Такiй «опозицiї» я руки не подам

Написати цей лист я надумав, коли прочитав у ЗМI: «Кличко — керований полiтик. Йому я навiть руки не подам — Лановий». У нiй Лановий таврує Кличка за те, що майже рiк Вiталiй користувався його професiйнiстю, а в прохiдну частину виборчого списку не включив. Наскiльки треба бути iнтелектуально убогим, щоб намагатися виторгувати мiсце у списку за рахунок своїх утопiчно–економiчних розробок, щодо реальностi яких, мабуть, сумнiвається i боксер... Та хiба такий тiльки Лановий? Проглянув газети, подивився телепередачi, почитав iнтернет — їх же тьма! Та всi чеснi, вболiвали за народ, а їх iгнорують... Вiдчуваю, що Кличко теж не ангел (пригрiв Геращенко, Гурвiца, Наливайченка, Кунiцина...), як полiтик — молодий, ще не розумiє: хто зрадив раз, зрадить i вдруге...

Ще одна газета назвала перевертнiв, що зрадили «Нашу Україну» i єдиного патрiотичного Президента–українця, обраного народом, а не мафiєю (себто зрадили нас, Майдан, європейський вибiр, українську мову): «Кiнах, Тарасюк, Герасим’юк, Лижичко, Катеринчук, Беспалий, Стретович, Ключковський, Микола Мартиненко, Коваль (Рух), С. Довгий, Черноволенко, Третьяков, Жванiя, Князевич, Анатолiй Матвiєнко, Оксана Бiлозiр, Роман Зварич, Омельченко (екс–мер), Володимир Лановий, Головатий, Волков (баскетболiст)». Не думаю, що вони так вчинили по «недомислiю» — хтось же заохочував цi зради?

Я не прихильник Партiї регiонiв (така ж корислива зухвала i цинiчна, як КПУ — одного тiста книшi), та вона показала приклад «майданним по­братимам», як потрiбно пiдтримувати свого Президента, ще й висуванця мафiї. Учiться, фальшивi демократи! Українська полiтика — це безперервна зрада. Всi, хто зрадили Чорновола, присмокталися до Ющенка, щоб теж зрадити! Народ обрав Президента, а перевертнi й недруги України його топтали за те, що українець, патрiот, не прогинався перед Москвою.

Почала вакханалiю Тимошенко пiсля «дружньої» бесiди з Путiним у березнi 2005 року, «угледiвши» корупцiю в оточеннi Ющенка, та пiшла на провокацiю, зiбравши полiтикiв–перевертнiв (Турчинов, Томенко, Зiнченко, Гриценко, Пiскун, Бродський) на «таємну» раду з метою вiдсторонити Президента. Це й стало початком розколу правлячої коалiцiї «Сила народу» i переможної ходи ПР i КПУ до влади. Наведу, як цинiчно i брехливо подає наслiдки цiєї зради офiцiйний сайт Юлiї Тимошенко: «У вереснi 2005 року в результатi штучно створеної полiтичної кризи з боку оточення глави держави команда Юлiї Тимошенко йде з влади» (найнебезпечнiша брехня — це трохи викривлена правда).

Ситуацiя для України ще погiршилася пiсля виборiв 2006, коли парламент за партiйними списками окупувало «Хамове плем’я». Рейтинг Верховної Ради невпинно падав — люди переконувалися, що дев’ять партiйних депутатiв iз десяти не достойнi називатися народними. Не вистачить i кiлькох сторiнок, щоб перерахувати прiзвища всiх полiтичних пристосуванцiв, екс–кадебiстiв, амбiцiйних перевертнiв, якi за пiдтримки ПР i КПУ протягом рокiв саботували всенародно обраного Президента Ющенка (ганьблять i сьогоднi). Та БЮТ i «Наша самооборона» ще й делегували в 2010 роцi до провладної бiльшостi десятки «тушок», чим забезпечили Януковичу повну узурпацiю влади.

У 2007 роцi уряд був сформований за квотним принципом. Де, в якiй країнi можливо таке, щоб члени уряду за квотою Президента ввiйшли в протистояння з ним? Вiн що, не хотiв до Європи, говорив iдiотизми, причащався в патрiарха Кирила, насаджав «руський могучий», плазував перед Путiним у газовому питаннi, привласнив «Межигiр’я», здав Севастополь, ув’язнив Тимошенко i Луценка, ганьбив пам’ять убiєнних Голодомором, оточив себе сталiнською охороною, не вiдроджував народнi традицiї, не бажав примирення червоноармiйцiв i воякiв УПА, посварився з Євросоюзом, дозволив землякам — сумчанам — займатися казнокрадством, призначав проiмперських мiнiстрiв, намагався розколоти Україну? Чи хихотiв би перед Путiним у вiдповiдь на його принизливу для України зустрiч iз байкерами?.. Та мiнiстр Луценко клюнув на «макуху» Тимошенко — зрадив Президента, ще й непристойними витiвками ганьбив державу.

Де, в якiй країнi можливо таке, щоб полiтичне об’єднання, керiвник якого пiдписав iз корисливих мотивiв ганебнi газовi угоди, протягом чотирьох рокiв не покаявся у зрадi нацiональних iнтересiв? (не покаялися й корупцiйнi пристосуванцi нинiшньої бiльшостi за не менш ганебнi Харкiвськi угоди)...

Ще вислiв iз того ж сайту: «24 жовтня 2009 року на майданi Незалежностi в Києвi IХ з’їзд Всеукраїнського об’єднання «Батькiвщина», на якому були присутнi делегати i близько 200 тисяч вiльних громадян незалежної України, висуває Юлiю Тимошенко кандидатом у президенти» (200 тисяч — це пiар, а масовку «вiльних» звозили й за грошi). Та наскiльки БЮТiвське, олiгархiчне зiбрання корисливе й далеке вiд народу, показало ув’язнення Тимошенко — королева ж бо гола! Бутафорна клятва кiлькох десяткiв однопартiйцiв, квола пiдтримка заохочених «Газпромом» європейцiв i — байдужiсть людей. Така «нагорода» за зраду Майдану!.. Та вони не каються i далi засмiчують наш мозок абсурдними поясненнями: «Пiсля того як Вiктор Янукович, застосувавши механiзми масових фальсифiкацiй результатiв ­виборiв Президента по всiй Українi, прийшов до влади, Юлiя Тимошенко йде в опозицiю».

Такiй «опозицiї» я руки не подам.

Микола МИХНИК
Чернiгiв