Захід із п’ятого туза

06.02.2013
Захід із п’ятого туза

Від всемогутнього «Газпрому» невдовзі може залишитися лише яскрава вивіска.

Українська влада, схоже, не особливо й намагається виходити з підвішеного стану, пов’язаного з так званим боргом російському «Газпрому». Прем’єр–міністр Микола Азаров спромігся тільки на публічне занепокоєння із нотками образи. «Останній рахунок, який ми отримали від «Газпрому» — гігантська сума 7 млрд. доларів, — зробив дивну заяву очільник уряду. — Це приблизно три місяці виплат пенсій усім нашим пенсіонерам». Прем’єр забув ще уточнити: ця сума — це приблизно 17% від усіх доходів держави у нинішньому році.

 

Як хочемо, так і рахуємо

Наші експерти досі не можуть збагнути, звідки взялася така астрономічна цифра? «Щоб отримати такий борг при ціні 430 доларів за тисячу кубометрів, ми мусили недобрати 16,28 млрд. кубів, — вважають експерт Михайло Гончар і юрист–міжнародник Максим Алінов. — Тобто, аби отримати такі санкції, ми торік змушені були закупити менше 17 млрд. кубів газу». Насправді ця цифра становить понад 25 млрд. кубів. Крім цього, необхідно доплюсувати ще газ, куплений у компанії Ostchem Holding Limited, — разом виходить навіть більше від обсягу, передбаченого у контракті.

Ще один важливий нюанс, який чомусь випав з уваги влади: Росія, у свою чергу, не виконує контрактних обов’язків із транзитування газу. І тому, якщо Москва подасть до суду на нас, ми маємо повне право подавати зустрічний позов. І, звичайно ж, варто згадати заклики експертів понад річної давності до уряду самим подати позов проти росіян і нашого двостороннього контракту, укладеного в 2009 році. Причина очевидна: за останні роки на світовому газовому ринку суттєво помінялися обставини. З одного боку, лютує фінансова криза, з другого — у світі відбувається «сланцева революція», яка змушує змінити підходи до ціноутворення. «[Подати до суду] — це було би правильним рішенням, — сказав голова парламентського Комітету з питань паливно–енергетичного комплексу Микола Мартиненко. — Так зробили багато європейських партнерів «Газпрому» — й успішно домоглися зниження ціни».

Західні експерти наводять нові факти: за перші три квартали минулого року попит на газ в Італії знизився на 2,6%, при цьому поставки «Газпрому» обвалилися на 11%. У Нідерландах загальний продаж газу знизився на 9%, а постачання «Газпрому» — на 42%! Цікава ситуація у Польщі. Споживання газу в них, навпаки, зросло — на 6,2%, але кількість палива, яке наші сусіди купують у російського монополіста, ... знизилася. Причому аж на 11,5%. Німецький журнал «Шпігель» у своїй статті з промовистою назвою «Газовий Голіаф на колінах» прогнозує, що залежність від газової голки вже найближчим часом послабить і Україна.

Заробити на Україні!

На думку експерта з енергетики Лондонського міського університету Алана Райлі, наслідки видобутку сланцевого газу та антимонопольне розслідування Єврокомісії можуть означати завершення бізнес–моделі «Газпрому» у Європі. «Його довготермінові контракти з національними енергетичними компаніями можуть бути замінені єдиним взаємозалежним європейським ринком газу, що ґрунтується на конкуренції між різними постачальниками», — каже Райлі і навіть дає пораду Кремлю: розділити «Газпром» на кілька компаній, які могли би конкурувати за європейського споживача. «Це знизило би можливості Росії використовувати газ у політичних цілях, але поставило би газову індустрію у кращі умови з точки зору комерції і законності, що дозволило би їй легше конкурувати на європейському ринку», — стверджує експерт, погоджуючись, що на подібні «крайнощі» нинішній Кремль не піде.

Рішення ж «Газпрому» оштрафувати нас на 7 млрд. доларів політичним вважають навіть самі росіяни. «Москва тисне, щоб отримати контроль над українською трубою, — вважає керівник російського «Фонду національної енергетичної безпеки» Костянтин Симонов. — Путін втомився від багатолітніх перемовин щодо української ГТС, і тому вирішив форсувати будівництво Південного потоку. Проте Україна все одно не віддає контроль над газогоном. Тоді ж було вирішено притиснути її до стінки».

Українська ж ГТС потрібна Москві з багатьох причин. І політичний тиск — тільки одна з багатьох складових. Головна ж причина, як вважають аналітики, спростити та здешевити логістику свого товару до західного споживача. Якщо вчора — на піку попиту — це було не надто важливо, то сьогодні, коли прибутки почали падати, монополіст змушений заощаджувати. А домігшись нашої «труби», «Газпром» зможе відмовитися від дорогого і сумнівного з багатьох точок зору «Південного потоку». Найпростіший підрахунок показує, що йдеться про економію 25 млрд. доларів. Сума, заради якої варто постаратися.

 

А ТИМ ЧАСОМ

Операція «Лижний інструктор»

Голова Державної агенції з інвестицій та управління національними продуктами Владислав Каськів, який після скандального підписання інвестиційного договору з підставною особою у листопаді минулого року вирішив піти у відставку, схоже, остаточно відмовився від такого непродуманого кроку. Днями Каськів дав інтерв’ю, у якому натякнув, що у провокації винен російський «Газпром». «Прямих юридичних чи фінансових наслідків для України [внаслiдок скандалу] немає, — сказав голова комітету. — А до репутаційниих наслідків призвела цілеспрямована інформаційна провокація нашого недруга — газового монополiста. ЗМІ, очевидно, простимульовані (??? — Ред.) газовим монополістом, продовжують називати Джорджа Сарда Бонвеї лижним інструктором, хоча ця інформація не відповідає дійсності».

Своєї вини у тому, що так званий підписант з іспанського боку не представляв жодну компанію, а був лише комерційним представником, Каськів не вбачає. Як і в тому, що його відомство не провело підписання угоди за передбаченою процедурою, яка включає у себе присутність представника МЗС і перевірку повноважень представників сторін. Натомість чиновник ображено заявив: «Не помиляється той, хто нічого не робить. І не винуватий той, хто нічого не робить... Усе, що нас не вбиває, робить нас сильнішими».