Сто років тому російські вояки теж поводилися, як скоти

Сьогодні, коли Тернопільщина гірко оплакує своїх кращих синів, що гинуть у війні на сході України, тут усе-таки знайшли можливості «пом’янути» і зовсім іншу війну — Першу світову, рівно сто років з початку якої виповнилося 1 серпня. Цій даті приурочено унікальну виставку в обласному державному архіві, автором якої став головний спеціаліст відділу інформації та використання документів установи Андрій Цаль. Що ж, Перша світова, безумовно, варта того, щоб згадувати про неї навіть під загрозою Третьої. Андрій Цаль нагадав журналістам, що та війна, по суті, ознаменувала кінець старого світового порядку, знищила колишні імперії та створила нові національні держави.

На межі ХІХ—ХХ століть утворилися два блоки за спільним інтересом, які мали на меті перекроїти карту світу, більше захопити чужих територій, поневолити економіки інших народів та взяти під контроль світовий ринок: Троїстий союз, до якого входили Німеччина, Австро-Угорщина й Італія, а також Антанта, у складі якої були Англія, Франція та Росія.

Криваве побоїще тривало понад чотири роки, у ньому брали участь 38 держав і понад 70 мільйонів осіб, з яких 10 мільйонів загинули і 20 — скалічено. Відчутно постраждала в ньому і Тернопільщина. Документи, що розповідають про ті далекі трагічні події, і представлені в обласному державному архіві на виставці під назвою «Війна, яка змінила все». Особливо цікавими з-поміж них видаються сьогодні, зокрема, матеріали стосовно загальної мобілізації, створення і діяльності легіону Українських січових стрільців, відомості про тодішній стан армій, культурну й національну політику щодо місцевого населення. А також — про збитки, завдані як економіці й культурі краю в цілому, так і її пересічним жителям, в тому числі моральні. Наприклад, карта воєнних руйнувань, інформація про те, скільки дзвонів зняли з храмів Тернопільщини «на потреби армії» чи про штрафи за те, що тернополяни... «збиралися більше трьох осіб в одному місці».

До речі, в документах тернопільського архіву є багато цікавого і про те, як поводилися солдати тодішньої «могутньої» Російської імперії під час окупації Тернополя в 1914—1917 роках. У переліку — «пуляння» по шпилях церков, грабежі магазинів і складів, навмисні підпали, закриття українських установ і... пиятика. На предмет останньої приводжу коротенький уривок з архівних досліджень відомого тернопільського краєзнавця Ігоря Дуди: «Російське командування наказало розбити цистерни зі спиртом, що зберігалися в нішах під залізничним мостом, побоюючись, щоб вони не потрапили до рук охочих до пиятики солдатів. Від моста вулицею Тарновского до костьолу стікав потічок чистого спирту. Його вздовж вулиці охороняв козацький патруль iз нагайками... Коли бракувало шампанського і «водки», солдати пили одеколон і денатурат. Зростала дорожнеча. З’явилися спекулянти й різні комбінатори. І такі безчинства відбувалися на тлi того, що всі солдати російської армії зобов’язані були регулярно сповідатися і причащатися у православних священиків...» Як бачите, нинішнім покидькам-терористам на сході України є з кого брати приклад у «славній» російській історії.