Як пенсіонер фармацевтом став

22.08.2013
Як пенсіонер фармацевтом став

Едуард Алдобаєв. (автора.)

Біда до мешканця Нікополя Едуарда Алдобаєва підкралася зненацька, коли його вік наблизився до позначки «70». Впавши з драбини, він серйозно травмував обидві ноги. Спершу це стало для Едуарда Аркадійо­вича нечуваною трагедією, бо завжди жив енергійним, активним життям і є завдяки цьому у своєму Нікополі людиною доволі відомою. Але потім у тій біді знайшов для себе... позитив. У тому розумінні, що завдяки своїй прикутості до ліжка зміг зосередитися на тому, до чого фактично йшов упродовж не одного десятка років. Це гомеопатія, якою, каже, почав займатися ще з кінця 80–х. Тобто став цікавитися лікуванням людей за допомогою найменш шкідливих для здоров’я препаратів, шукати альтернативу традиційному лікуванню.

«Гомеопатія нині незаслужено не розвивається»

«Гомеопатія була незаслужено забута і нині незаслужено не розвивається, — розповідає Едуард Аркадійович. — Тому що на хімічних медичних препаратах роблять багатомільярдний бізнес. І наука теж зацікавлена саме в хімії. Бо це дуже просто: випив ліки — ой, спасибі, лікарю. Та й усе...»

Як пригадує Алдобаєв, життя його ніколи не ніжило. Отож і зі здоров’ям мав проблеми, вважай, відколи себе пам’ятає. То голова болить. Вип’єш пігулку — перестала. То тиск підніметься... Знову ж його збиваєш за допомогою таблеток. А годин через 20 тиск знову скаче... «Один мій приятель щодо цього мудро сказав: «Якщо в автомобілі загорілася лампочка, бо немає мастила, то ти ж не лампочку міняєш, а мастило». Так і в людському організмі — необхідно шукати першопричину збою», — розмірковує Алдобаєв.

Близько чотирьох років тому в Едуарда Аркадійовича, пригадує він, піднявся рівень холестерину. Став пити німецький лікарський препарат. Як стверджували медики, найкращий у своєму роді. А потім констатували, що ця речовина не просто шкодить печінці, а буквально її розриває. До того ж і холестерин як тримався на критичній позначці, так і залишився.

Отож прикутий унаслідок травми до ліжка Алдобаєв, у якого тепер з’явилося безліч вільного часу, винайшов формулу лікувального засобу від чуми XXI століття — цукрового діабету. «Але тільки не називайте мої препарати ліками від діабету, — наголошує Едуард Аркадійович. — Бо засобів від цієї хвороби не існує в усьо­му світі — ця недуга лікуванню не піддається. Можна тільки більш–менш скоригувати глюкозу крові. Проте я ні в якому разі не агітую проти інсуліну. Навіть більше скажу: якби інсулін не винайшли, для хворих на діабет це означало б стовідсоткову смерть. З іншого боку, інсуліни бувають різні — і якісні, і не зовсім, і дорогі, і дешеві...».

У пошуках істини Едуард Аркадійович навіть зателефонував до лабораторії у Швейцарії, де виробляють найкращий у світі інсулін. І був неабияк збентежений, дізнавшись, що цей препарат має в своєму складі до п’яти консервантів. Отож виклав швейцарцям свою стурбованість: мовляв, ви ж людей труїте. Але його заспокоїли — ці дози настільки маленькі, що будь–яка шкода для організму виключається.

«Пишіть хоч Путіну»

Свої ж власні гомеопатичні препарати пенсіонер випробував спочатку на собі, потім — запропонував поприймати своїм рідним та знайомим. Це дозволило пересвідчитися в їхніх чудодійних властивостях — «Холвакор» значно зменшує прояви метаболічного синдрому і нормалізує підвищений артеріальний тиск, регулює ліпідний обмін, а «Глюкостаб» за короткий час нормалізував цукор у крові. При цьому, наголошує винахідник, його препарати цілком безпечні, тому що зроблені на основі глюкози й екстрактів собачої кропиви («пустирника») та чорниці, мають м’яку дію. Зрештою, нікополець став докладати зусиль, щоб зареєструвати свій препарат в Україні. Написав листа Юлії Тимошенко, тоді Прем’єр–міністру, мовляв, будь ласка, призначте перевірку, адже препарати можуть допомогти стільком людям!

А через декілька днів зателефонували з Міністерства охорони здоров’я з недвозначною порадою: «Едуарде Аркадійовичу, пишіть хоч Путіну... Ви думаєте, інсулінові королі, які вклали мільярди, вас пропустять?».

Та навіть після цього Алдобаєв намагався стукати в усі двері. Як зізнається, більше ста тисяч гривень на ці удари об глуху стіну витратив. Зрештою, достукався, але аж у Болгарії. Там два його препарати зареєстрували буквально за тиждень — за 700 євро всього–на–всього. Нині торговельна марка «Доктор Алдобаєв» зареєстрована вже у 28 країнах. Але тільки торговельна марка... В Україні препарати Едуарда Аркадійовича не зареєстровано дотепер. Тому винахідник ліків із Нікополя планує зареєструвати свої ліки як біологічно активні добавки (БАДи), що не суперечитиме законодавству, зате допомагатиме хворим.