Путін переграв Обаму «сирійською картою»?

Росія несподівано запропонувала Сирії передати її хімічну зброю під міжнародний контроль з можливим подальшим знищенням, щоб уникнути воєнної операції. Москва також закликала Дамаск приєднатися до Організації із заборони хімічної зброї та виступила за міжнародний контроль за місцями зберігання такої зброї.

Про те, що сирійському міністру закордонних справ Валіду Муаллему передали відповідну пропозицію, заявив у понеділок керівник МЗС Російської Федерації Сергій Лавров. Міністр закордонних справ Сирії сприйняв пропозицію схвально, а згодом заявив, що режим Башара Асада готовий її прийняти. Один із головних союзників сирійського уряду, Іран, також підтримав пораду Росії про передачу під міжнародний контроль хімічної зброї. У поширеній із цього приводу заяві іранське МЗС уточнило, що мета цього плану — зупинити воєнні дії США в регіоні.

Ініціативу Москви гаряче підтримав і Генсек Організації Об’єднаних Націй Пан Кі Мун. Реакція держав, які могли прямо чи опосередковано підтримати воєнну операцію західних військ у Сирії, також переважно схвальна. Глава МЗС Франції Лоран Фабіус заявив, що пропозицію слід ретельно вивчити. І, ймовірно, прийняти — за умови, що зброю буде передано під міжнародний контроль оперативно, а винних у хімічній атаці покарано. Канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що її країна в будь–якому разі не братиме участі у військовій операції проти Сирії, навіть за наявності дозволу Ради Безпеки ООН (якого поки що й немає).

Через кілька годин після оприлюднення пропозиції Москви держсекретар США Джон Керрі в Лондоні заявив, що Асад ще може запобігти проведенню американської воєнної операції в Сирії, якщо впродовж тижня передасть свою хімічну зброю під контроль міжнародної спільноти.

Для адміністрації президента США Барака Обами російський варіант розвитку подій виявився одночасно і приниженням, і соломинкою порятунку. Пропозиція Москви пролунала в понеділок, незадовго до того, як Обама мав дати програмне інтерв’ю щодо ситуації навколо Сирії представникам шести провідних американських телемереж. Зрозуміло, що президент планував виголосити певні заздалегідь підготовлені заяви. Але російські пропозиції поламали всі його плани, й Обамі довелося імпровізувати. Зокрема, глава Білого дому заявив, що відкладе плани завдання удару по Сирії, якщо уряд цієї країни погодиться передати арсенал хімічної зброї під міжнародний контроль. Водночас він додав, що сумнівається в готовності сирійського режиму прийняти цю пропозицію. «Якщо справді можна все врегулювати за допомогою дипломатії, то я, без сумніву, надаю перевагу саме такому варіанту», — наголосив президент США, повідомивши, що дав держсекретареві Керрі завдання обговорити все з росіянами напряму.

А рятівна соломинка полягає у тому, що Обама отримав підстави відмовитися від уже даної обіцянки завдати ударів по Сирії. Вашингтон опиняється у дедалі більшій ізоляції. Ідея військового втручання в асадівську Сирію наштовхнулася на потужний спротив американського суспільства, не кажучи вже про решту світу. Згідно з даними останніх соціологічних опитувань, що їх провели спільно соціологічна служба IPSOS та агенція «Рейтер», 56% американців не підтримують інтервенцію, і лише 19% у цьому питанні поділяють позицію свого президента. А оприлюднене позавчора опитування дослідницького центру Pew Research Center свідчить, що проти війни виступають 63% американців.

Рейтинг Обами опустився до найнижчого рівня за всі роки його президентства. Вчора ввечері (сьогодні вранці за київським часом) Обама таки мав виголосити телезвернення до нації з сирійського питання. Якщо ще дві доби тому не було сумнівів у тому, що президент оголосить про неминучість вторгнення в Сирію, то тепер зміст його потенційної заяви став загадкою. Якщо її взагалі буде виголошено.

У «сирійському питанні» Барак Обама не має надійних тилів навіть у своєму найближчому оточенні. Аргументи президента з недовірою сприймають не лише опоненти–республіканці, а й однопартійці–демократи. Немає визначеності й у Конгресі. За результатами попередніх опитувань газети «Вашингтон пост», лише чверть сенаторів мають намір голосувати за військове втручання в Сирію, 17 — проти, решта ще розмірковує. При цьому опитування проводилося ще до виголошення російських пропозицій. У Палаті представників на той час налічувалося 25 недвозначних «так» і 111 категоричних «ні», ще 299 конгресменів із позицією досі не визначилися. Фактично, від Обами відвернулася більшість складу Конгресу США.

На тлі різкої зміни ситуації навколо Сирії, лідер демократичної більшості в Сенаті США Гаррі Рейд відкликав свою підтримку для запланованого на сьогодні голосування про початок відкритих дебатів та голосування по проекту резолюції про дозвіл на удари по Сирії. Тож голосування, швидше за все, буде відкладено.