Голові Верховної Ради України
В. М. Литвину
Шановний
Володимире Михайловичу!
Нас тривожить загрозлива ситуація, що склалася з доставкою передплатних періодичних видань.
Національна спілка журналістів України, редакційні колективи газет і журналів неодноразово зверталися до керівництва «Укрпошти», уряду з вимогою навести порядок у цій важливій сфері суспільного життя. Ці проблеми порушувалися на спільних нарадах «Укрпошти» і керівників друкованих засобів масової інформації, але позитивних зрушень ми так і не дочекалися.
У села газети надходять здебільшого двічі–тричі на тиждень. Багато поштових відділень закриті у п’ятницю, суботу, неділю й понеділок. До речі, п’ятниця — день, коли виходять практично всі всеукраїнські газети. Через нерозпорядливість керівництва «Укрпошти» передплатники одержують п’ятничні номери у вівторок. Що ж це за «свіжі новини» через чотири дні?
Упродовж минулого року до редакцiї газети «Україна молода» надiйшло близько ста звернень — листiв i телефонних дзвiнкiв вiд передплатникiв газети щодо незадовiльної доставки перiодики. Газета знайомила зi скаргами читачiв керiвних працiвникiв «Укрпошти» i публiкувала їхнi коментарi з приводу цих звернень i загалом щодо роботи поштового зв’язку з перiодичною друкованою продукцiєю. Переважна бiльшiсть скарг стосувалася недолiкiв у роботi поштових вiддiлень, а саме: передплатникам надходить по 2–3 номери газети в один день або взагалi один раз — за тиждень; не приносять окремi номери, якi нiбито зникають у дорозi; замiсть передплаченого видання приносять iнше, переважно — регiональне.
На жаль, потiк скарг iз тими самими претензiями почався i в цьому роцi.
Тiльки в сiчнi цього року «УМ» розглянула сiм скарг. Наприклад, за першi два тижнi року жодного номера газети не одержали Михайло Боровик iз Харкова (вул. Кiльцева, 16), сiм’я Тукаленко, що мешкає в Кривому Розi по вулицi Сонячна, 8; Людмила Бутенко з Бердянська (вул. Азовська, 11), Жанна Милащенко з Марiуполя (б–р Металургiв, 117) замiсть чотирьох одержала один номер газети.
Скаржаться на роботу поштовиків читачі газети «Факты и комментарии» з Олександрії (Кіровоградська область), Кременчука (Полтавська), Кам’янця–Подільського (Хмельницька) та інших міст.
«Укрпошта» реструктуризувала свої структури. Тепер у багатьох областях газети друкуються в одному місці, виготовлений тираж перевозиться до обласного центру, його розподіляють по поштових відділеннях, везуть на місця, де й доставляють передплатникам.
Скорочення кількості поштових відділень призвело до того, що відстань між ними у багатьох місцях збільшилася на півтора кілометра. Літні люди, ветерани праці не можуть туди дійти, а листоноші — не встигають принести своїм клієнтам пресу.
Громадяни змушені відмовлятися від передплати суспільно–політичних щоденних видань, поштовики ж сприяють передплаті тижневиків і місячників різних порад, рецептів тощо. Це дає відділенням «Укрпошти» можливість одержувати підвищення передплатних тиражів за рахунок видань, які найдешевші на ринку і які не клопітно зрідка доставляти читачу. Але це знижує можливості інформування наших співгромадян про політичні, соціально–економічні проблеми суспільства, обмежує їхні можливості брати участь в обговоренні насущних питань розвитку державного будівництва.
Просимо Вас, шановний Володимире Михайловичу, донести депутатам нашу стурбованість iз приводу звуження інформаційного простору України, доручити відповідним комітетам глибоко вивчити ситуацію з організацією передплати і доставки періодичних видань і внести відповідні пропозиції Верховній Раді.
З повагою
Коли Валентина Руденко, радник Президента Віктора Ющенка, у 2006 році на великій нараді у Секретаріаті (тоді так називалася президентська адміністрація) казала, що Росія готується до війни з Україною, інші відповідали, що це її суб’єктивний погляд. >>
Із минулого квітня, коли врешті-решт прийняли закон про суспільне мовлення, активно обговорюються питання перетворення у нову за суттю і змістом, не залежну від влади структуру державної Національної телекомпанії, видимою частиною якої для широкого загалу є ефіри Першого Національного. >>
Депутат кількох скликань, нині керівник Комітету Верховної Ради з питань свободи слова й інформації Микола Томенко для оприлюднення свого ставлення до телевізійних політичних ток–шоу і їх ведучих активно використовує блогосферу. Він різко негативно ставиться до того, що громадянин іншої країни Савік Шустер веде, по суті, передвиборчі програми, що заборонено законом, і закликає податківців прискіпливіше слідкувати за доходами телевізійників–заробітчан. У розмові з Миколою Володимировичем ми вирішили з’ясувати, чи такі досить радикальні судження й оцінки в інтернет–просторі трансформуються в офіційні депутатські запити й ініціативи. >>
Якщо інформацію про життя в Україні черпати з ефірів телеканалів, можна вважати, що влада тільки те й робить, що дбає про «маленьких» українців, і живемо ми чи не найкраще у світі. Насправді ж маємо суціль економічні й політичні проблеми, а свобода слова засобів масової інформації здебільшого перетворилася на піар можновладців. Чому нас, м’яко кажучи, дезінформують і чи можна боротися з інформаційними маніпуляціями — з цими питаннями ми звернулися до медіа–експерта Наталії Лигачової. >>
Минулого тижня Верховна Рада 345 голосами призначила на посаду голови стратегічного перед виборами парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Юрія Стеця. З народним депутатом–медійником, кандидатура якого стала компромісом для провладних й опозиційних сил, говоримо про можливості відстоювати права опозиційних журналістів та майбутні парламентські вибори. >>
Запроваджувати День україномовної преси недоцільно — так написала від імені Президента України Ганна Герман у відповіді на звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса. Звернення було датоване 25 листопада 2011 року, «Україна молода» писала про цю ініціативу. Відповідь радника Президента — керівника головного управління з гуманітарних і суспільно–політичних питань АП датована 3 січня. Те, що пані Герман не вклалася у визначений законом термін відповіді, — дріб’язок у порівнянні з висловленою позицією влади. >>
