Наше все

Наше все

Масштабний проект «Велике і Величне» в «Мистецькому арсеналі» вражає розмахом. Тут є простір і мистецтво, але немає плину часу, експозиція свідомо ігнорує хронологію. Автор задуму — куратор «Арсеналу» Олександр Соловйов — розставив об’єкти так, щоб відвідувач вихопив асоціації між, скажімо, бивнем мамонта, розмальованим в епоху мезозою, і супрематизмом Казимира Малевича, між кам’яною скіфською бабою і козаком Мамаєм. Шедеври зіркових митців — тисячу робіт з 33 музеїв країни, які охоплюють 15 тисячоліть історії культури, що виросла на теренах сучасної України. Симптоматично, що саме в контексті цієї грандіозної виставки вималювався ще один тренд культурного життя України, сучасного, — цензуроване мистецтво. За день до відкриття виставки за вказівкою директора «Мистецького арсеналу» Наталі Заболотної замалювали незавершену картину Володимира Кузнецова «Коліївщина. Страшний суд». І Президент Віктор Янукович так і не побачив пекла, в якому горять чиновники та міліціянти. >>

Крим: розстріл мерів продовжується

Ритуальна процедура відбуватиметься у підпорядкованому російському Чорноморському флоту Будинку офіцерів. Суто з формального боку, це цілком виправдано: до звільнення у запас 199З року у званні капітана третього рангу Бартенєв служив у цьому гарнізоні інженером–механіком, і за всіма канонами, як старшому офіцеру, йому мають віддати військові почесті. Поховають його на Центральному міському кладовищі, неподалік могили його попередника у кріслі мера і, до слова, ровесника (обидва 1956 року народження) Володимира Шайдерова, котрий, нагадаємо, раптово помер від серцевої недостатності п’ять років тому... В автономiї оголошено триденний траур.

Минулої суботи Олександр Бартенєв став жертвою нічного нападу у під’їзді п’ятиповерхівки, де він мешкав. Медики міськлікарні упродовж кількох годин намагались реанімувати пораненого посадовця. Зокрема, встигли провести дві невідкладні хірургічні операції, готувались до третьої. Проте не встигли — серце пацієнта, у якого, за неофіційними даними, були пошкоджені внаслідок пострілу легені, зупинилось... >>

Кінець родинної «Ірпеніади»

Чиновники Ірпеня, що під Києвом, та викладачі місцевого Національного університету Державної податкової служби приголомшені: минулої суботи в робочому кабінеті правоохоронцями «на гарячому» при отриманні хабара (на загальну суму 120 тис. грн.) затримано ректора цього ВНЗ, екс–нардепа кількох скликань Петра Мельника. Одіозний «батько майбутніх податківців» роками мав неабиякий вплив не лише на очолюваний ним університет, а й усю владну вертикаль Приірпіння. Депутатами міськради Ірпеня є його рідна сестра та двоє племінників, а син Максим — депутат Київської облради (раніше навіть устиг попрацювати заступником мера Ірпеня). Але тепер родина Мельника втрачає в Ірпені взагалі будь–який вплив. >>

Затримали за мітинг

Аби вберегти спокій громадян та всіх, хто святкував день хрещення Русі, в суботу в Києві міліції було чи не більше, ніж вірян. І правоохоронці вирішили, що купка людей iз державними прапорами та повітряними кульками становить небезпеку — і затримали їх. >>

Шоколад iз присмаком

Відсьогодні продукція «солодкої імперії» Петра Порошенка заборонена до експорту в Росію. Як повідомив у понеділок керівник «Росспоживнагляду», головний державний санітарний лікар РФ Геннадій Онiщенко, «наші підозри справдилися, про що ми щиро шкодуємо». >>

Хрещення, кум, флот...

На зустрічі з нагоди річниці Хрещення Русі глави України і Росії обговорили нагальні для обох держав питання. Зокрема, Віктор Янукович наголосив, що в обох країн є взаємні інтереси, які можуть створити сприятливі умови розвитку економіки Росії та України. У свою чергу, Володимир Путін «тиснув» на своє: «У нас є багато спільних питань, проблем, які ми повинні вирішити. Завтра відбудеться ще одне свято — свято військово–морського флоту, яке завдяки Україні стало спільним. Сподіваюсь, це буде гарною нагодою, аби поговорити про співпрацю у сфері безпеки. Тут також багато загроз і викликів перед нашими державами». Президент РФ знову не без лукавства заявив, що Росія поважатиме будь–який вибір України в її інтеграційних дiях. Проте додав: «Ми вважаємо, що конкурентні переваги українська економіка може отримати лише шляхом об’єднання з російською». >>

Закордон Юлi «не свiтить»

Президент Янукович, очевидно, не збирається розв’язувати питання Тимошенко за прикладом помилування Юрія Луценка. Поки організоване світове лобі засуджує її політично мотивоване переслідування і пропонує механізми врятування пані Юлії від в’язниці, діюча влада виносить на світ нові глави цієї кримінально–судової епопеї. >>

Один молебень для чиновників, один — для народу

УПЦ Київського патріархату провела хресну ходу від Володимирського собору через Софійську площу і до Володимирської гірки наступного дня після «офіційного» молебня. За підрахунками МВС, колона нараховувала близько трьох­ тисяч вірян. Неозброєним оком було помітно, що ходу, очолювану Київським патріархатом, охороняє значно менше міліціонерів, ніж «московські» церковні заходи. На запитання журналістів, патріарх Філарет відказав, що він і сам усе життя ходить без охорони, бо покладається на Бога, а не на охорону. І ми йдемо до людей чи уникаємо їх? Хіба нас треба від людей охороняти?» — риторично запитав він. >>

Бронепоїзд iз хрестом

Із Москви патріарха РПЦ, разом iз Хрестом Андрія Первозваного та делегацією російських священиків, київські парафіяни зустрічали ще на вокзалі центральної залізниці міста. Туди святиню доставив спеціально облаштований бронепоїзд. Вихід на першу платформу, до якої мав прибути потяг, було закрито як iз приміщення вокзалу, так і з вулиці, на тротуарі біля виходу — рама металошукача. Підходи ж до самої залізниці оточили ще за годину до прибуття бронепоїзда, людей просили обходити територію через проїжджу частину, яка теж була перекрита ДАІ. >>

Свято для обраних

Ранок суботи для прочан, що прийшли на святкову службу до пам’ятника Святому Володимиру в Києві, мав початися з молитви, а почався зі штовханини та скандалів. Володимирську гірку за кілька кварталів по периметру щільно оточили загони міліції, залишивши лише три проходи: на Європейській площі, вулицях Трьохсвятительській та Костельній. Там людей зустрічали залізні загорожі та кам’яні обличчя правоохоронців. Потрапити до епіцентру подій можна було лише за спеціальними запрошеннями–флаєрами. Але, як виявилося пізніше, навіть не всі віряни УПЦ Московського патріархату, які мали ті запрошення, змогли потрапити у «святая святих», щоб помолитися за сто метрів від високих візитерів. >>

Разом нас мало

Напередодні молебню на Володимирській гірці члени ВО «Свобода» організували пікет проти приїзду президента Росії і патріарха РПЦ на святкування 1025–ї річниці хрещення Русі. Серед учасників були і троє народних депутатів — Андрій Іллєнко, Ігор Мірошниченко та Юрій Сиротюк. Як відомо, напередодні суд заборонив проводити будь–які громадсько–політичні акції в центрі Києва. Але «Свобода» це рішення проігнорувала. «Попри будь–які заборони судів, написані десь на Банковій, ми, українці, будемо виходити і висловлювати свою позицію, — пояснив у розмові з «УМ» Юрій Сиротюк. — Що ж до церкви, то вона має пам’ятати, що метрополія була, є і буде в Києві». >>

В’язень власного сумління

Не думав я, що так скоро доведеться писати спогад про Василя Лісового — мого вчителя і, відважуся сказати, старшого товариша. Він полишив нас рік тому, 20 липня 2012 року, не дотягнувши трохи до 75–річчя. Народився 29 серпня на хуторі Тарасівка Обухівського району (сільрада — Старі Безрадичі) горезвісного 37–го, а записаний чомусь 17 травня. Мати Пріська (Єфросинія) доношувала його, коли вже за постановою Політбюро ВКП(б) почався 5 серпня Великий терор. Під час того Терору народилися й В’ячеслав Чорновіл та Василь Стус. Одесит Олекса Різників, який теж «родом із тридцять сьомого», каже: «Я іноді так собі марикую, що успадкував чиюсь душу». Якщо розвинути те «марикування», то можна уявити, що сотні тисяч, мільйони тих розстріляних, закатованих, заморених голодом душ товпилися коло тих тілець, щоб не пропав назовсім дух нашого народу. І коли ті діти підросли, Господь поклав на них «Свій перст нищівний» — вищу відповідальність за долю свого стражденного народу («...наросли з малих, худеньких матерів в саду порубанім...» — М. Вінграновський). >>

«Щодня під час підготовки до Параду Перемоги нам наливали півлітра горілки»

Про цю, не характерну як для виноробського краю, сторону життя корінного сибіряка, що останні майже п’ятдесят років живе і працює у кримській столиці, я довідався вже потім, після безпосереднього з ним знайомства. Геть не обмовився, сказавши «працює»: попри свої вісімдесят вісім, гвардії полковник у відставці досі очолює раду ветеранів Центрального району Сімферополя і майже щодня приходить у свій службовий кабінет №12 у приміщенні райвиконкому, де веде прийом відвідувачів. Передовсім на цьому факті наголосило його керівництво у місцевій республіканській раді ветеранів, додавши при цьому, що Федір Гаврилов — єдиний сьогодні в Криму учасник Параду Перемоги на Краснiй площі у Москві у червні 1945 року. >>

«І шумить, і гуде... Голова моя де?»

Більшість людей, за спостереженнями лікарів, насамперед бояться онкологічних та інфекційних недуг. Тоді як «лідерство» за смертністю — і не лише в Україні, а у світі в цілому — належить серцево–судинним захворюванням. До того ж щороку проблема «молодшає»: нині навіть 20–рiчні нерідко мають захворювання судин. Найпоширеніші поміж них — гіпертонія та гіпотонія. Недооцінювати їх небезпечно. Тож як ці недуги розпізнати і «обеззброїти»? >>

«Трясовина» в дорозі

«Трясця тій дорозі», — знесилено думаєш після чергового нападу нудоти, у розпачі не знаючи, як дістатися до кінця маршруту. Морська хвороба багатьом­ підтинає під корінь плани про далекі подорожі, та навіть нетривалі поїздки в автобусах і машинах українськими дорогами часто стають тортурами для тих, кого «закачує». Хоч недугу і називають морською, проте дійняти вона може не лише на кораблі, а й у літаку, автомобілі, потязі. Загойдування в дорозі зазвичай викликає тяжкість у шлунку, нудоту, головний біль, слабкість. Лікарі кажуть: причиною таких станів є недостатня функція вестибулярного апарату, і часто це — спадкова проблема. >>

Історія Наталі

Поки більшість її колег для «підробітку» обирають дизайн одягу, аксесуарів, парфумів тощо, «оскароносна» Наталі Портман упевнено йде іншим шляхом. Зірка «Чорного лебедя» вже кілька разів «підробляла» режисером і, судячи з усього, цей досвід їй дуже сподобався. Щоправда, досі Наталі режисувала лише невеличкі короткометражки й окремі епізоди, як у фільмі «Нью–Йорк, я люблю тебе». І удостоїлася похвали від критиків, яка надала їй сміливості взятися за більш масштабні проекти. >>

Як тебе звати, хвостатий?

Учені з університету Сент Андрюс у Шотландії знайшли чергові докази, що дельфіни звертаються одне до одного за іменами. Їхні дослідження довели, що ці ссавці «призначають» собі унікальні свисти, з допомогою яких навзаєм розпізнають одне одного. До цього часу було відомо лише те, що свист специфічного звучання використовували лише групи дельфінів, які подорожують разом. Окремі ссавці легко засвоювали його і застосовували у різних життєвих обставинах. Але було не відомо, чи вони виконують таку ж роль, що й людські імена. Щоб дізнатися більше про характер таких свистів, шотландські науковці прямували за групами дельфінів і записували звуки, які видавали окремі дельфіни. А потім відтворювали з допомогою спеціальних підводних гучномовців як звуки свистів саме цієї групи дельфінів, так і інших груп, з якими дельфіни з піддослідної групи ніколи не зустрічалися, пояснив доктор Вінсент Янік з університету Сент Андрюс. Таким способом вчені встановили, що окремі особини з групи відгукуються лише на окремий, властивий їм, свист. На думку дослідників, дельфіни поводяться, як люди, коли чують свої імена. >>

ПРИКОЛИ

Батько, побачивши, що дочка вагітна, каже її кавалерові:

— Так ви одружуєтеся з моєю донькою чи ні?

— А я й не знав, що у мене є вибір! >>

Французький легіон

Два тури прем’єр–ліги поспіль команди–господарі вирізняються неабиякою гостинністю. Позаминулих вихідних гості розжилися очками в семи поєдинках, а минулого уїк–енду в їхньому активі чотири виїзні звитяги. Підтримкою рідних стін не змогли скористатися як аутсайдери першості, так і один із її фаворитів. Натомість свої «чергові» перемоги здобули призери минулої першості, не пропустивши при цьому жодного м’яча на трьох. >>

Вася плюс Саша

Як не прагнуло керівництво «Українських отаманів» зберегти минулорічний склад на новий сезон WSB, проте повторно штурмувати вершину напівпрофесійного боксу нашій команді доведеться без двох ключових персон — олімпійських чемпіонів Василя Ломаченка та Олександра Усика, які днями підписали контракт із промоутерською профі–компанією Тop Rank. >>

Остання репетиція

Чемпіонат України з легкої атлетики, що минулими вихідними завершився в Донецьку, став останнім етапом відбору на світову першість, яку за два тижні прийматиме столиця Росії. Власне за підсумками національного форуму виконком Федерації легкої атлетики України мав сформувати остаточний склад на «мундіаль». Відзначимо, що прохідним балом на ЧС слугували нормативи категорії «А» та «В». >>

Класна стабільність

Чемпіонат світу з водних видів спорту організаторами розділений на два «відділення». Перший акт — місце для акробатичних трюків стрибунів iз трампліна та театральних постановок синхроністок, другий — арена бою для плавців. Попри те, що «мундіаль» лише перетнув екватор, давши у неділю відмашку майстрам водних доріжок, українська скарбничка має пристойний ужинок. На відміну від одинокої «бронзи» Шанхаю–2011, яку тоді на 10–метровій вишці здобули Горшковозов і Бондар, у Барселоні наші співвітчизники вже п’ять разів сходили на планетарний п’єдестал. Двічі це вдалося зробити стрибунам iз трампліна, а медальний, бронзовий, «хет–трик» — в активі наших водних грацій. >>

«Щоб його читали постійно...»

Останній акорд фестивалю «Франко. Місія» в Нагуєвичах зібрав кілька тисяч шанувальників рок–музики. На двох сценах тут виступали як відомі виконавці — «Триста8ісім», «ГИЧ оркестр», KozakSystem, «Кому вниз», Олег Скрипка, Ніно Катамадзе, — так і молоді гурти. Утiм танці танцями, але й про те, хто їх усіх зібрав у цьому місці і в цей час, молодь, треба віддати їй належне, не забувала. А тому однією з найпопулярніших локацій фестивалю були  мікролекції українських франкознавців «Іван Франко: перезавантаження». >>

«Нова хвиля» обрала Кубу

Підбиваючи невтішні підсумки виступу українців Ольги Діброви та Аркадія Войтюка на фестивалі у Юрмалі, можна озвучувати скільки завгодно пояснень цьому невтішному факту. Дехто наголошуватиме на тому, що сам конкурс уже втратив свій престиж і вагомість — кілька років тому від «Нової хвилі» дистанціювалася Примадонна, нині ж стосунки з фестивалем розірвав його співзасновник Раймонд Паулс, а один із завсідників «Хвилі», Філіп Кіркоров, на час фестивалю подався до Греції, — відповідно, результатом можна особливо не перейматися. Дехто звинувачуватиме в необ’єктивності суддів, які банально засудили наших Аркадія і Олю, а голосування через смс назве фарсом... Але всі численні доводи розбиваються вщент об два передостанні місця, які зайняли наші учасники, обійшовши лише представника Латвії. І поки Войтюк із Дібровою (яка, до речі, має кілька власних пояснень такого результату, серед яких і неможливість самій обирати репертуар та костюм для виступу, і ймовірна алергія члена журі Тото Кутуньйо на синій колір) осмислюють цей етап у своїй кар’єрі, українським продюсерам не зайве поміркувати над тим, наскільки конкурентними у світовому контексті є сьогодні молоді українські виконавці, наскільки вони професійні, креативні, справжні й кого, у разі чого, варто делегувати на наступну «Хвилю»... >>

Багатожанрова лаконічність

Випускниця Національної академії мистецтв Марина Талютто є членом Національної спілки художників, учасницею багатьох проектів як в Україні, так і за її межами. Попри граничну лаконічність, нову експозицію художниці все–таки можна вважати багатожанровою. Представлені на ній твори «блукають» десь поміж чотирма жанрами — скульптурою, інсталяцією, малюнком і... кресленням. Сама назва виставки дала автору максимальну свободу дій, лише натяком окреслюючи просторові межі. Так само було й торік, коли в цій самій галереї Марина представляла одну зі своїх попередніх експозицій, яку назвала коротко й зрозуміло — «Ґеометрія». >>

Понеділок — день кривавий

Учора вранцi у столиці Іраку вибухнули 12 бомб, які були закладені в автомобiлi. Внаслідок трагедії загинула щонайменше 51 особа, повідомляє Бі–Бі–Сі, понад 200 осіб зазнали поранень. Вибухи стались неподалік ринків та парковок у шиїтських районах міста. Також учора дві начинені вибухівкою машини злетіли у повітря в місті Кут, на південний схід від столиці, забравши життя щонайменше семи осіб. >>

Політ у прірву

За даними рятувальних служб, щонайменше 39 осіб загинули внаслідок автокатастрофи в Італії, що сталася вчора вночі. У Кампанії, поблизу містечка Авеліно, автобус врізався у кілька машин, перш ніж зіткнувся з огорожею на дорозі та скотився з 30–метрового схилу. Як передає італійська інформагенція АНСА, 11 осіб зазнали поранень, серед них троє дітей. Кілька поранених перебувають у критичному стані. На місце аварії прибули 20 карет швидкої допомоги. >>

Мисливець за дiамантами

Позавчора серед білого дня у Каннi невідомий викрав валізу з коштовними прикрасами загальною вартістю 40 мільйонів євро, повідомляє Міжнародне французьке радіо «Франс iнтернасьйональ». Приблизно опівдні до п’ятизіркового готелю «Карлтон» увірвався озброєний чоловік у масці, кашкетi та шкіряних рукавицях. У цьому готелi з 20 липня відбувалася виставка ювелірних виробів «Надзвичайні діаманти» компанії «Левієв», яку очолює підприємець–мільярдер з Ізраїлю Лев Левієв, виходець iз Ташкента. Нападник схопив бокс iз коштовностями і зник у невідомому напрямку. >>

Костянтин КРИВЕНКО: З 2017 року передплатники укладатимуть прямі контракти з видавництвами

Місяць тому до керма державного монополіста поштового зв’язку замість публічного реформатора Оксани Плотнікової прийшов банкір Костянтин Кривенко. Призначення на топ–менеджерський пост людини не зi свого середовища може свідчити, що лінія на реформування відомства — коли основні прибутки «Укрпошта» отримуватиме за, здавалося би, зовсім невластиві їй функції — збережеться. І, цілком можливо, набуватиме нових обрисів. Скажімо, українські зв’язківці можуть піти шляхом «Почти Росії», яка планує отримати банківську ліцензію та активніше працювати у руслі грошових переказів і мікрокредитування. Але чи залишиться за таких умов місце для традиційних поштових послуг, для яких держпідприємство не має альтернативи, — питання не просте. >>