ЗНО плюс вступні іспити?

03.04.2013

Законопроект, який занепокоїв українських школярів, не так давно був зареєстрований у Верховній Раді. Проте, нагадаємо, підтримки в суспільстві він не має й навіть викликає акції протесту. Одна з них відбулася 27 лютого на вулиці Банковій біля будівлі комітетів Верховної Ради, де проходили комітетські слухання щодо законопроектів «Про вищу освіту». Тоді на акцію протесту вийшло близько сотні студентів столичних вишів, які вимагали зняти з реєстрації законопроект Ківалова—Калетніка—Сороки.

 

«Цей закон не тільки запроваджує вступні іспити, а й дозволяє відрахувати студента згідно з правилами, які встановлюватиме керівництво вищого навчального закладу, разом зі вступними іспитами повертає корупцію при вступі, дозволяє зменшити державне замовлення, ставить хрест на європейському майбутньому української вищої освіти», — зазначають активісти громадянського руху «Відсіч», які були організаторами акції протесту.

Тепер своє слово проти законопроекту вирішили сказати школярі, які організували в Києві «круглий стіл» щодо наслідків можливого нівелювання ролі Зовнішнього незалежного оцінювання при вступі до вишів. За словами координаторів зустрічі, школярі організувались завдяки соціальним мережам. Як повідомляє Наталя Багрій, одна з організаторів зустрічі, «на жаль, не всім вдалося приїхати, завадили погодні умови, проте, навіть незважаючи на це, учасників було немало і ми зуміли обговорити всі необхідні питання щодо підтримки і вдосконалень ЗНО». Також учасники зазначили: якщо їхня думка не буде врахована, вони обдумуватимуть подальший захист своїх прав щодо чесного вступу.

Школярі констатують, що Зовнішнє незалежне оцінювання, запроваджене у 2008 році, стало прогресивним кроком уперед на шляху до побудови в Україні прозорої та чесної системи вступу до вищих навчальних закладів. Саме воно дозволило побороти корупцію при вступі (або принаймні суттєво зменшити її рівень). І саме воно дозволило великій кількості обдарованих дітей вступити до престижних вищих навчальних закладів. Проте ці зусилля може звести нанівець законопроект Ківалова—Калетніка—Сороки, де ЗНО пропонують підсилити вступними іспитами, тобто, простіше кажучи, дозволити адміністраціям вишів у ручному режимі відбирати «потрібних» абітурієнтів. Адже на іспиті навіть геніальну дитину можна «завалити», а натомість «протягнути» бездарність.

Під час «круглого столу» школярі закликали не зменшувати роль ЗНО, а працювати над його вдосконаленням та покращенням правил вступу. Наприклад, впровадити популярний у багатьох країнах тест загальної навчальної компетенції та надати право університетам самим встановлювати вагові коефіцієнти, коли бали з профільних предметів множаться на встановлені університетами коефіцієнти, а також встановлювати пороги — достатню кількість балів із непрофільних предметів, які необхідно набрати для вступу на ту чи іншу спеціальність. Також були висловлені думки про необхідність застосування при вступі вагових коефіцієнтів для оцінок у шкільному атестаті в залежності від спеціальності, на яку вступає абітурієнт, і про проведення випускних іспитів за системою ЗНО, аби підвищити об’єктивність оцінювання шкільних знань.

Варто додати, що Зовнішнє незалежне оцінювання сьогодні практикують майже всі країни світу, за винятком частини африканських, азіатських й латиноамериканських. ЗНО вже давно існує навіть на пострадянському просторі, за винятком Таджикистану, проте й там його планують запровадити з 2014 року. Чому ж Україна, зробивши тут крок уперед, тепер намагається задкувати? Чи не тому, що комусь вигідне ручне керування вступним процесом?

 

ДО РЕЧІ

Під час «круглого столу» школярі наголошували на даних соціологічного опитування, здійсненого фондом «Демократичні ініціативи». Його результати свідчать, що ЗНО довіряють 49% опитаних, не мають довіри 27%, решта не визначилася з відповіддю. Натомість вступні іспити підтримують лише 27%. За даними дослідження, активними прихильниками ЗНО є вже теперішні студенти, які на власному досвіді пересвідчились, що завдяки тестуванню можна без хабара вступити до університету. Серед цієї групи населення довіряють ЗНО 64%, не довіряють — 26%. Школярі акцентували увагу на опитуванні мешканців Східної України, де переважно проживає електорат Партії регіонів, яку й представляють автори законопроекту. Так от, рівень підтримки ЗНО там є навіть вищим, ніж у середньому в суспільстві. Серед опитаних мешканців Східної України 56% згодні з тим, що ЗНО ставить у рівні умови вступників, тоді як не погоджуються з цим 26,5%. Загалом 52,4% українців підтримують ЗНО і 25,4% — проти. З тим, що ЗНО зменшило рівень корупції при вступі до ВНЗ, на сході погоджуються 41,3% опитаних, не погоджуються — 38% (по Україні, відповідно, — 36,1% і 36,9%). Як наголошують школярі, соціологічне опитування Східної України доводить, що навіть прибічники партії влади підтримують тестування. То навіщо ж автори законопроекту намагаються нівелювати те, що вже заслужило повагу в суспільстві?

 

МАЙТЕ НА УВАЗІ

На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти «Про вищу освіту». Це так званий проект Ківалова—Калетніка—Сороки (№1187), проект опозиції (№ 1187–1), що був розроблений під керівництвом теперішнього керівника профільного комітету парламенту Лілії Гриневич, та проект №1187–2, написаниий групою під керівництвом ректора Національного університету «КПІ» Михайла Згуровського. Всі вони мають різні погляди на те, якими мають бути правила вступу до вишів (див. інфографіку).

 

ЗП Ківалова—Калетніка—Сороки

*Вступ має відбуватись за окремими правилами для бю­джетників та для контрактників. Перші здають ЗНО, середній бал атестата та вступні екзамени (останнє — лише для національних вишів, а їх наразі — 116 і вони є здебільшого найпопулярнішими серед абітурієнтів), вагу кожного з них визначає сам університет. У свою чергу, для контрактників університет пропонує свої правила вступу та порядок обчислення конкурсного бала (ст.41).

 

ЗП Гриневич

*Вступ має відбуватися за однаковими правилами для бюджетників і контрактників. При вступі на бакалаврат рахуються бали ЗНО та/або тесту на загальну навчальну компетентність (ТЗНК); шкільний атестат рахується у кількості, не більшій ніж 10% від загального конкурсного бала.

 

ЗП Згуровського

* Пропонується закріпити, що при вступі конкурсний бал визначають лише сертифікати ЗНО та середній бал у шкільному атестаті у співвідношенні не менше 20% на кожен сертифікат та не більше 10 % для бала в атестаті. Для окремих спеціальностей, де є потреба у випробовуванні творчих та фізичних здібностей, відведено не більше 30 % для спеціальних конкурсів (ст. 45).
(За даними Центру дослідження суспільства)

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>