Хроніка розвалу

Імена, події, акції і провокації... За цими документами можна писати історію визвольного руху в період останніх років існування СРСР. Перші легальні демократичні партії і рухи. Реакція громадськості на ГКЧП. Чорнобильські мітинги і протести проти побудови Рівненської АЕС. Масові страйки на донецьких шахтах. Відновлення Української греко–католицької церкви. Зародження і становлення Руху. Пiдготування до святкування Дня злуки УНР та ЗУНР і органiзацiя «живого ланцюга» між Києвом і Львовом у 1990–му. Настрої серед людей і «підводні течії», якi вiдслiдковували завербованi агенти. Детектив та й годі. Відтепер кожен охочий може на інтернет–сайті архіву (avr.org.ua) ознайомитися з цими документами і «з перших вуст» дізнатися, яким «гуманним, мирним і правдивим» був комуністичний режим.

За словами керiвника архiву Центру дослi­джень визвольного руху Сергія Погорельчука, до Е–архiву «додали 62 документи про утворення Народного руху, iнших демократичних об’єднань, якi прагнули незалежностi України, а також матерiали радянської спецслужби про масовий демократичний рух в Українi 80—90–х рокiв». Про це пан Погорельчук розповів львівській газеті «Експрес». З документів видно, що через численну агентуру чекісти доволі оперативно довідувалися майже про всі акції українських національно–демократичних сил, «знали в обличчя» українських діячів чи не краще, ніж «прості громадяни».

Із довідки 5–го управління КДБ УРСР від 15.11.1988 р. «О самодеятельных группированиях негативной направленности» можна дізнатися про неформальні громадські об’єднання у Києві, Львові, Одесі, Ялті; їх чисельність, очільникiв та програмні положення. В доповідній записці Прокуратури УРСР, КДБ УРСР, Міністерства внутрішніх справ УРСР, Міністерства юстиції УРСР, до Президії Верховної Ради УРСР від 22 квітня 1989 року з інтригуючою назвою — «Щодо пропозицій із протидії створенню Народного Руху України за перебудову», зокрема йдеться про потребу законодавчого врегулювання та контролю над новоствореними організаціями. У довідці 5–го Управління КДБ УРСР від 15.11.1988 р. «О самодеятельных группированиях негативной направленности» описані п’ять «особливо небезпечних» угруповань, «керівництво якими здійснюють особи, в минулому судимі за здійснення особливо небезпечних державних злочинів і такі, що залишилися на ворожих позиціях». Три такі організації нарахували у Львові (Українська Гельсінська спілка, Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції, Комітет захисту Української католицької церкви) і дві у Києві (Український культурологічний клуб та Український демократичний союз).

Нагадаємо, що електронний архів визвольного руху — це спільний проект Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету ім. І. Франка та Національного музею–меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». На сьогодні в Е–архіві є у відкритому доступі понад десять тисяч документів iз колекцій Центру досліджень визвольного руху та з Фонду 13–го Галузевого державного архіву СБУ.