Їстівний вік щавлю нетривалий

Може видатися дивним, що хтось готує суп із кропиви чи вареники начиняє лободою. Але весняна зелень — це те, чим природа обдаровує людей після холодів, щоб вони змогли справитися з нестачею в організмі вітамінів і різних інших корисних речовин. Тож — із домашніх чи магазинних рослин — саме є змога сповна насолодитися природними дарами.

Щоб зготувати вареники весняні, готуйте круте тісто з 500 г борошна, яйця, чайної ложка солі, 0,5 склянки води. Скачайте його в кулю і залиште у спокої на 10—12 хвилин, накривши серветкою. Далі розкачайте тісто у тонкий пласт і наріжте квадратиками 5х5 см чи вичавіть склянкою кружальця. Для начинки візьміть 500—600 г зелені (молоде листя подорожника, щавель, лобода, кропива, кріп, зелена цибуля), 3 цибулини, олію для смаження, 300 г м’ясного фаршу, сіль і чорний мелений перець за смаком. Зелень переберіть, ретельно промийте у холодній воді 2–3 рази, обсушіть, дрібно поріжте і перетріть руками. Цибулю почистіть, наріжте і обсмажте на олії. Відцідіть зайвий жир, нехай маса охолоне. Зелень і цибулю з’єднайте з фаршем, посоліть і поперчіть за смаком. Усе ретельно перемішайте. На середину кожного квадратика чи кружальця тіста покладіть начинку, з’єднайте краї тіста і защипніть. Відваріть вареники у киплячій підсоленій воді до готовності. Перекладіть на таріль і подавайте зі сметаною.

Вік їстівного щавлю недовгий — максимум до червня. Бо стара рослина містить у великих кількостях шкідливу для шлунку людини щавелеву кислоту. Саме тому в їжу слід використовувати тільки молоде листя, в якому кислоти мало. До речі, поєднати страви з щавлем із молочними продуктами (наприклад, зелений борщ зі щавлем подавати зі сметаною) — означає надійно захистити свої органи травлення від підступної кислоти. Зовсім просто приготувати з молодого листя бутербродну щавлево–сирну масу. Беріть потертий плавлений сирок або 100—150 г вершкового сиру, 2 столові ложки подрібненого листя щавлю, 1–2 столовi ложки майонезу — змішуйте і намащуйте на тости з пшеничного або житнього хліба.

Еліксиром здоров’я раніше називали звичайну кульбабу. Бо вона містить у собі трохи не половину таблиці Менделєєва. Цікаво те, що всі частини рослини мають цілющі властивості і придатні для вживання. Втім, найкорисніше листя кульбаби, що містить вітаміни С, В, протеїни, залізо, марганець, фосфор. У зелені кульбаби є і потрібний організму кремнезем. Його кількість у крові людини незначна, але якщо вона зменшується, то починаємо «відчувати погоду», погіршується психічний стан, виникають проблеми з волоссям, шкірою і навіть кістками. Тому навесні не відмовляйтеся від вживання молодого листя кульбаби, яке потрібно збирати до цвітіння кошиків. Гіркоти позбавляються двома способами. Найчастіше зібране листя обдають двічі крутим окропом. Є ще спосіб відбілювання: кульбабу на корені прикривають від сонця дошками або соломою. Зрозуміло, що збирати листя кульбаби для споживання, як і будь–які інші їстівні рослини, не варто у межах міста, вздовж шосе і залізниці, бо замість користі отримаєте надмірну порцію свинцю з вихлопних газів та інші шкідливі речовини.

Для корисного салату потрібно 100 г листя кульбаби, 50 г зеленої цибулі, 25 г петрушки, 15 г олії, сіль, оцет, перець, кріп за смаком, варене яйце. Зелень треба ретельно помити, залити водою, всипати добрячу жменю солі. Через 20—30 хвилин сполоснути і обсушити. Усі інгредієнти порізати, змішати, посолити, поперчити, заправити олією й оцтом. Такий салат гармоніює із запеченою чи вареною картоплею, рисом або гречкою. Доречним буде і шматок м’яса чи риби. Взагалі, всі салати з весняною зеленню ви сприймете органічніше, якщо смакуватимете їх не соло, а у поєднанні із звичнішими стравами.

Із листям кульбаби можна приготувати навіть окрошку. Потрібно:

2 склянки кефіру, 100 г листя кульбаби, сіль, по невеликому пучку зеленої цибулі, петрушки, кропу. Всю зелень та вимочене листя кульбаби дрібно нарізати і додати до кефіру. Посолити на смак. У кожну порцію додати кубики вареної «у мундирах» картоплі та вареного м’яса або (і) варене яйце.

Смакуйте на здоров’я!