Коли Батьківщина в небезпеці

Учора — противники, тепер — бойові побратими

Ще кілька місяців тому село Нові Петрівці під Києвом асоціювалось в українців лише з «екс–резиденцією екс–Президента». Нині увагу більше привертає військовий полігон навчального центру Національної гвардії України, де від 14 березня 500 добровольців із Майдану проходять військову підготовку, яка триватиме 14 днів. Як дізналася «УМ», частина бійців уже подумує про те, щоб підписати контракт на подальшу службу в Національній гвардії. Відомо, що на військове навчання вже готується друга хвиля.

Вишневий паркан у лісі, за яким розташована військова частина, охороняють хлопцi з Внутрішніх військ. Майданівці живуть окремо, у власному наметовому містечку, облаштованому, як у польових умовах. Цікаво, що ще місяць тому вони були умовними ворогами і стояли по різні боки барикад. Зараз спільна справа об’єднала, хоча певна настороженість у стосунках лишається. «Не заперечуватиму, що спершу ми хлопців справді сприймали ворожо. Але зараз ми усвідомлюємо, що маємо спільну мету. Та і молодняк із Внутрішніх військ — це не «Беркут». От iз «беркутнею» не змогли б точно знайти спільну мову», — говорить сотник 5–ї сотні Віталій. Саме через це дехто з майданівців відмовився їхати на навчання у військову частину «Барса». «Ми на Майдані змогли самі зорганізуватись, чому нам зараз звертатись по чиюсь допомогу та ще й таку», — кажуть вони.

Самі бійці з Внутрішніх військ теж відчувають на собі психологічний вплив нещодавніх подій. «Ми помітили, що майданівців, які зараз тут перебувають на службі, люди краще сприймають, аніж нас. Ми для декого, неначе перші вороги. І, на жаль, розвіяти міф, що ми були проти людей, зараз дуже важко», — зізнаються вони, запевняючи, що зброю проти українців не застосовували. Але слово «наказ» для них і зараз святе. «Невже ви самі не розумієте, що б нас тоді чекало?» — виправдовуються, реагуючи на запитання, чому не відмовилися виконувати злочинні накази.

На війні — як на війні

Інструкторами новачків теж виступають офіцери Внутрішніх військ. Попри бойовий досвід протистояння на Інститутській та Грушевського, багато хто з добровольців справжню бойову зброю тримає в руках уперше. Попри те, що і сам полігон, і оснащення, і умови проживання далекі від ідеального, хлопці викладаються на повну. Василь, командир відділення майданівців, у розмові з «УМ» переконував, що більшість хлопців йшли на службу «з нуля», а у військовій частині за кілька днів навчилися вже багато чому. «Хлопців навчили ходити строєм, слухають команди, немає «махновщини», яка була на Майдані. Усе — як в армії. Вміють збирати–розбирати зброю, заряджати патрони, проводити стрільбу. Уявіть, серед нас були навіть ті, кого відразу відправили у снайпери, хлопці стріляють «на відмінно», — пишається командир своїми вояками.

На проведення військових зборів 12 березня Кабмін виділив МВС 13,473 млн. гривень, однак, схоже, чи гроші ще не дійшли, чи освоїти їх ще не встигли. Розмовляли ми з паном Василем під дощем — до наметового містечка під час навчання не пускають. Було видно, що у хлопців немає ні дощовиків, ні шапок iз рукавицями. «Так, руки мерзнуть, але ми ж не їхали сюди жити, як у Межигір’ї. Ми знали, що це служба, тому все добре, ніяких незручностей немає, нам усе подобається. Повірте, що на війні не запитуватимуть, комфортно чи ні. Що промокли намети — нічого страшного, висохнуть», — каже він.

Щодо їжі, то хлопці кажуть, що не перебірливі: усе влаштовує, їдять те, що дають у їдальні. Навіть проговорилися, що «вевешники» по–секрету їм сказали, що з появою новобранців тих стали годувати краще. «Нас на Майдані балували дуже, то зараз намагаюся не дозволяти хлопцям розслаблятися. Усе необхідне ми маємо», — зазначає пан Василь. Хоча тиждень тому в мережі «Фейсбук» був заклик до волонтерів привозити в Нові Петрівці продукти, бо хлопцям не вистачає продовольства.

Не забувають волонтерки вояків і нині. Підійшовши до воріт частини, ми почули розмову двох дівчат, які привезли харчі, із солдатом із Внутрішніх військ. «Хлопці, а ви їсти хочете?» — звертається дівчина у синій куртці до солдата. Вартовий ніяковіє: «Та ні, ми не голодні, нас годують — кашею». Волонтерки виймають пакунок і кажуть: «Тоді покличте когось із старших, це передача буде». «Давно до нас із такими подарунками не приїжджали», — сміються військовики.

Активістка Майдану Діана, яка зараз опікується мобілізованими майданівцями, розповіла «УМ», що спершу справді були проблеми з їжею та одягом для бійців, але зараз ситуація стабілізувалась. «Парубій пообіцяв, що у найближчий час у хлопців буде все необхідне. Чим закінчаться ці обіцянки — ми не знаємо, але люди дуже допомагають. Зараз Майдан більше переймається, щоб не зробили з цих хлопців один із підрозділів міліції, але я навіть думати не хочу, що нас можуть так підставити», — каже вона.

Ціна життя — уміння надати допомогу

Готовність до праці та оборони висловили не лише чоловіки, а й жінки, масово записуючись на курси з надання першої медичної допомоги. Протягом місяця такі курси організували на базі Червоного Хреста,  Київської міської станції екстренної медичної допомоги та клініки «Борис». За два дні після оголошення набору до «Бориса» записалося 6 тисяч добровольців, після чого реєстрацію було тимчасово припинено. «Не знаю, чи будемо поновлювати запис. Зараз працюємо з тими, хто є. Курси тривають два дні протягом двох годин — переважно практичні заняття з надання першої долікарняної допомоги. Інтерес дуже великий», — розповіла «УМ» координатор програми Леся Головко.

«УМ» побувала на відповідних курсах, які проводили представники Червоного Хреста на базі Вишгородської райдержадміністрації. У групі з десяти людей є навіть кілька чоловіків. Більшість із волонтерів були активними учасниками протистоянь, тому найбільше всіх цікавили питання: як зупинити кров, що робити у випадку кульових поранень, як вивести людину з больового шоку, як накладати пов’язки? Зауваження медиків, що головне — дочекатися лікаря, викликало скептичну усмішку. Усі намагалися усвідомити, що робити в ситуації, коли покладатися можеш лише на себе. Тим більше що в екстремальних ситуаціях від уміння і швидкості реакції, без перебільшення, залежить життя людини. «Після досвіду Майдану багатьом стало зрозуміло, що елементарні медичні знання потрібні кожному. Мені особисто цікавим був досвід накладання пов’язок, уміння швидко перевернути тіло у зручну і безпечну позу. А ще я в інтернеті знайшов сторінку «Початкова медична допомога», там теж багато корисного саме щодо дій у польових умовах», — ділиться враженнями журналіст ТРК «Київ» Віталій Загоруйко.

В армію — і безробітний?

Загальна мобілізація зробила актуальним і проблему збереження робочих місць за тими, хто відбуває на тимчасові військові збори. У КЗПП є стаття про те, що за викликаними на збори та резервістами зберігається місце роботи, посада і середня зарплата на підприємстві чи організації, незалежно від форми власності, однак у багатьох випадках це питання залежить від доброї волі роботодавців. Утім багато хто з керівників компаній запевнив, що всіляко сприятиме робітникам, які будуть мобілізовані для захисту Вітчизни. Наприклад, відомий бізнесмен Лев Парцхаладзе в коментарі журналістам видання ЛІГАБізнесІнформ зазначив, що за всіма мобілізованими співробітниками зберігатиметься місце і зарплата незалежно від часу відсутності на робочому місці, а добровольці можуть взяти відпустку за свій рахунок. Керівництво агрохолдингу Нібулон готове начисляти на мобілізованих робітників і премії, а в компанії EIG Engineering готові навіть залишати за добровольцями 30% зарплати.

Утiм більшість сподівається, що набуті знання їм ніколи не доведеться використовувати на практиці. Хоча, як співалося в давній пісні, ми люди мирні, але про броневик забувати не варто.