Наступ на оборону

18.12.2013
Наступ на оборону

«Іскандер» лякає Захід.

У Калінінградській області, поблизу кордонів iз Польщею та країнами Балтії, з’явилися російські ракети ближнього радіуса дії типу «Іскандер–М», які здатні переносити ядерні боєголовки та вражати цілі на відстані до 500 кілометрів, повідомив на початку цього тижня німецький таблоїд «Більд». При цьому газета посилається на дані німецької розвідки, яка завдяки супутниковим знімкам iнформує про розміщення щонайменше кільканадцяти таких ракет, що, теоретично, здатні атакувати навіть Берлін. «Більд» вважає ці ракети, які НАТО називає SS–26 Stone, відповіддю президента Росії Володимира Путіна на плани будівництва європейського антиракетного щита. За два дні до статті в німецькій газеті Путін заявив, що Росія не допустить, щоб хтось здобув над нею військову перевагу. «Росія відповість на всі виклики, як політичні, так і технологічні», — наголосив російський президент у щорічному зверненні до Федеральних зборів. І згадав у цьому контексті про європейську систему протиракетної оборони, яка, на його думку, має не оборонний, а наступальний характер та потенціал.

Заяви та дії Росії стурбували Польщу, Литву та Естонію. «Нова модернізація у Калінінграді, поблизу кордону з країнами Балтії та НАТО, викликає додаткову тривогу та увагу», — заявив журналістам міністр оборони Литви Юозас Олекас. «Будь–яке нарощування військової потужностi Російської Федерації у нашому регіоні викликає занепокоєння», — сказав, у свою чергу, міністр оборони Естонії Урмас Рейнсалу в інтерв’ю виданню «Постімеєс». Російське військове відомство вустами прес–секретаря МО Росії Ігора Конашенкова підтвердило факт дислокації ракетних комплексів «Іскандер» на території Західного військового округу, до якого входить і Калінін­градська область, але при цьому наголосило, що такі дії не суперечать міжнародним угодам. Раніше Москва не раз попереджала про можливе розміщення ракет біля кордонів Європи, як крок у відповідь на розгортання у Східній Європі елементів американської системи протиракетної оборони.

Росія та НАТО впродовж довгого часу не можуть дiйти спільної думки стосовно того, якою має бути архітектура протиракетної безпеки в Європі. США називали плани Росії розгорнути ракетні комплекси «Іскандер» поблизу європейських кордонів та інші заходи «даремним витрачанням грошей». Але тепер, коли погрози стали реальністю, Америка висловила занепокоєння дестабілізацією у регіоні. Щоправда, наразі йдеться не про офіційні заяви американського уряду чи Пентагону, а лише про коротку заяву речниці Держдепартаменту США Марії Харф. Американські аналітики стверджують,що розміщення Росією «Іскандерів» поблизу Калінінграда не становить серйозної військової загрози для Заходу. Один із них пояснив агенції «Франс пресс», що таким чином Москва хоче лише залякати Польщу, щоб та відмовилася надати свою територію для розміщення елементів американського протиракетного щита.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>