Посади — ніщо, розвиток села — все

27.01.2015
Посади — ніщо, розвиток села — все

Дмитро Воронін, Іван Томич, Віталій Скоцик та Зиновій Холодюк підписали Політичну угоду про співпрацю. (автора.)

«У європейських партій політика полягає не в тому, щоб виграти вибори і провести свого лідера до влади на якусь позицію, — наголошує один з ініціаторів нового аграрно-політичного об’єднання, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик. — Політична партія, яка приходить до влади у сучасній західноєвропейській країні, делегує кращих фахівців у тій чи іншій галузі на профільні посади. Якщо делегований представник не спрацював, як належне, його одразу відкликають і делегують інших людей, які могли б реалізовувати стратегію, розроблену політичною силою. У цьому полягає і наша мета. Так, ми хочемо бути в першій трійці на місцевих виборах, на парламентських виборах. Але не для того, щоб певна людина прийшла до влади чи стала міністром. Хочемо, щоб та стратегія, яка зараз формується у програмі Аграрної партії (а вона більше економічно-соціального плану), планомірно реалізовувалася».

Стратегія — мінімум на 25 років

Головна мета новоствореного громадсько-політичного об’єднання — спільно створити комплексну стратегію розвитку агропромислового комплексу на найближчі 25—35 років. Таку, яка б визначала конкретні кроки з відродження села. І трансформувала країну з сировинного постачальника на виробника готової сільськогосподарської продукції. «Ми не говоримо про об’єднання партій. Ми говоримо про те, що об’єднуємо зусилля для того, щоб вибудувати стратегію розвитку галузі, розвитку села та держави на 25-35 років вперед і планомірно її виконувати», — уточнив голова Аграрної партії України Віталій Скоцик. Разом з ним голова Партії відродження села Дмитро Воронін, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич та голова Селянської партії України Зиновій Холодюк на прес-конференції «Хто врятує галузь №1 економіки України — агросектор?» попередньо презентували спільну стратегію з розвитку села. Особливістю цієї стратегії, як і становлення нової громадсько-політичної коаліції, є «низові», дійсно демократичні ініціативи, що лягли в основу економічної, соціальної і політичної програми об’єднання.

Історія і будні селянської демократії

«Перша демократична партія з’явилася в Україні в 1917 році, і знаєте, як вона називалася? Українська хліборобська демократична партія. Власне, вона була ініціатором злуки УНР-ЗУНР, як і виданого перед цим четвертого Універсалу про соборність і незалежність Української Народної Республіки. Тобто селяни, як основа середнього класу, відіграли роль початку демократизації українського суспільства як такого. Думаю, сьогодні в українському суспільстві ми маємо основу для того, щоб створити такого типу українську демократичну партію, вибудувану знизу до верху на основі соціального середовища середнього класу людей, які живуть і працюють в Україні. У парламенті немає ні фракції, ні політичної складової, яка відстоює сьогодні інтереси села чи аграрної галузі в цілому. І це один з мотивів, чому ми вирішили, що потрібно будувати таку політичну силу, — стверджує Віталій Скоцик. — Адже у нинішній програмі уряду питання галузі №1 звучить в одному: плануємо наростити експорт сільськогосподарської продукції до 100 мільйонів тонн. А ми опікуємося не тим, щоб наростити експорт сировинної продукції. Ми повинні зробити так, щоб ця продукція всередині країни отримала додану вартість, створювала робочі місця, дала можливість генерувати гроші на місцях у вигляді податків для розвитку сільських територій... У нас є Національний інститут аграрної економіки, в якому зібрані достатньо кваліфіковані спеціалісти. Але жоден з них не брав участі ні в підготовці коаліційної угоди, ні в програмі уряду, що б стосувалося аграрної галузі. Політична сила демократичного типу, коли вона приходить до влади, делегує своїх кращих спеціалістів на профільні посади. Я б не хотів аналізувати чи теперішнього міністра, чи попереднього. Але факт: міністри, які останнім часом очолюють галузь, не делеговані аграрною спільнотою. Тому люди, які проживають на сільських територіях, через них не можуть впливати на державну політику».

Потенціал — в об’єднанні зусиль

За даними Державної служби статистики України, станом на 1 січня 2014 року в сільській місцевості проживали майже 14,1 млн. осіб, що становить майже третину всього населення країни (45,4 млн. осіб). Учасники новоствореної позапарламентської аграрної коаліції ставлять завданням переламати стійку тенденцію до зубожіння, зневіри і соціальної незахищеності сільського населення. «Ми говоримо, що нарощуємо виробництво, але чудово розуміємо, що потенціал вітчизняної аграрної галузі сьогодні використано максимум на 10-20%», — сказав голова Аграрної партії. Реалізувати конкурентний потенціал галузі, на думку Віталія Скоцика, допоможе спільна політична сила, яка вже взялася за розробку плану дій з реформування українського АПК. Саме для цього Аграрна партія об’єднала зусилля з Партією відродження села, Селянською партією України та Асоціацією фермерів і приватних землекористувачів (АФЗУ). Підтверджуючи наміри, голови трьох партій та керівник АФЗУ і підписали «Політичну угоду про співпрацю та спільну участь у виборах до місцевих рад».