Шановна редакціє газети «Україна молода»! Якось чув пісню «За Україну» на слова Миколи Вороного, репресованого комуно-сталінським режимом, так ця пісня наче писана для сьогоднішнього періоду. Тому пропоную опублікувати її у вашій газеті (і моїй також, бо передплачую «УМ» з дня її заснування і вже передплатив на 2015 рік) із рекомендацією Міністерству оборони запровадити її як маршову пісню в кожному підрозділі, в кожній роті.

Аналізую результати виборів. За Блок Петра Порошенка та «Народний фронт» виборці віддали майже половину голосів, причому порівну. Це значить, що переважна частина суспільства — за демократію, євроінтеграцію та проти одновладдя. Бажають, щоб влада була демократична та паритетна. «Самопоміч» та Радикальна партія вкупі мають понад 18%.

До шановної газети «Україна молода» звертається пенсіонер-геолог Анатолій Якович Шинкаренко, 77 років. Річ у тім, що в нашому місті з потугами можна знайти «Україну молоду». Газета буває тільки в кіосках «Укрпошта». Усі кіоски розташовані у центральній частині міста, біля Головпоштамту. Я проживаю за 3 кілометри від центру і добиратися по газету до пошти дуже незручно.

Читаючи останнi номери газет, слухаючи новини, доходжу висновку, що повертаємося у 1917 рік. У той час Україна була проголошена незалежною державою, але час був важкий. Для розбудови держави і зміцнення армії не вистачало коштів. У такий складний для держави час з’явилися Винниченко, Махно та їм подібні.