Креативна «Креавіта» та її референдум

20.03.2013

Уже майже немає сумнівів, що референдум про розпуск цієї Верховної Ради і реформу наступної організовує влада, або принаймні «Регіони» як партія влади. За даними джерел «УМ», таким чином реалізується план політтехнологів із Банкової. І знову, як у 2000 році, автори інтриги вирішили прикритися так званою «народною ініціативою».

Конференції «Єдиної соціальної мережі Харкова», як і саме існування цієї структури, досі Україну не хвилювали й близько. Але тепер саме вона підпалила бікфордів шнур зміни політичного устрою України. «Громадські організації — члени ЄСМ Харкова звернулися до Президента України Віктора Януковича з проханням розпустити Верховну Раду і призначити нові парламентські вибори», — про таку резолюцію, ухвалену вчора, повідомив офіційний сайт Харківської міської ради. Статус поширювача інформації ще раз вказує на вагомість зборів «представників громадянського суспільства».

Роль рупора виділили віце–президенту громадської організації інвалідів «Креавіта» Олені Шингарьовій, яка повідомила, що в конференції взяли участь близько 350 осіб, й майже всі вони проголосували за прийняття резолюції. «У зв’язку з тим, що парламент не працює — не відбувається індексація виплат, не призначаються соціальні допомоги для дітей–сиріт, не приймається безліч законів соціальної спрямованості, лежить у розробці закон про створення соціальних підприємств, який здатний вирішити питання працевлаштування інвалідів», — бідкається пані Шингарьова, по суті, підтримуючи позицію уряду, висловлену минулого тижня міністром соцполітики Наталією Королевською.

Згідно з резолюцією харків’ян, на референдум пропонується винести такі питання: скоротити чисельність Верховної Ради до 300 народних депутатів; ввести другу палату парламенту, яка повинна складатися з представників регіонів (вона повинна мати контрольні повноваження з виконання законів та право вето); повністю скасувати депутатську недоторканність; провести вибори до Верховної Ради винятково за мажоритарною системою.

Як «Регіони» виграють вибори по «мажоритарці», ми вже бачили минулої осені. Обраний таким чином парламент, та ще й без імунітету, стане лялькою в руках Президента Януковича. Який, нагадаємо, одного разу на цій посаді вже змінив конституційний устрій країни без участі парламенту, а за власним хотінням, — коли у вересні 2010 року повернув собі повноваження Кучми й стару Конституцію одним рішенням підконтрольного Конституційного Суду.

І хоча експерти скептично ставляться до дієвості плану Януковича щодо утримання влади через референдум, варто визнати: у 2010 році теж не вірилося, що Основний закон можна змінити отак просто. А Віктор Янукович уже не раз доводив, що в питаннях узурпації влади він значно сильніший, ніж Леонід Кучма. Той став Президентом на другий термін все–таки через вибори, хоч і маніпульовані. А в Януковича, як показує соціологія, шансів вдруге виграти прямі президентські вибори немає. Тож проект із референдумом — один із дієвих способів утримати владу й після 2015 року. Скажімо, за допомогою нової, цілком ручної Ради. А Конституційний Суд підтвердить усе, що треба.

Тим часом народні депутати від ВО «Свобода» непокояться, що «докучі» на референдум можуть винести й інші небезпечні питання — зокрема, про вступ до Митного союзу. «Проект закону «Про всеукраїнський референдум» (№1088) було подано ще 13 грудня 2012 року. Враховуючи, якими темпами триває підготовка проведення референдуму нібито за народною ініціативою за входження в Митний союз, вважаємо за необхідне негайно розглянути зазначені законопроекти і не допустити зазіхання на суверенітет і незалежність України», — заявив учора заступник керівника фракції націоналістів Андрій Мохник.

 

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Володимир Фесенко, політолог:

— Чи піде влада на такий референдум, я думаю, ми побачимо з подальших подій. У принципі, зараз це може бути елементом психологічного тиску на опозицію, на її подальші акції щодо блокування парламенту.

Хоча закон про референдум зараз це дозволяє, але референдумом не можна вносити зміни до Конституції, тому що може бути порушена системна цілісність Основного закону. Що значить проголосувати за другу палату? Хіба в нас є виписаний проект повноважень другої палати? Немає. Має бути конституційний документ, проект Конституції, де буде норма про другу палату Верховної Ради і кількість депутатів у 300 осіб.

Сам по собі такий референдум за нинішніх умов не може внести ніяких змін до Конституції. Фактично, він буде консультативним референдумом, не більше. Але, безумовно, він створить певні передумови для того, щоб, наприклад, вносити відповідні зміни або через рекомендації Конституційній асамблеї, або створити у відповідності до цих пропозицій проект законодавчої дії, а потім ще раз винести його на референдум для затвердження.

А далі вже виникне дуже серйозне правове протиріччя. Оскільки діюча Конституція не передбачає затвердження Конституції в цілому на референдумі. Є процедура внесення змін до Основного закону через Верховну Раду, і тільки після цього, якщо йдеться про зміни в трьох розділах Конституції, вони можуть затверджуватися на всеукраїнському референдумі. Даний закон про референдум фактично дає можливість ухвалювати зміни. Це протиріччя має розглядати КС.

Поки можна сказати одне: йдеться про можливу стратегію окремих груп впливу у владі, але навіть факт проведення референдуму не означає, що одразу будуть внесені зміни до Конституції. Для цього потрібно ці зміни ще виписати і або проводити через Верховну Раду, або у вигляді проекту Конституції виносити на всеукраїнський референдум.

Зараз буде ситуація, схожа з 2000 роком. Рекомендації, які були проголосовані, виносилися у Верховну Раду, яка їх мала імплементувати. Цього не вдалося зробити, оскільки не знайшлося 300 голосів. Змінити Конституцію по окремих нормах — треба діяти за конституційною процедурою, яка передбачає відповідний проект змін до Конституції. Не рішення референдуму, а саме проект змін до Конституції і відповідне рішення ВР. Якщо конкретні норми цих змін будуть винесені на референдум, тоді формально така підстава буде.

Головна відмінність полягає в тому, що за часів Кучми не було такої правової підстави, як можливість голосування проекту Конституції на всеукраїнському референдумі. А зараз є висновок КС, що можна винести, наприклад, нову редакцію Конституції на всеукраїнський референдум. Є вже закон про всеукраїнський референдум, який дозволяє це робити.