«Червоний» Бердянськ — для «зелених чоловічків»?

05.03.2015
«Червоний» Бердянськ — для «зелених чоловічків»?

На злітно-посадковій смузі цього закинутого аеропорту можуть з успіхом приземлитися «заблукалі» російські військові літаки.

Воно нібито й доцільно — здати в оренду де-факто «мертве» майно, яке ти не використовуєш роками; нібито навіть і благородно — заробити якусь копійчину для міського бюджету. Якби не дві суттєві обставини: з ким влада має намір укласти договір про оренду і, власне, про владу з якою репутацією йдеться.

«Куплю клаптик землі. Із злітно-посадковою смугою...»

Репутація ж ця «не вельми», і доказова база неадекватності «мерських» рішень в автора цих рядків — як журналіста, котрий тридцять три роки мешкав у Бердянську, — переконлива. Доста епатажної присутності на міському ринку послуг київського ТОВ «Чиста вода» (корупційну схему — майно КП «Міськводоканал» балансовою вартістю 87,3 мільйона гривень віддали в оренду фірмі зі статутним капіталом 43 тисячі гривень — «УМ» викрила 18 серпня і 19 грудня 2009 року публікаціями «Хто каламутить воду у Бердянську» й «Аферисти чистої води» (за два роки ТОВ хапнуло кількасот мільйонів гривень платежів, з обіцяних на ремонт водомережі 120 мільйонів не потратило ні копійки). «Відкопав» для міста такого «партнера» мер Валерій Баранов, його наступник Євген Шаповалов узаконив оборудку, а своєрідну естафету корупційності підхопив Олексій Бакай, який «мерствує» і сьогодні.

На часі — чергова спроба місцевої влади ввести в оману громаду не лише Бердянська. Якщо епатаж із «Чистою водою» коштував курортному місту значних лише фінансових втрат, то наразі мова про ризики для національної безпеки України. Жодного перебільшення! Згадаймо, з чого розпочалася злочинна анексія Росією українського Криму? Правильно — із взяття путінськими спецназівцями під свій контроль аеропорту Севастополя, на якому невдовзі приземлилося кілька десятків військово-транспортних літаків із десантом. Далі — пішло-поїхало (за унеможливленого владою України будь-якого реального спротиву «зеленим чоловічкам», але це вже дещо інша тема). Хто безперешкодно надав злітні смуги для прибуття вояків країни-агресора? Відповісти можна з першої спроби, згадавши, що у 2010 році аеропорт міста-героя «не по-геройськи», бездумно було передано в оренду підконтрольним Рінату Ахметову структурам....

Наразі ж достеменно відомо, що цей самий пан Ахметов у лютому заслав своїх «козачків» до Бердянська з клопотанням про оренду аеродрому і в цьому курортному містечку. В офіційному листі від «Метінвесту» ідеться про те, ніби він претендує на «лише» адмінбудинок із прилеглою до нього земельною ділянкою. Але ж на цій ділянці не що інше, як злітно-посадкові смуги для військового транспорту! Довжини цих залізобетонних смуг — 2500 метрів — достатньо для посадки російських літаків Іл-76 і Ан-124, акцентують експерти (ці літаки здатні брати на борт, відповідно, по 200 і 900 вояків із повним бойовим спорядженням). Колишній очільник КП «Бердянський аеропорт» Іван Шмаровоз упродовж тривалого часу очолював технічну службу аеродрому військовиків, відтак авторитетно стверджує, що у майже аварійному стані лише адмінбудинок, злітно-посадкові смуги ще згодяться. Кому?

«Не дамо перетворити Бердянськ на Іловайськ!»

Невже агресору?.. Вірогідність такого перебігу подій заперечує міський голова Бердянська Олексій Бакай, переконуючи, ніби угода передбачатиме оренду лише коротких, довжиною 1500 метрів, смуг, що унеможливить посадку великих літаків. Однак годі сподіватися на дотримання орендарем «від Ахметова» всіх домовленостей. Це ж те саме, аби здати ТАКОМУ безхатченку в трикімнатній квартирі лише одну з умовою, що до інших двох — за відсутності господаря! — йому зась... Ось у місті й наростає певний спротив «співпраці» мерії з компанією олігарха. Попри те, що Бердянськ завше вважався «червоним», — виборці зазвичай голосують за комуністів або «регіоналів», — дедалі більше люду непокоїть небезпечна для України перспектива. У тому сенсі, що Бердянськ може стати легко здоланим пунктом у злочинних намірах Росії чимскоріше прокласти Північним Приазов’ям суходільний шлях до Криму. Місто лежить на півдорозі агресора до вже загарбаного півострова, і здача його аеродрому (а затим — і Бердянського морського порту) матиме непередбачувані стратегічні наслідки, у тому числі й для оборони Маріуполя (між містами — менше ста кілометрів).

Попри таку «перспективу» міська влада продовжує «гнути свою лінію»: «Ми не здаємо в оренду полоси «лівим», «правим», а тим паче сепаратистам... Питання розглядається в законному порядку», — заявляє чинний бердянський мер Олексій Бакай. На фінансовому аспекті договору акцентує заступник начальника міського управління комунальної власності Алла Тахтаджиєва: впродовж двох років й одинадцяти місяців міська казна щомісяця одержуватиме від орендаря 200 тисяч гривень. Цей аргумент, судячи з усього, переважив усі інші, позаяк комісія міської ради з питань комунальної власності дала звою згоду на оренду. Відомий своїми симпатіями до «усього донецького» депутат Юрій Кара відволікає увагу колег тезою про заборону приватизації аеродрому: які, мовляв, можуть бути сумніви? Голосуймо!.. Остаточне рішення 26 лютого повинна була ухвалити сесія міськради, однак в останній момент питання зняли з порядку денного. З неофіційних джерел стало відомо, ніби у ситуацію втрутився голова Запорізької ОДА Валентин Резніченко, представлений громаді регіону 21 лютого. Як очільник і ради оборони області він, вірогідно, приструнив надто зговірливих можновладців Бердянська: необхідно ж узгодити таке рішення з низкою інституцій. За інформацією неофіційною, у силових відомствах згоду на оренду особисто пан Ахметов ніби вже виклопотав, й останні бар’єри — штаб ВПС України і рада оборони регіону.... Невже й тут повірять, що найбагатший олігарх України став патріотом?..

Востаннє злітно-посадкова смуга військового аеродрому в Бердянську була задіяна у 2007 році — для проведення міжнародного авторалі. Що далі?..