Повернення в отчий храм

30.11.2012

У грудні виповнюється 290 років із дня наро­дження цього видатного духовного подвижника, а в листопаді 1794 року він відійшов у вічність. Тож на малій батьківщині Паїсія Величковського, у Полтаві, влаштували дводенні урочистості зі вшанування пам’яті святого, на які прибув Патріарх Київський і всієї України–Русi Філарет. Спершу він освятив виставкову залу Духовно–культурного центру ім. Паїсія Величковського у відновленому Свято–Успенському кафедральному соборі УПЦ Київського патріархату, оглянув експоновану там виставку «Православна ікона ХVІІІ–ХІХ століть», очолив вечірнє святкове богослужіння у згаданому храмі.

А наступного дня патріарх відправив божественну літургію та молебень до преподобного Паїсія Величковського. Відбулося також освячення ікони з його мощами. Ця ікона є копією відомого портрета ХVІІІ століття, в наш час відтворив його полтавський художник і реставратор Кім Скалацький.

Саме з Полтави 12–річний Петро (так назвали його батьки) вирушив на навчання до Києво–Могилянської академії. Однак свідомо залишив науку, пророковану блискучу кар’єру богослова заради чернечого подвигу. Перебування в кількох монастирях, а потім і засновництво Божих обителей, у тому числі й на горі Афон, аскетизм, щирість молитов і просвітництво дозволили йому здобути такий авторитет у православному світі, що старця Паїсія почали називати відновником справжньої, істинної святості. Тим паче що йому довелося жити і діяти в часи, коли в тодішній Російській імперії (і не тільки) руйнувалися самі основи віри, а церкву, священнослужителів намагалися зробити «підручними» монархів. Тепер же, майже через три століття, Паїсій Величковський фактично повернувся у «рідний» для нього храм. Адже саме в Успенському соборі Полтави (тоді він був іще дерев’яним) служив настоятелем його батько, із 7 років Петрусь навчався у школі, яка діяла при цьому храмі.

Спілкуючись із журналістами у Полтаві, патріарх Філарет не обійшов увагою тем, пов’язаних не лише з церковним життям. Зокрема, висловився стосовно нібито «запланованого» на 21 грудня «кінця світу». Людей, які про це говорять, він назвав «шахраями». «Ісус Христос казав, що про день його другого пришестя не знає ніхто — ні Божий, ні син людський, тільки один Отець, тобто Бог, — нагадав предстоятель УПЦ КП. — То невже якась там Мар’я чи Дар’я знає, коли буде пришестя? А якщо знаходяться люди, які вірять їм, то це свідчить про те, що розум у них затьмарений гріхом».