Розслідувач фанатизму: рецензія на книжку Люка Гардінґа «Вторгнення»
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Шевчук надав об’єму героям Примаченко.
Народна майстриня Марія Примаченко — одна з найзагадковіших особистостей українського мистецтва. Її полотна у жанрі «наїв» не лише дорожчають рiк у рік, продовжують бути одними з найцікавіших для дослідників–мистецтвознавців, а й надихають сучасних митців на нові творчі ідеї. Майстер скульптурних інсталяцій Олексій Шевчук своє захоплення творчістю Примаченко вирішив зафіксувати... з допомогою сіна. Власні твори за мотивами Примаченко він називає «сіноскрипти». На спільній виставці, що відкрилася в Національному музеї Шевченка, експонуються близько півсотні живописних робіт художниці та дев’ять об’ємних героїв її картин, виготовлених із сухої трави.
Картини Примаченко (близько десятка з них виставляються вперше) для цього проекту надали столичний Музей імені Шевченка, Чернігівський імені Галагана, Музей архітектури і побуту «Пирогів», є тут і полотна, що належать нащадкам художниці. Для своїх робіт Олексій Шевчук обрав найбільш впізнаваних персонажів майстрині, аби ще раз, уже через об’єм, наголосити на тому, що в цих героях зафіксовані послання майбутнім поколінням. Формула змін, шляхетність, достаток, швидкість, мудрість — кожен із звірів символізує ту чи іншу складову філософії творчості Примаченко. «Я дозволив собі перенести її живопис у скульптурний формат, — говорить Шевчук. — Але спеціально зробив усі фігури крупними, щоб вони виглядали гідним доповненням творчості Марії Примаченко. Вийшла масштабна експозиція».
Технологія створення таких скульптур має свої нюанси. Для того, щоб фігури були стійкими та цілісними, потрібно спершу виготовити металевий каркас, потім наплести на нього сіно і розмалювати. Сіно, за словами автора, для цього проекту є ідеальним матеріалом, адже він природного походження, живий і теплий, як і картини Марії Примаченко.
Виставка творів Марії Примаченко та Олексія Шевчука у Національному музеї Тараса Шевченка працюватиме до 25 січня.
У Люка Гардінґа, політичного журналіста лондонської Guardian, вийшла в Україні вже друга книжка. >>
Ніхто із сучасників, напевно, не міг до 24 лютого 2022 року уявити переповнені залізничні вокзали, з яких українці їхали від страшної повномасштабної війни. >>
Дерев’яні ляльки-мотанки на людський зріст, картини, інсталяції та скульптури представлені у Києві на виставці «Невидима рука». >>
Культовий український письменник, публіцист, громадський діяч та блогер Дмитро Капранов помер у віці 56 років. >>
Нові літери з унікальним історичним шрифтом встановили на станції столичного метро «Площа Українських Героїв» в ніч на 12 квітня. >>
Колись Прохорівка була улюбленим місцем української інтелігенції. До маєтку Максимовича на Михайловій горі приїжджали Тарас Шевченко й Микола Гоголь. Кобзар тут проводив останні вільні дні в Україні до свого арешту у 1859 році. >>