повітря, а потім — у голову Мандзіку. Працівник СБУ помер у лікарні, не приходячи до тями.

У рамках розслідування проведено обшуки в Донецькій та Дніпропетровській областях, виявлено 9 автоматів, 5 гранатометів, 31 гранату, 24 гранати до підствольного гранатомета, 4295 набоїв, тротилові шашки та інше.

Андрій Денисенко назвав такі звинувачення ахінеєю. «Те, що вони роблять зараз, наливайченки, порошенки і інші, — це нищення України. Сьогодні руйнується форпост української державності. Заява про те, що Корбан, Олійник і Денисенко причетні до вбивства офіцера СБУ — адекватна? Ні Олійник, ні Корбан в очі ніколи не бачили Гордеєва», — каже нардеп.

Корбан і Олійник є не лише заступниками голови ОДА, а й людьми, здавна наближеними до Коломойського.

Тим часом Денисенко, Віталій Купрій, Валентин Дідич і Олександр Дубінін (ще один мажоритарник від Блоку Порошенка по Дніпродзержинську) оголосили, що виходять із фракції БПП на знак протесту проти звинувачень керівництва Дніпропетровщини в причетності до злочинних дій.

Не забарилися з реакцією і в БПП. «Рада фракції партії «Блок Петра Порошенка» вважає виголошену цими депутатами позицію такою, яка дискредитує саме поняття народного депутата. Ми всі балотувалися в парламент, щоб писати і приймати реформістські закони, а не відстоювати приватні бізнес-інтереси та покривати кримінальні злочини», — зазначається в поширеній заяві. У фракції заявляють про ймовірність подання з боку Генпрокуратури на розгляд Верховної Ради щодо необхідності позбавлення цих нардепів недоторканності.

Отож можна говорити про те, що коса найшла на камінь всерйоз. Чи справді Дніпропетровськ піде на ескалацію конфлікту, покаже анонсоване на сьогодні віче.

ОЦІНКА

Сергій Дацюк, філософ:

— Що ми отримали в ситуації зі спробою деолігархізації певних квазідержавних активів олігарха Коломойського? Ми отримали стійке уявлення про наступне. Публічної політики деолігархізації ні в парламенту, ні в уряду, ні в Президента немає. Посилання лише на один критерій — що влада хотіла розпочати деолігархізацію з активів людини, яка є водночас бізнесменом і державним чиновником, — не витримують критики.

У процесі деолігархізації потрібно брати до уваги критерії найбільшої суспільної шкоди: 1) інфраструктурність (повсюдність, стандартизованість та загальнодоступність для української громади) олігархічних активів; 2) розмір втрат для держави від монопольного становища олігархічних активів; 3) критичну важливість олігархічних активів для обороноздатності країни в ситуації війни; 4) позиції самого олігарха (патріотичність, участь у обороні країни під час війни і т.д.) З цієї точки зору Коломойський не є першим у черзі на деолігархізацію. Будь-який експерт назве вам іншу послідовність (Ахметов, Фірташ і т.д.). Тобто виглядає так, що дійсно хтось з владоможців зводить із Коломойським рахунки.

З урахуванням цих обставин саме несправедливість початку деолігархізації закладає для цього процесу величезний ризик. Можливо, зумисно процес деолігархізації було розпочато в такий спосіб, щоб через реакцію емоційного Коломойського показати всій українській громаді, що дуже небезпечно проводити деолігархізацію зараз і відкласти її на невизначений термін?..

Олігархи мають бути знищені публічно, послідовно і на основі випрацюваної та оголошеної політики.