Більше 50 відсотків усіх тиражів друкованих засобів масової інформації сьогодні продаються на території Київського метрополітену. Проте вже незабаром купити улюблене видання пасажирам столичної «підземки» буде проблематично. Адже традиційні ятки з великим асортиментом друкованої продукції мусять зникнути зі станцій метро, натомість купувати свіжу пресу пасажирам запропонують зі спеціальних автоматів. Але останні матимуть обмежений вибір газет і журналів.
Зникнення газетно–журнальних яток може спричинити наказ №335 «Про затвердження правил пожежної безпеки в метрополітенах», що був ухвалений Міністерством інфраструктури України влітку минулого року. Здавалося б, цей нормативно–правовий акт, що мав підвищити безпеку всіх пасажирів і працівників метрополітену, жодним чином не може вплинути на договірні відносини дистриб’юторів та на діяльність вітчизняних видавців, зауважують у Благодійному фонді сприяння розвитку незалежної преси України. Проте саме цей документ повністю перекреслив багаторічну співпрацю розповсюджувачів преси та комунального підприємства «Київський метрополітен», оскільки дозволив продаж преси на території столичної «підземки» тільки з газетних автоматів. Ідея ніби хороша, але має й зворотний бік медалі.
Як наголошує Фонд сприяння розвитку незалежної преси, одне торговельне місце сьогодні пропонує читачеві більше 300 найменувань періодики. Натомість один автомат iз продажу преси вміщує лише... 6–8 видань. Отже, аби повноцінно замінити одну торгову точку, треба встановити близько 40 автоматів. Окрім того, якщо торгова ятка пропонує читачеві газети, журнали, колекційні видання, які містять вкладки, книжки, диски чи сувенірну продукцію, що йде в подарунок, то автомат призначений лише для продажу газет! Також ці диво–машини здатні реалізовувати тільки газети певного формату, шпальтності та ваги. Відтак видання, які виходять за рамки стандартних розмірів, до автомата вже не потраплять. А ще в машини не купиш учорашній чи позавчорашній номер улюбленої газети, хоча в продавців яток читачі нерідко такий товар запитують.
Та чи не найбільше занепокоєння розповсюджувачів преси викликає вартість такої диво–машини. Один автоматичний «продавець» газет коштує сім тисяч доларів. Це ж скільки газет і за якою ціною треба продати, щоб розповсюджувач повернув собі кошти за таке обладнання та міг отримати хоча б якийсь прибуток! І й чи багато знайдеться продавців періодики, які мають необхідні кошти, щоб закупити недешеві автомати?! У Фонді сприяння розвитку незалежної преси припускають, що введення газетних автоматів дозволить перекреслити всі існуючі договори з розповсюджувачами преси та провести «незалежний» конкурс, наслідком якого стане монополія на цьому ринку. Тобто автомати опиняться в руках одного оператора, який продаватиме лише ті видання, які захоче. А «незручним» вхід до столичної підземки буде «заборонено». Таким чином буде запроваджено «негласну цензуру», яка витіснить iз ринку «зайві» видання.
«Спираючись на світовий досвід, необхідно зазначити, що автоматизований спосіб продажу є неприйнятним для друкованих засобів масової інформації. Багато європейських країн відмовилися від використання автоматів, переконавшись у їх недоцільності, — наголошує голова правління Благодійного фонду сприяння розвитку незалежної преси Марина Клюсова. — Фактично виконання наказу і запровадження автоматів iз продажу газет поставить хрест на галузі друкованих ЗМІ у Києві. Розповсюджувачі преси і видавці будуть вимушені різко скорочувати обсяги свого виробництва, скорочувати чисельність персоналу, що негативно вплине на галузь та економічні показники Києва».
Наразі Фонд від імені видавців та розповсюджувачів періодики звернувся до голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова й міністра інфраструктури Володимира Козака з проханням створити комісію, до якої увійшли б представники всіх зацікавлених сторін, та детально вивчити нові правила продажу преси в Київському метрополітені, які, як підказує здоровий глузд, потребують серйозних коректив.
